Иеремия 52 глава

Книга пророка Иеремии
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Седекия был двадцати одного года, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме одиннадцать лет; имя матери его — Хамуталь, дочь Иеремии из Ливны.

Седекії було 21 рік, як став він царем, і царював він у Єрусалимі 11 років. Ім'я матері його — Хамутала. Була вона дочка Єремії з Лівни.

И он делал злое в очах Господа, всё то, что делал Иоаким;

Чинив він зло в очах Господніх у всьому, як чинив і Йоаким.

посему гнев Господа был над Иерусалимом и Иудою до того, что Он отверг их от лица Своего; и Седекия отложился от царя Вавилонского.

Те, що діялось у Єрусалимі та в Юдеї, збудило такий гнів Господній, що він відкинув їх від обличчя свого. Седекія ж збунтувався проти царя вавилонського.

И было, в девятый год его царствования, в десятый месяц, в десятый день месяца, пришёл Навуходоносор, царь Вавилонский, сам и всё войско его, к Иерусалиму, и обложили его, и устроили вокруг него насыпи.

На дев'ятому ж році його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам і все його військо, проти Єрусалиму й облягли його, й насипали навкруги нього вал.

И находился город в осаде до одиннадцатого года царя Седекии.

Місто було в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.

В четвёртом месяце, в девятый день месяца, голод в городе усилился, и не было хлеба у народа земли.

Четвертого ж місяця, дев'ятого дня місяця, коли голод притиснув місто, і люди не мали що їсти,

Сделан был пролом в город, и побежали все военные, и вышли из города ночью воротами, находящимися между двумя стенами, подле царского сада, и пошли дорогою степи; Халдеи же были вокруг города.

зроблено пролом у міському мурі, і цар та всі військові люди втекли вночі, вийшовши з міста через ворота між двома мурами коло царського саду, — хоч халдеї й облягали місто, — та й подалися дорогою у степ.

Войско Халдейское погналось за царём, и настигли Седекию на равнинах Иерихонских, и всё войско его разбежалось от него.

Але халдейське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських тоді, як усе його військо порозбігалось від нього.

И взяли царя, и привели его к царю Вавилонскому, в Ривлу, в землю Емаф, где он произнёс над ним суд.

Схопили вони царя та й повели до царя вавилонського у Рівлу, у Хамат-землю, і той вирік над ним засуд.

И заколол царь Вавилонский сыновей Седекии пред глазами его, и всех князей Иудейских заколол в Ривле.

Цар вавилонський звелів повбивати синів Седекії у нього ж перед очима, та й усіх князів юдейських велів повбивати у Рівлі.

А Седекии выколол глаза и велел оковать его медными оковами; и отвёл его царь Вавилонский в Вавилон и посадил его в дом стражи до дня смерти его.

Седекію ж велів осліпити, закувати в кайдани, відвести у Вавилон і там посадити в тюрму аж до дня його смерти.

В пятый месяц, в десятый день месяца, — это был девятнадцатый год царя Навуходоносора, царя Вавилонского, — пришёл Навузардан, начальник телохранителей, предстоявший пред царём Вавилонским, в Иерусалим

П'ятого ж місяця, десятого дня місяця, — це був дев'ятнадцятий рік царювання Навуходоносора, царя вавилонського, — Невузардан, начальник охорони, вірний слуга царя вавилонського, прибув у Єрусалим.

и сжёг дом Господень, и дом царя, и все домы в Иерусалиме, и все домы большие сжёг огнём.

Він спалив храм Господній, царський палац і всі єрусалимські будинки; усі найкращі будинки пустив димом.

И всё войско Халдейское, бывшее с начальником телохранителей, разрушило все стены вокруг Иерусалима.

Військо ж халдейське, що було при начальникові охорони, повалило всі мури навкруги Єрусалиму.

Бедных из народа и прочий народ, остававшийся в городе, и перемётчиков, которые передались царю Вавилонскому, и вообще остаток простого народа Навузардан, начальник телохранителей, выселил.

Останок народу, що лишився у місті, й утікачів, які перейшли були до царя вавилонського, а й останок ремісників Невузардан, начальник охорони, переселив.

Только несколько из бедного народа земли Навузардан, начальник телохранителей, оставил для виноградников и земледелия.

Лише частину бідніших у краю лишив Невузардан, начальник охорони, виноградарями й хліборобами.

И столбы медные, которые были в доме Господнем, и подставы, и медное море, которое в доме Господнем, изломали Халдеи и отнесли всю медь их в Вавилон.

Халдеї порозбивали мідяні стовпи, що були в Господньому домі, і підніжки й мідне море, що було в Господньому домі, та й позабирали усю мідь з них у Вавилон.

И тазы, и лопатки, и ножи, и чаши, и ложки, и все медные сосуды, которые употребляемы были при Богослужении, взяли;

Позабирали й казани, лопаточки, ножі, кропильниці й мисочки та ввесь мідяний посуд, що вживано до богослужби.

и блюда, и щипцы, и чаши, и котлы, и лампады, и фимиамники, и кружки, что было золотое — золотое, и что было серебряное — серебряное, взял начальник телохранителей;

Позабирав начальник охорони й чаші, кадильниці, кропильниці, казани, ліхтарі, мисочки й келехи: усе, що було з щирого золота й зо срібла.

также два столба, одно море и двенадцать медных волов, которые служили подставами, которые царь Соломон сделал в доме Господнем, — меди во всех этих вещах невозможно было взвесить.

Щождо двох стовпів, одного моря й дванадцятьох мідяних волів, що були під ним, та підніжків, що поставив цар Соломон для Господнього дому, то для міді з усього того посуду не було й ваги!

Столбы сии были каждый столб в восемнадцать локтей вышины, и шнурок в двенадцать локтей обнимал его, а толщина стенок его, внутри пустого, в четыре перста.

Стовпи ж ті були — кожен стовп 18 ліктів заввишки, а щоб зміряти його навкруги, треба було мотузка 12 ліктів завдовжки; товщина його була 4 пальці, а в середині кожен був порожній.

И венец на нём медный, а высота венца пять локтей; и сетка и гранатовые яблоки вокруг были все медные; то же и на другом столбе с гранатовыми яблоками.

На стовпі був мідний вінець, 5 ліктів заввишки, з сіткою й гранатовими яблуками навколо, усе мідне. Те ж саме й на другому вінці.

Гранатовых яблоков было по всем сторонам девяносто шесть; всех яблоков вокруг сетки — сто.

Було ж ґранатових яблук 96, і вони звисали в повітрі, усіх же ґранатових яблук навколо сітки було — сто.

Начальник телохранителей взял также Сераию первосвященника и Цефанию, второго священника, и трёх сторожей порога.

Начальник охорони захопив Сераю, першого священика, й Софонію, другого священика, ще й двох одвірних.

И из города взял одного евнуха, который был начальником над военными людьми, и семь человек, предстоявших лицу царя, которые находились в городе, и главного писца в войске, записывавшего в войско народ земли, и шестьдесят человек из народа страны, найденных в городе.

А з міста взяв одного скопця, що був старшиною над військовими людьми, та сімох двораків царських, що їх знайдено в місті, писаря при військовім начальникові, що збирав людей у країні до військової служби, та 60 чоловік з народу землі, що їх знайдено у місті.

И взял их Навузардан, начальник телохранителей, и отвёл их к царю Вавилонскому в Ривлу.

Оцих то позабирав Невузардан, начальник охорони, та одвів їх до царя вавилонського у Рівлу;

И поразил их царь Вавилонский и умертвил их в Ривле, в земле Емаф; и выселен был Иуда из земли своей.

а цар вавилонський повелів їх повбивати у Рівлі, в Хамат-країні. Так виселено Юду з його землі.

Вот народ, который выселил Навуходоносор: в седьмой год три тысячи двадцать три Иудея;

Ось скільки людей виселив Навуходоносор: на сьомому році — 3023 юдеїв;

в восемнадцатый год Навуходоносора из Иерусалима выселено восемьсот тридцать две души;

на вісімнадцятому році Навуходоносора, з Єрусалиму — 832 душі;

в двадцать третий год Навуходоносора Навузардан, начальник телохранителей, выселил Иудеев семьсот сорок пять душ: всего четыре тысячи шестьсот душ.

на двадцять третьому році Навуходоносора Невузардан, начальник охорони, виселив 745 юдеїв. Усього: 4600 душ.

В тридцать седьмой год после переселения Иоакима, царя Иудейского, в двенадцатый месяц, в двадцать пятый день месяца, Евильмеродах, царь Вавилонский, в первый год царствования своего, возвысил Иоакима, царя Иудейского, и вывел его из темничного дома.

На тридцять сьомому році після виселення Йоахина, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, того року, як став царем, помилував Йоахина, царя юдейського, і вивів його з тюрми.

И беседовал с ним дружелюбно, и поставил престол его выше престола царей, которые были у него в Вавилоне;

Він розмовляв з ним прихильно й поставив його престол над престолами інших царів, що були в нього у Вавилоні,

и переменил темничные одежды его, и он всегда у него обедал во все дни жизни своей.

і перемінив на ньому тюремну одіж. Йоахин трапезував увесь час у нього поки життя його.

И содержание его, содержание постоянное, выдаваемо было ему от царя изо дня в день до дня смерти его, во все дни жизни его.

Його постійне утримання давав йому цар вавилонський день-у-день аж до його смерти, докіль було його життя.

Примечания:

Синодальный перевод

21 перст — палец.

« 51 глава 1 глава »