Иеремия 31 глава

Книга пророка Иеремии
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

«В то время, — говорит ГОСПОДЬ, — Я буду Богом для каждого рода в Израиле, а они будут Моим народом».

«Того часу, — слово Господнє, — я буду Богом усім Ізраїлевим родам, а вони будуть моїм народом.»

Так говорит ГОСПОДЬ: «Народ, уцелевший от меча, милость обрел в пустыне». Когда Израиль искал покоя,

Так говорить Господь: «Народ, що зберігся від меча, знайшов ласку у пустині. Ізраїль іде до спочинку свого.

явился ГОСПОДЬ ему1 издали2 и сказал: «Любовью вечной полюбил Я тебя, потому и милость Мою проявляю к тебе.3

Господь йому здалека з'явився: Я полюбив тебе відвічною любов'ю, тим і зберіг для тебе мою ласку.

Восстановлю тебя, и станешь ты снова крепкой,4 дева Израиля; снова возьмешь бубен свой и выйдешь в хороводе танцующих;

Я знову тебе відбудую, і будеш відновлена, ізраїльська дівице. Знову хизуватимешся бубнами своїми й виступатимеш у веселім хороводі,

снова разобьешь ты сады и виноградники на горах Самарии; свои сады разводить будете и сами вкушать их плоды.5

знову виноградників насадиш по горбах самарійських. Ті, що їх понасаджують, самі й збирати будуть.

И тогда наступит день, когда дозорные закричат на горе Ефрема: „Вставайте, поднимемся на Сион, к ГОСПОДУ, Богу нашему!“»

Настане час, коли вартові будуть гукати по горах ефраїмських: Устаньте, та ходімо на Сіон до Господа, Бога нашого!»

Ибо так говорит ГОСПОДЬ: «Веселитесь, пойте Иакову, приветствуйте радостно Израиль, главу над всеми народами! Громко пойте хвалебную песнь и восклицайте: „Спаси, ГОСПОДИ, народ свой, остаток Израиля!“

Так бо говорить Господь: «Співайте радісно про Якова, вознесіте першого з-поміж народів! Хваліте голосно й промовляйте: Господь урятував народ свій, Ізраїля останок!

Приведу Я их из страны северной, соберу их со всех краев земли, не оставлю ни слепых, ни хромых, ни рожениц, ни беременных — все они в великом множестве сюда возвратятся.

Ось я їх приведу з північної країни та й позбираю їх із крайсвіту. Між ними сліпий і кривий буде, вагітна й породілля разом. Великою громадою вони сюди повернуться.

В слезах пойдут они, моля о прощении, когда Я поведу их и направлю к водным потокам ровной дорогой, на которой они не споткнутся. Ибо отец Я Израилю, и Ефрем — первенец Мой».

З плачем вийшли вони, а я приведу їх утішених. До водяних потоків поведу їх, дорогою рівною, де не спотикнуться. Бо я — Ізраїлеві батько, й Ефраїм — мій перворідний.

Слушайте слово ГОСПОДНЕ, народы, и поведайте о нем дальним побережьям: «Тот, Кто рассеял Израиль, соберет его и будет беречь, как пастух бережет свое стадо».

Ось слухайте, народи, — слово Господнє, — оповістіть далеким островам, скажіте: Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає й зберігає як пастир своє стадо.

Спас6 ГОСПОДЬ Иакова, избавил от руки, которую он не мог одолеть.

Бо Господь викупив Якова, вирятував з рук того, хто дужчий від нього.

Придут они ликовать на вершине Сиона и просияют от радости, увидев дары ГОСПОДНИ: пшеницу, вино молодое и оливковое масло, ягнят и телят. Станут они,7 словно сад, орошаемый водами, и печаль будет им неведома.

І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, збігатимуться на Господні блага — пшеницю, вино й олію, — та до ягнят і до худоби; душа їхня буде, немов сад, напоєний водою, вони не клопотатимуться більше.

«Радостно закружатся в хороводе девушки, а с ними вместе юноши и старцы. Скорбь их Я обращу в веселие, утешу их, печаль сменяя радостью.

Тоді дівиця звеселиться у хороводі, а з нею юнаки та й старші. Я оберну печаль їхню на радість, утішу й звеселю їх по печалі їхній.

Яствами лучшими8 Я буду питать священников, и благами Моими народ Мой насытится», — таково слово ГОСПОДА.

Душу священиків поживлю ситтю, народ мій насититься благом, — слово Господнє.»

Так говорит ГОСПОДЬ: «Вопль и рыдания слышны в Раме, плач горький и причитания. Рахиль оплакивает детей своих и не может9 утешиться, ибо их уже нет».

Так говорить Господь: «У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми, розважитись не хоче, бо їх уже немає.»

Так говорит ГОСПОДЬ: «Сдержи, Рахиль, свои рыдания и слез не лей, награда ждет тебя за труды твои, — это слово ГОСПОДА. — Возвратятся они из вражеской земли.

Так говорить Господь: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій, — слово Господнє, — вони повернуться з ворожої країни.

Есть для тебя надежда на будущее, — говорит ГОСПОДЬ, — вернутся дети твои в свои пределы».

Є ще надія для потомства твого, — слово Господнє, — діти твої повернуться у свої границі.

«Слышу Я, как горюет Ефрем: „Ты подверг меня наказанию, и вот наказан я, словно не приученный к ярму бык. Прими10 меня, Господи, дай мне вернуться, ибо Ты ГОСПОДЬ, Бог мой.

Чую я, чую стогін Ефраїма: Ти покарав мене, і я прийняв кару, мов той бичок неосвоєний; поверни мене, і я повернуся, ти бо — Господь, Бог мій.

После блужданий моих я раскаялся, был я изобличен и бил себя в грудь.11 Был я пристыжен и посрамлен и нес бремя позора с юности своей“.

Бо після того, як я відвернувся, я розкаявсь; і після того, як я схаменувся, то бив себе по стегнах. Я соромився й стидався, бо носив наругу юнацтва мого.

Разве не дорог Мне сын Мой Ефрем? Не дитя ли Мое он любимое? Как бы часто Я ни порицал его, он всегда в памяти Моей. О нем тоскует Мое сердце, явлю ему милосердие Мое», — говорит ГОСПОДЬ.

Чи не дорогий же в мене син Ефраїм? Чи не люба ж він дитина в мене, що кожного разу, як погрожу йому, всетаки згадую про нього? Тому зворушується супроти нього моє серце, і я зглянусь на нього, — слово Господнє.

Поставь вдоль дороги путевые столбы, установи указатели, чтобы помнить дорогу, путь, по которому ты шла. Возвратись, дева Израилева, возвратись в города свои.

Постав собі дороговкази, стовпи повкопуй. Зважай добре на дорогу, на путь, що ним ходила єси, — повертайся, Ізраїлева діво, повертайся у міста твої.

Долго ли ты еще будешь блуждать, дочь-отступница? Ведь ГОСПОДЬ сотворил невиданное, чего не бывало на земле: жена защитит своего мужа, заслонит его собою.12

Докіль тобі блукати, зрадлива дочко? Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!»

Так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: «Когда Я верну их из плена, в земле иудейской и в городах ее будут вновь произносить такие слова: „Да благословит тебя ГОСПОДЬ, обитель праведности, гора святая!“

Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ще й ці слова говоритимуть у землі Юдейській та по її містах, коли я зміню їхню долю: Нехай Господь тебе благословить, осідку справедливости, горо святая! —

Вместе будут жить в Иудее и горожане,13 и земледельцы, и пастухи, кочующие со стадами.

І оселиться на ній Юда вкупі зо своїми всіма містами, хлібороби й ті, що за стадами ходять.

Ибо утолю Я жажду утомленных и подкреплю изнемогающих».

Бо я напою душу спрагнену й насичу кожну втомлену душу.»

Я проснулся, огляделся… это был дивный сон.

Тут я прокинувся і подивився, і сон мій був мені солодкий.

«Придет время, — это слово ГОСПОДА, — когда земли израильские и иудейские Я вновь наполню людьми и всякого скота дам им вдоволь. 14

«Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і я засію дім Ізраїля і дім Юди насінням людським і насінням скоту.

Но если раньше Я надзирал над ними, чтобы искоренять, разрушать, низвергать, уничтожать и губить, то ныне буду печься о них, чтобы восстанавливать и насаждать, — говорит ГОСПОДЬ. —

І як пильно я назирав за ними, щоб викорінити й зруйнувати, щоб розвалити й погубити та засмутити, так пильнуватиму, щоб їх відбудувати й насадити, — слово Господнє.

В те дни уже не будут говорить: „Отцы ели кислый виноград, а у детей на зубах оскомина“.

За тих часів не говоритимуть більше: Батьки їли зелений виноград, а на зубах у синів оскома!

А будет так: только за свои грехи человек будет предан смерти. Кто ел кислый виноград, у того и будет на зубах оскомина.

Ні, кожний вмиратиме за свою провину. Кожен, хто їстиме зелений виноград, той й оскому на зубах матиме.

Придет время, — говорит ГОСПОДЬ, — когда Я заключу с родом15 Израиля и с родом Иудеи новый Союз.16

Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і я створю з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт.

Не такой, что Я заключал с их отцами в день, когда, держа их за руку, выводил из Египта, — тот Мой Союз они сами нарушили, хотя Я был Владыкой их, — говорит ГОСПОДЬ. —

Не такий завіт, який я заключив з їхніми батьками, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю. Завіт той — мій завіт! — вони його зламали, хоч я був їхнім Владикою, — слово Господнє.

Вот какой Союз Я заключу тогда с родом Израиля, — говорит ГОСПОДЬ, — вложу Я в них закон Мой и на сердцах напишу его, — и Я буду их Богом, и они будут Моим народом.

Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраїля після тих днів, — слово Господнє: Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж моїм народом.

Не будут впредь обращаться друг к другу и брат к брату с увещеваниями: „Познайте ГОСПОДА!“ — но каждый из них будет знать Меня, от мала до велика, — говорит ГОСПОДЬ, — потому что прощу Я им преступления и припоминать грехи более не буду».

Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: Спізнайте Господа! Усі бо вони будуть мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, — слово Господнє, — я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше.»

Так говорит ГОСПОДЬ, определивший место солнцу, чтобы даровать свет дневной, а также луне и звездам, чтобы даровать свет ночной, вызывающий шторм в море, чтобы волны его дыбились. ГОСПОДЬ Воинств — имя Его.

Так говорить Господь, який дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, аби вночі світили, який підіймає море, аж ревуть його хвилі, — Господь сил його бо ім'я.

«Лишь когда упраздню Я законы сии, — говорит ГОСПОДЬ, — лишь тогда потомки израильтян перестанут быть народом Моим на все времена».

«Якщо закони ці колись передо мною захитаються, — слово Господнє, — тоді потомки Ізраїля перестануть бути передо мною народом повіки.»

Так говорит ГОСПОДЬ: «Как невозможно измерить высоту небес и объять земли основания, так невозможно для Меня отвергнуть потомков Израиля за всё ими содеянное», — таково слово ГОСПОДА.

Так говорить Господь: «Коли можна виміряти вгорі небо або дослідити внизу земні основи, то й я відкину ціле потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, — слово Господнє.»

«Наступают дни, — говорит ГОСПОДЬ, — когда будет отстроен Иерусалим для ГОСПОДА, от башни Хананела17 до угловых ворот.

Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і відбудують знову це місто для Господа від Хананел-башти до Наріжних воріт.

И мерный шнур протянется оттуда до Гаревского холма, а затем повернет к Гоа.

І простягнуть знову землемірний шнур прямо до пагорба Гарев, а потім звернуть до Гоа.

Вся долина, куда свозят мертвые тела да пепел, и все поля, простирающиеся до потока Кедрон, до Конских ворот на востоке, — все это будет святыней ГОСПОДНЕЙ, и не будет вовеки искоренено или разрушено».

І вся долина, з трупами й з попелом, і всі поля до Кедрон-потоку, до рогу Кінської брами на сході — будуть святі Господеві. Не повалять їх більше, ні не зруйнують повіки.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Масоретский текст: мне.

3 [2] — Или: (тогда) в древности.

3 [3] — Или: пребываю верным тебе.

4 [4] — Или (ближе к букв.): и будешь ты вновь отстроена.

5 [5] — Или (ближе к букв.): виноградари будут устраивать (виноградники) и вкушать их плоды.

11 [6] — Букв.: выкупил.

12 [7] — Букв.: их душа / их жизнь.

14 [8] — Букв.: жиром / туком.

15 [9] — Букв.: отказывается.

18 [10] — Или: возврати.

19 [11] — Букв.: я ударил себя по бедру, жест выражающий муку и отчаяние.

22 [12] — Смысл этой последней строки неясен.

24 [13] — Букв.: и города ее.

27 [14] — Букв.: когда я засею дом Израиля и дом Иуды семенем человеческим и семенем звериным.

31 [15] — Букв.: с домом; то же ниже.

31 [16] — Или: Завет; то же ниже.

38 [17] — Башня Хананел, вероятно, была одним из защитных укреплений у северной стены города.

« 30 глава 32 глава »