4 Царств 1 глава

Четвертая книга Царств
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

И отложился Моав от Израиля по смерти Ахава.

По смерті Ахава Моав збунтувався проти Ізраїля.

Охозия же упал через решётку с горницы своей, что в Самарии, и занемог. И послал послов, и сказал им: пойдите, спросите у Веельзевула, божества Аккаронского: выздоровею ли я от сей болезни?

Ахазія впав був через поруччя у своїй верхній світлиці в Самарії і занедужав. І послав він послів і повелів їм: “Ідіть, спитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи я видужаю від цієї моєї недуги?”

Тогда Ангел Господень сказал Илии Фесвитянину: встань, пойди навстречу посланным от царя Самарийского и скажи им: разве нет Бога в Израиле, что вы идёте вопрошать Веельзевула, божество Аккаронское?

Ангел же Господній сказав до Іллі тішбія: “Встань, іди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ви йдете питати Ваал-Зевува, екронського бога?

За это так говорит Господь: с постели, на которую ты лёг, не сойдёшь с неё, но умрёшь. И пошёл Илия.

Тому ось як говорить Господь: Ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти мусиш умерти.” І пішов Ілля.

И возвратились к Охозии посланные. И он сказал им: что это вы возвратились?

Посли повернулись до Ахазії, а він їх спитав: “Чому ви повернулись?”

И сказали ему: навстречу нам вышел человек и сказал нам: пойдите, возвратитесь к царю, который послал вас, и скажите ему: так говорит Господь: разве нет Бога в Израиле, что ты посылаешь вопрошать Веельзевула, божество Аккаронское? За то с постели, на которую ты лёг, не сойдёшь с неё, но умрёшь.

Вони ж йому: “Вийшов назустріч нам чоловік і сказав нам: Ідіть, повернітесь до царя, що вас послав, і скажіть йому: Так говорить Господь: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ти посилаєш питати Ваал-Зевува, екронського бога? За це ти не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.”

И сказал им: каков видом тот человек, который вышел навстречу вам и говорил вам слова сии?

Він їх питає: “Як був одягнений той чоловік, що вийшов вам назустріч і сказав вам таке?”

Они сказали ему: человек тот весь в волосах и кожаным поясом подпоясан по чреслам своим. И сказал он: это Илия Фесвитянин.

Ті відповіли йому: “Чоловік той був одягнений у волохату одежу, підперезаний ремінним поясом.” І сказав він: “Це Ілля тішбій!”

И послал к нему пятидесятника с его пятидесятком. И он взошёл к нему, когда Илия сидел на верху горы, и сказал ему: человек Божий! царь говорит: сойди.

Тоді він послав до нього півсотника з його півсотнею. Цей прийшов до нього, — а він сидів на верху гори, — й каже до нього: “Чоловіче Божий, цар повеліває: Зійди з гори!”

И отвечал Илия, и сказал пятидесятнику: если я человек Божий, то пусть сойдёт огонь с неба и попалит тебя и твой пятидесяток. И сошёл огонь с неба и попалил его и пятидесяток его.

Ілля ж відповів, сказавши півсотникові: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

И послал к нему царь другого пятидесятника с его пятидесятком. И он стал говорить ему: человек Божий! так сказал царь: сойди скорее.

Знову послав цар другого півсотника з його півсотнею. Прийшов він до нього і каже: “Чоловіче Божий! Так говорить цар: Зійди негайно вниз!”

И отвечал Илия и сказал ему: если я человек Божий, то пусть сойдёт огонь с неба и попалит тебя и твой пятидесяток. И сошёл огонь Божий с неба, и попалил его и пятидесяток его.

Ілля відповів, сказавши: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

И ещё послал в третий раз пятидесятника с его пятидесятком. И поднялся, и пришёл пятидесятник третий, и пал на колена свои пред Илиею, и умолял его, и говорил ему: человек Божий! да не будет презрена душа моя и душа рабов твоих — сих пятидесяти — пред очами твоими;

Тоді цар послав знову третього півсотника з його півсотнею Прийшов третій півсотник, упав перед Іллею навколішки й став його благати, кажучи: “Чоловіче Божий! Нехай моє життя й життя оцих 50 слуг твоїх буде цінне в твоїх очах.

вот, сошёл огонь с неба и попалил двух пятидесятников прежних с их пятидесятками; но теперь да не будет презрена душа моя пред очами твоими!

Ось бо зійшов вогонь з неба й пожер обох перших півсотників з їхніми півсотнями. Не погордуй же тепер моїм життям!”

И сказал Ангел Господень Илии: пойди с ним, не бойся его. И он встал, и пошёл с ним к царю.

І сказав ангел Господній до Іллі: “Зійди з ним! Не бійсь його.” Устав він, пішов з ним до царя,

И сказал ему: так говорит Господь: за то, что ты посылал послов вопрошать Веельзевула, божество Аккаронское, как будто в Израиле нет Бога, чтобы вопрошать о слове Его, — с постели, на которую ты лёг, не сойдёшь с неё, но умрёшь.

і каже йому: “Так говорить Господь: За те, що ти послав послів питати Ваал-Зевува, екронського бога, — наче б в Ізраїлі не було Бога, щоб про те питати, — не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.”

И умер он по слову Господню, которое изрёк Илия. И воцарился Иорам вместо него, во второй год Иорама, сына Иосафатова, царя Иудейского, так как сына у того не было.

І вмер він за Господнім словом, що промовив Ілля. На місце його став царем брат його Йорам, — у другому році Йорама, сина Йосафата, царя юдейського, — бо в Ахазії не було сина.

Прочее об Охозии, что он сделал, написано в летописи царей Израильских.

Решта дій Ахазії, що він чинив, те записане у літописній книзі царів ізраїльських.

« 22 глава 2 глава »