Иеремия 17 глава

Книга пророка Иеремии
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Грех потомков Иуды стержнем железным начертан, кремневым острием он высечен на скрижалях сердец их и на рогах их1 жертвенников.

Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.

Даже дети их помнят жертвенники и столбы, Ашере посвященные,2 что возле каждого раскидистого дерева стояли на холмах высоких

Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,

и горах среди равнины.3 Все твои богатства и сокровища, Иудея, отдам Я на расхищение вместе с холмами твоими за прегрешения во всех твоих землях.

про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.

Лишишься ты по своей же вине наследства, которое Я дал тебе. И отдам вас в услужение врагам вашим в стране, которой не знаете, ибо разожгли вы огонь гнева Моего, и пылать он будет вечно».

І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!

Так говорит ГОСПОДЬ: «Проклят тот, кто сердцем отвернулся от Меня,4 кто надежды свои на человека возлагает и кому плоть смертная опорой служит.

Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

Он как куст, что затерян в степи; приди на землю благо какое, не ощутит он его; обитать он будет в выжженной пустыне, солончаках безлюдных.

І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.

Благословен тот, кто на ГОСПОДА возложил надежды свои, упование его — ГОСПОДЬ.

Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!

Будет он подобен дереву, что посажено у воды, что пустило корни свои к потоку. Ему не страшен зной — зеленеет крона его. Нечего ему бояться в год губительной засухи, не перестанет оно плодоносить.

І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!

Коварно5 сердце человека, крайне испорчено оно. Кто может постичь его?

Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?

Я, ГОСПОДЬ, читаю мысли, испытываю сердца,6 чтобы воздать каждому по поступкам, по плодам его дел».

Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.

Как куропатке нет пользы высиживать чужих птенцов,7 так и человеку нет нужды наживать богатство путем неправедным: в зените дней утратит он его, в конце концов окажется глупцом.

Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.

Престол славы, вознесенный от начала, — Святилище наше.8

Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!

ГОСПОДЬ — надежда Израиля! Все, кто оставляет Тебя, будут посрамлены. «Те, что отдаляются от Меня, к праху причислены будут9 — ведь оставили они ГОСПОДА, Источник живой10 воды».

Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.

Исцели меня, ГОСПОДИ, и буду исцелен, спаси меня, и буду спасен, ведь Тобой одним я хвалюсь!

Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!

Вот что они говорят мне: «Где же обещанное в слове ГОСПОДНЕМ? Пусть оно сбудется!»

Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“

Но я не бежал от Тебя, не желая быть пастырем,11 и не жаждал дня погибельного. Ты знаешь всё, что из уст моих исходило, всё было пред Тобой.

А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.

Не наводи на меня страх,12 ведь Ты убежище мое в день бедствия.

Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!

Пусть гонители мои будут посрамлены, но не дай мне посрамиться. Не я, Господи, а они пусть устрашатся. Обрушь на них день бедствия и сокруши их вдвойне.

Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!

Так говорит мне ГОСПОДЬ: «Иди и возвести перед каждыми воротами Иерусалима и, встав у ворот Сынов Народа,13 через которые входят и выходят цари иудейские,

Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.

скажи им: „Слушайте слово ГОСПОДНЕ, цари иудейские и вся Иудея, все жители Иерусалима, входящие через эти ворота!

І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.

Так говорит ГОСПОДЬ: „Берегите жизнь свою. Не берите никакой ноши в день субботний, не вносите ее в ворота Иерусалима,

Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.

не выносите нош из своих жилищ в день субботний и прекращайте работы свои, да будет священным для вас день субботний, как Я заповедал вашим отцам“.

І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!

Не послушались они, однако, не вняли, а проявили упрямство,14 решили не слушаться и обличения не принимать.

Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.

Но теперь, если вы действительно послушаетесь Меня, — говорит ГОСПОДЬ, — и перестанете входить в городские ворота со своими ношами в день субботний, и станет священным для вас день субботний, откажетесь в этот день от работы,

I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —

тогда в ворота этого города войдут цари и вельможи, восседающие на троне Давидовом, ездящие на колесницах и на конях, и они сами, и их вельможи, обитатели Иудеи и жители Иерусалима. И город этот будет обитаем вечно.

то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!

И придут из городов Иудеи, из окрестностей Иерусалима, из земли Вениаминовой, из долины, и с гор, и с юга,15 и принесут всесожжение и жертвы, хлебные дары и благовония, и благодарственные жертвы в Храме16 ГОСПОДНЕМ принесут.

І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.

Если же вы не послушаетесь Меня и не будет священным для вас день субботний, будете брать в этот день ноши и входить с ними в ворота Иерусалима, то Я подожгу ворота его, и огонь поглотит дворцы Иерусалима, и никто его не потушит“».

А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: ваших.

2 [2] — Ашера — имя упоминаемой в ВЗ языческой богини, а также символизирующие ее культовые объекты: деревянный столб, дерево или роща, почитавшиеся священными. См. также примеч. к Ис 17:8.

3 [3] — Масоретский текст: на Моей горе; другие переводят: на высоких холмах. 3 О Моя гора…

5 [4] — Букв.: от Господа.

9 [5] — Или: обманчиво; друг. возм. пер.: заблуждается.

10 [6] — Букв.: сердце (орган мышления)… почки (орган чувств).

11 [7] — Букв.: сидит на яйцах, которые не она снесла.

12 [8] — Или: Его.

13 [9] — Друг. возм. пер.: имена тех… будут начертаны в пыли.

13 [10] — Или: проточной.

16 [11] — Друг. чтение: Я же не просил Тебя навести наказание.

17 [12] — Букв.: не будь для меня ужасом.

19 [13] — Ворота Сынов Народа / Народные ворота нигде более не упоминаются, неизвестно, где они располагались. Некоторые считают, что речь идет о Вениаминовых воротах, упоминаемых в 37:13; 38:7.

23 [14] — Букв.: шею свою делали жесткой.

26 [15] — Слова «долина» и «юг» могут переводиться и как топонимы: Шефела и Негев.

26 [16] — Букв.: доме.

« 16 глава 18 глава »