Иеремия 12 глава

Книга пророка Иеремии
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Праведен будешь Ты, Господи, если я стану судиться с Тобою; и однако же буду говорить с Тобою о правосудии: почему путь нечестивых благоуспешен и все вероломные благоденствуют?

Ти правий будеш, Господи, якби мені спало на думку сперечатися з тобою! А все ж таки позиватисьму з тобою. Чому доля безбожників щаслива, і всім віроломним добре ведеться?

Ты насадил их, и они укоренились, выросли и приносят плод. В устах их Ты близок, но далёк от сердца их.

Ти насадив їх, і вони коріння пустили, вони ростуть і дають плоди. Ти на устах у них близько, від серця ж їхнього далеко.

А меня, Господи, Ты знаешь, видишь меня и испытываешь сердце моё, каково оно к Тебе. Отдели их, как овец на заклание, и приготовь их на день убиения.

Мене ж, Господи, ти знаєш, мене ти бачиш і вивідуєш серце моє, яке воно супроти тебе. Відлучи ж їх, мов тих овечок, призначених на заріз, і наготуй їх на день їхнього вистинання.

Долго ли будет сетовать земля и трава на всех полях сохнуть? скот и птицы гибнут за нечестие жителей её, ибо они говорят: «Он не увидит, что с нами будет».

Доки має земля сумувати, а трава сохнути на всім полі? З-за ледарства її мешканців гинуть звірі й птахи. Бо вони кажуть: «Він нашого кінця не бачить.»

Если ты с пешими бежал и они утомили тебя, как же тебе состязаться с конями? и если в стране мирной ты был безопасен, то что будешь делать в наводнение Иордана?

Коли ти біг з пішими, і вони тебе втомили, то як побіжиш навипередки з кіньми? І коли ти в затишнім краю не безпечний, що, однак, чинитимеш у чагарах йорданських?

Ибо и братья твои, и дом отца твоего, и они вероломно поступают с тобою, и они кричат вслед тебя громким голосом. Не верь им, когда они говорят тебе и доброе.

Бо й брати твої й дім батька твого, й вони зрадливі супроти тебе, і кричать голосно вслід за тобою. Не йми їм віри, хоч би й гарні слова до тебе говорили.

Я оставил дом Мой; покинул удел Мой; самое любезное для души Моей отдал в руки врагов его.

Я покинув дім мій, я відцурався спадщини моєї; що мені було найлюбіше, віддав я те ворогам у руки.

Удел Мой сделался для Меня как лев в лесу; возвысил на Меня голос свой: за то Я возненавидел его.

Спадщина моя мені зробилась, немов лев у лісі: зняла свій рик на мене; за те ж вона мені й осоружна стала.

Удел Мой стал у Меня как разноцветная птица, на которую со всех сторон напали другие хищные птицы. Идите, собирайтесь, все полевые звери: идите пожирать его.

Спадщина моя стала мені рябим птахом, що на нього звідусіль хижі птиці нападають. Ходіть, збирайтеся, всі звірі дряпіжні, кидайтесь на поживу!

Множество пастухов испортили Мой виноградник, истоптали ногами участок Мой; любимый участок Мой сделали пустою степью;

Гурт пастухів спустошив мій виноградник, ногами потоптав мою частку, мою любу частку вчинив пустим степом.

сделали его пустынею, и в запустении он плачет предо Мною; вся земля опустошена, потому что ни один человек не прилагает этого к сердцу.

Її обернено на пустиню, і плаче вона, зруйнована, передо мною. Спустошено всю землю, і нікому взяти те до серця.

На все горы в пустыне пришли опустошители; ибо меч Господа пожирает всё от одного края земли до другого: нет мира ни для какой плоти.

По всіх пагорбах у пустині спустошники позбігались; бо меч Господній пожирає від кінця й до кінця землі, немає миру ні одній людині.

Они сеяли пшеницу, а пожали тёрны; измучились и не получили никакой пользы; постыдитесь же таких прибытков ваших по причине пламенного гнева Господа.

Посіяли пшеницю, а будяки пожали; натомились надаремно. Соромляться свого врожаю з-за палкого гніву Господнього.

Так говорит Господь обо всех злых Моих соседях, нападающих на удел, который Я дал в наследие народу Моему, Израилю: вот, Я исторгну их из земли их и дом Иудин исторгну из среды их.

Так говорить Господь: «Усіх моїх злих сусідів, що шарпають спадщину, яку я дав був у посілість моєму народові Ізраїлеві, я повириваю з їхньої землі, а й дім Юди вирву з-посеред них.

Но после того, как Я исторгну их, снова возвращу и помилую их, и приведу каждого в удел его, и каждого в землю его.

Потім же, повиривавши їх, я знову змилосерджуся над ними й поверну їх, кожного в його спадкоємство й кожного в його країну.

И если они научатся путям народа Моего, чтобы клясться именем Моим: «жив Господь!», как они научили народ Мой клясться Ваалом, то водворятся среди народа Моего.

І коли вони навчаться досконало доріг мого народу і клястимуться моїм ім'ям: Як жив Господь! — як то вони були навчили мій люд клястися Ваалом, — то осядуться серед народу мого.

Если же не послушаются, то Я искореню и совершенно истреблю такой народ, говорит Господь.

Коли ж не слухатимуть, то я вирву зовсім народ той, вигублю його, — слово Господнє!»

Примечания:

Синодальный перевод

4 сетовать — роптать, жаловаться.

« 11 глава 13 глава »