4 Царств 11 глава

Четвертая книга Царств
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Гофолия, мать Охозии, видя, что сын её умер, встала и истребила всё царское племя.

Як же довідалась Аталія, мати Ахазії, що її син умер, устала вона й вигубила всю царську родину.

Но Иосавеф, дочь царя Иорама, сестра Охозии, взяла Иоаса, сына Охозии, и тайно увела его из среды умерщвляемых сыновей царских, его и кормилицу его, в постельную комнату; и скрыли его от Гофолии, и он не умерщвлён.

Але Єгошева, дочка царя Йорама, а сестра Ахазії, взяла Йоаса, сина Ахазії, і потай вивела його з-поміж царських синів, що мали бути вбиті; вивела його разом з його мамкою у спальню та й сховала від Аталії, і так його не вбито.

И был он с нею скрываем в доме Господнем шесть лет, между тем как Гофолия царствовала над землёю.

Так він пробув при ній, схований у Господньому храмі, 6 років, тим часом, як Аталія царювала над краєм.

В седьмой год послал Иодай, и взял сотников из телохранителей и скороходов, и привёл их к себе в дом Господень, и сделал с ними договор, и взял с них клятву в доме Господнем, и показал им царского сына.

У сьомому році послав Єгояда за сотниками каріїв і за вартовими й провів їх до себе в Господній храм. Він уклав з ними змову, заприсяг їх у Господньому храмі й показав їм царського сина.

И дал им приказание, сказав: вот что вы сделайте: третья часть из вас, из приходящих в субботу, будет содержать стражу при царском доме;

І дав їм такий наказ: “От що ви зробите: Третина вас, що приходить у суботу вартувати при царському палаці,

третья часть у ворот Сур, и третья часть у ворот сзади телохранителей, и содержите стражу дома, чтобы не было повреждения;

третина, що у брамі Сур, і третина, що стереже ворота вартових, стануть на варту при храмі;

и две части из вас, из всех, отходящих в субботу, будут содержать стражу при доме Господнем для царя;

а дві частини з вас, тобто усі, хто виходять на службу в суботу, стануть на варту при Господньому храмі коло царя.

и окружите царя со всех сторон, каждый с оружием своим в руке своей; и кто вошёл бы в ряды, тот да будет умерщвлён. И будьте при царе, когда он выходит и когда входит.

Ви обступите царя навколо, кожен із зброєю в руках. Хто протиснувся б у ряди, тому смерть. Ви будете при царі, як він виходитиме й як входитиме.”

И сделали сотники всё, что приказал Иодай священник, и взяли каждый людей своих, приходящих в субботу и отходящих в субботу, и пришли к Иодаю священнику.

Зробили сотники точно так, як їм наказав священик Єгояда. Кожен узяв своїх людей, що приходили в суботу й відходили в суботу, і прийшли вони до священика Єгояди.

И раздал священник сотникам копья и щиты царя Давида, которые были в доме Господнем.

Священик роздав сотникам списи й щити царя Давида, що були в Господньому храмі.

И стали скороходы, каждый с оружием в руке своей, от правой стороны дома до левой стороны дома, у жертвенника и у дома, вокруг царя.

І поставали вартові, кожен із зброєю в руках, від правого до лівого боку храму, лицем до жертовника і до храму, навкруги царя.

И вывел он царского сына, и возложил на него царский венец и украшения, и воцарили его, и помазали его, и рукоплескали и восклицали: да живёт царь!

Тоді Єгояда вивів царського сина, поклав на нього вінець і царські ознаки, проголосив його царем і помазав його. Ті ж плескали в долоні й гукали: “Нехай живе цар!”

И услышала Гофолия голос бегущего народа, и пошла к народу в дом Господень.

Почувши гуки людей, Аталія пішла до народу в Господній храм,

И видит, и вот, царь стоит на возвышении, по обычаю, и князья и трубы подле царя; и весь народ земли веселится, и трубят трубами. И разодрала Гофолия одежды свои, и закричала: заговор! заговор!

і бачить — стоїть цар на підвищенні, за звичаєм, а співаки й сурмачі при Царі і весь народ із сіл веселиться й сурмить у сурми. І роздерла Аталія одежу на собі й скрикнула: “Змова! Змова!”

И дал приказание Иодай священник сотникам, начальствующим над войском, и сказал им: «выведите её за ряды, а кто пойдёт за нею, умерщвляйте мечом», так как думал священник, чтобы не умертвили её в доме Господнем.

Та священик Єгояда повелів сотникам, тим, що були над військом, і сказав їм: “Виведіть її з двору (святині), а хто за нею піде, того убийте мечем!” — бо сказав був священик: “Не треба вбивати її в Господньому храмі.”

И дали ей место, и она прошла через вход конский к дому царскому, и умерщвлена там.

Ті наклали на неї руки, і як вона ввійшла через кінський вхід у царський палац, там її й убито.

И заключил Иодай завет между Господом и между царём и народом, чтоб он был народом Господним, и между царём и народом.

Єгояда уклав умову між Господом, царем і народом, щоб цей був народом Господнім; (також і між царем та народом).

И пошёл весь народ земли в дом Ваала, и разрушили жертвенники его, и изображения его совершенно разбили, и Матфана, жреца Ваалова, убили пред жертвенниками. И учредил священник наблюдение над домом Господним.

Увесь народ краю пішов до храму Ваала й зруйнував його; він розбив на друзки жертовники його та ідолів, а Маттана, жерця Ваалового, вбив перед жертовником. Священик (Єгояда) приставив сторожу до Господнього храму.

И взял сотников и телохранителей и скороходов и весь народ земли, и проводили царя из дома Господня, и пришли по дороге через ворота телохранителей в дом царский; и он воссел на престоле царей.

Потім узяв сотників, каріїв і всіх людей краю, і вони привели царя з Господнього храму й увійшли через ворота вартових у палац. І сів Йоас на царському престолі.

И веселился весь народ земли, и город успокоился. А Гофолию умертвили мечом в царском доме.

Увесь народ був веселий, і місто заспокоїлось. Аталію ж убито мечем у царському палаці.

Семи лет был Иоас, когда воцарился.

« 10 глава 12 глава »