Иеремия 48 глава

Книга пророка Иеремии
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

О Моаве так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: горе Нево! он опустошён; Кариафаим посрамлён и взят; Мизгав посрамлён и сокрушён.

Про Моава. Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ой горе Нево-місту, — його спустошено! Кіріятаїм соромом окритий, — здобуто його! Твердиню ганьба обгорнула й прибила.

Нет более славы Моава; в Есевоне замышляют против него зло: «пойдём, истребим его из числа народов». И ты, Мадмена, погибнешь; меч следует за тобою.

Слава Моава зникла, у Хешбоні напоготовлюють на нього лихо: нум, мовляв, знищимо його з-поміж народів. Та й ти, Мадмене, згинеш, меч іде за тобою.

Слышен вопль от Оронаима, опустошение и разрушение великое.

Із Хоронаїму крик чути: Спустошення! Страшна руїна!

Сокрушён Моав; вопль подняли дети его.

Моава стерто на порох! Крик долинає аж до Цоару.

На восхождении в Лухит плач за плачем поднимается; и на спуске с Оронаима неприятель слышит вопль о разорении.

Бо узвозом до Лухоту йдуть з плачем, бо на Хоронаїм-спуску чути ридання по поразці.

Бегите, спасайте жизнь свою и будьте подобны обнажённому дереву в пустыне.

Тікайте, рятуйте життя ваше, мов той онагр у пустині!

Так как ты надеялся на дела твои и на сокровища твои, то и ты будешь взят, и Хамос пойдёт в плен вместе со своими священниками и своими князьями.

Тому що ти надіявсь на твої твердині й на твої достатки, то будеш і ти здобутий. Кемош піде у неволю разом із своїми священиками й князями.

И придёт опустошитель на всякий город, и город не уцелеет; и погибнет долина, и опустеет равнина, как сказал Господь.

Прийде спустошник на кожне місто, ніяке місто не уникне; загине долина, спустіє й рівнина, — слово Господнє.

Дайте крылья Моаву, чтобы он мог улететь; города его будут пустынею, потому что некому будет жить в них.

Дайте Моавові крила, щоб міг полетіти. Його міста обернуться на пустиню, нікому буде в них жити!

Проклят, кто дело Господне делает небрежно, и проклят, кто удерживает меч Его от крови!

Проклят, хто Господню справу виконує недбайливо! Проклят, хто стримує меча свого від крови!

Моав от юности своей был в покое, сидел на дрожжах своих и не был переливаем из сосуда в сосуд, и в плен не ходил; оттого оставался в нём вкус его, и запах его не изменялся.

Вже змалку жив Моав безпечно і спочивав на своїй гущі. Не переливано його з посуду в посуд, не займано його ніколи у неволю. Тим то й смак його зостався в ньому, та й запах його не змінився.

Посему вот, приходят дни, говорит Господь, когда Я пришлю к нему переливателей, которые перельют его, и опорожнят сосуды его, и разобьют кувшины его.

Тим же то ось настануть дні, — слово Господнє, — і я пришлю переливачів до нього, що переллють його, а його посуд спорожнять, глеки ж порозбивають.

И постыжён будет Моав ради Хамоса, как дом Израилев постыжён был ради Вефиля, надежды своей.

І застилається Моав Кемоша, як застидався дім Ізраїля Бетела, — своєї надії.

Как вы говорите: «мы люди храбрые и крепкие для войны»?

Що ви говорите, мовляв, — ми хоробрі й спритні до війни вояки?

Опустошён Моав, и города его горят, и отборные юноши его пошли на заклание, говорит Царь, — Господь Саваоф имя Его.

Спустошник Моава йде проти нього, цвіт його молоді сходить на заріз.

Близка погибель Моава, и сильно спешит бедствие его.

Близька Моавова погибель, його лихо приходить притьмом.

Пожалейте о нём, все соседи его, и все, знающие имя его, скажите: «как сокрушён жезл силы, посох славы!»

Пожалуйте його, всі його сусіди й усі, що знаєте його ім'я. Скажіте: Як зламалось оте міцне жезло, ота палиця прекрасна!

Сойди с высоты величия и сиди в жажде, дочь — обитательница Дивона, ибо опустошитель Моава придёт к тебе и разорит укрепления твои.

Зійди з твоєї слави й сядь на смітнику, дочко, що мешкаєш у Дівоні, бо спустошник Моава на тебе наступає, розвалює твої твердині.

Стань у дороги и смотри, обитательница Ароера, спрашивай бегущего и спасающегося: «что сделалось?»

Стань при дорозі й чатуй, ти, що живеш у Ароері. Питайся в тих, що повтікали, врятувалися, — спитай: Що таке сталось?

Посрамлён Моав, ибо сокрушён; рыдайте и вопите, объявите в Арноне, что опустошён Моав.

Моав окритий соромом, бо побитий. Плачте й голосіте, оповістіть у Арноні, що Моав — пустиня.

И суд пришёл на равнины, на Халон и на Иаацу, и на Мофаф,

Прийшов суд на краї на рівнині, на Холон, на Ягцу й на Мефаата,

и на Дивон, и на Нево, и на Бет-Дивлафаим,

і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівлатаїм,

и на Кариафаим и на Бет-Гамул, и на Бет-Маон,

і на Кіріятаїм, і на Бет-Гамул, і на Бет-Меон,

и на Кериоф, и на Восор, и на все города земли Моавитской, дальние и ближние.

і на Керійот, і на Боцру та й на всі міста Моав-країни, далекі й близькі.

Отсечён рог Моава, и мышца его сокрушена, говорит Господь.

Збито ріг Моавові і зламано його рамено, — слово Господнє.

Напоите его пьяным, ибо он вознёсся против Господа; и пусть Моав валяется в блевотине своей, и сам будет посмеянием.

Упоїте його до п'яна, бо він проти Господа піднімався. Нехай Моав виллє свою блювотину, нехай він теж посміховищем стане.

Не был ли в посмеянии у тебя Израиль? разве он между ворами был пойман, что ты, бывало, лишь только заговоришь о нём, качаешь головою?

Хіба ж Ізраїль не був посміховищем у тебе? Чи, може, його впіймано між злодіями, що ти хитаєш головою щоразу, як про нього заговориш?

Оставьте города и живите на скалах, жители Моава, и будьте как голуби, которые делают гнёзда во входе в пещеру.

Киньте міста, живіть по скелях, ви, мешканці моавські! Будьте, мов голуб, що гніздиться на краю безодні.

Слыхали мы о гордости Моава, гордости чрезмерной, о его высокомерии и его надменности, и кичливости его и превозношении сердца его.

Наслухались ми про гордощі Моава, гордощі без міри, про його гординю, його пиху та гордування, його бундючне серце.

Знаю Я дерзость его, говорит Господь, но это ненадёжно; пустые слова его: не так сделают.

Я знаю його чванькуватість, — слово Господнє, — його базікання недоладне, його пусті вчинки.

Поэтому буду рыдать о Моаве и вопить о всём Моаве; будут воздыхать о мужах Кирхареса.

Тим то й буду голосити по Моаві, за всім Моавом буду лементувати, за людьми Кір-Хересу буду зідхати.

Буду плакать о тебе, виноградник Севамский, плачем Иазера; отрасли твои простирались за море, достигали до озера Иазера; опустошитель напал на летние плоды твои и на зрелый виноград.

Я плакатиму по тобі, о винограднику в Сівмі, більше, ніж по Язері. Паростки твої сягали поза море, до Язеру. На твої літні плоди й на виноград твій напав спустошник.

Радость и веселье отнято от Кармила и от земли Моава. Я положу конец вину в точилах; не будут более топтать в них с песнями; крик брани будет, а не крик радости.

Стихли радощі й веселощі в землі моавській. Нема вина в точилах, не топчуть більше винограду, та й веселі пісні вже більше не веселі.

От вопля Есевона до Елеалы и до Иаацы они поднимут голос свой, от Сигора до Оронаима, до третьей Эглы, ибо и воды Нимрима иссякнут.

Від зойку в Хешбоні луна йде аж до Елале, аж до Ягацу. Їхній голос лине з Цоару аж до Хоронаїму, до Еглат-Шелішії, бо навіть Німрім-води повисихали.

Истреблю у Моава, говорит Господь, приносящих жертвы на высотах и кадящих богам его.

Я вигублю, — слово Господнє, — у Моаві тих, що приносять жертви на узвишшях і що кадять його богам.

Оттого сердце моё стонет о Моаве, как свирель; о жителях Кирхареса стонет сердце моё, как свирель, ибо богатства, ими приобретённые, погибли:

Тим то серце моє тужить по Моавові, мов сопілка; серце моє тужить по мешканцях Кір-Хересу, мов свиріль, бо пропав скарб, який вони надбали.

у каждого голова гола и у каждого борода умалена; у всех на руках царапины и на чреслах вретище.

У кожного голова лиса, борода в кожного обтята, на руках у кожного нарізи, у кожного на крижах веретище.

На всех кровлях Моава и на улицах его общий плач, ибо Я сокрушил Моава, как непотребный сосуд, говорит Господь.

Скрізь по дахах моавських та по майданах самий лемент, бо я розбив Моава, мов посуд непотрібний, — слово Господнє.

«Как сокрушён он!» — будут говорить рыдая; «как Моав покрылся стыдом, обратив тыл!». И будет Моав посмеянием и ужасом для всех окружающих его,

Як же його розбито! Плачте! Як же Моав із соромом назад сахнувся! І став Моав посміховищем та острахом усім своїм сусідам.

ибо так говорит Господь: вот, как орёл, налетит он и распрострёт крылья свои над Моавом.

Бо так говорить Господь: Ось неначе орел ширяє, розпростирає свої крила над Моавом.

Города будут взяты и крепости завоёваны, и сердце храбрых Моавитян будет в тот день как сердце женщины, мучимой родами.

Міста здобуті, зайняті твердині, і серце у відважних моавитян у той день буде, як серце у жінки-породіллі.

И истреблён будет Моав из числа народов, потому что он восстал против Господа.

І зникне Моав з-поміж народів, бо проти Господа наважився повстати.

Ужас и яма и петля — для тебя, житель Моава, сказал Господь.

Жах, яма й сіті будуть для тебе, моавський жителю, — слово Господнє.

Кто убежит от ужаса, упадёт в яму; а кто выйдет из ямы, попадёт в петлю, ибо Я наведу на него, на Моава, годину посещения их, говорит Господь.

Хто втече від жаху, — впаде в яму; хто ж вибереться з ями, — потрапить у сітку. Таке бо пошлю на Моава в годину його кари, — слово Господнє.

Под тенью Есевона остановились бегущие, обессилев; но огонь вышел из Есевона и пламя из среды Сигона, и пожрёт бок Моава и темя сыновей мятежных.

Під захистом Хешбону зупиняться втікачі безсилі, але з Хешбону вогонь вийде, полум'я з палат Сихону, і пожере боки Моава й тім'я люду гомінкого.

Горе тебе, Моав! погиб народ Хамоса, ибо сыновья твои взяты в плен, и дочери твои — в пленение.

Горе тобі, Моаве! Пропав єси, люде Кемошу! Бо забрано синів твоїх у неволю, дочок твоїх у полон.

Но в последние дни возвращу плен Моава, говорит Господь. Доселе — суд на Моава.

Та я зміню колись долю Моава» — слово Господнє. Досі суд на Моава.

Примечания:

Синодальный перевод

44 година — время, час.

« 47 глава 49 глава »