Иеремия 22 глава

Книга пророка Иеремии
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Так сказал Господь: сойди в дом царя Иудейского и произнеси слово сие

Так говорить Господь: «Іди в палату юдейського царя та й промов там оце слово

и скажи: выслушай слово Господне, царь Иудейский, сидящий на престоле Давидовом, ты, и слуги твои, и народ твой, входящие сими воротами.

й проречи: Слухай слово Господнє, царю юдейський, що сидиш на Давидовому престолі, ти й твої слуги, й народ твій, і всі, що входять через ці ворота.

Так говорит Господь: производите суд и правду и спасайте обижаемого от руки притеснителя, не обижайте и не тесните пришельца, сироты и вдовы, и невинной крови не проливайте на месте сём.

Так говорить Господь: Чиніте суд і справедливість, рятуйте пригнобленого з руки гнобителя, не утискайте, не чиніте кривди чужинцеві, сироті й удовиці та не проливайте безвинної крови на цьому місці.

Ибо если вы будете исполнять слово сие, то будут входить воротами дома сего цари, сидящие вместо Давида на престоле его, ездящие на колеснице и на конях, сами и слуги их и народ их.

Бо тільки тоді, як ви справді виконаєте це веління, увіходитимуть дверми цього палацу царі, що сидять на Давидовому престолі, згори на колісницях і верхи на конях — самі вони й слуги їхні й народ їхній.

А если не послушаете слов сих, то Мною клянусь, говорит Господь, что дом сей сделается пустым.

Коли ж не слухатимете цих слів, то я клянуся самим собою, — слово Господнє, — що цей палац руїною обернеться.

Ибо так говорит Господь дому царя Иудейского: Галаад ты у Меня, вершина Ливана; но Я сделаю тебя пустынею и города необитаемыми

Бо так говорить Господь про палац юдейського царя: Ти у мене немов Гілеад, немов вершина Ливану. Проте, вчиню тебе пустинею, містом безлюдним.

и приготовлю против тебя истребителей, каждого со своими орудиями, и срубят лучшие кедры твои и бросят в огонь.

Я напоготовлю проти тебе руїнників, кожного з своїм знаряддям, і повирубують вони найкращі твої кедри й у вогонь повкидають.

И многие народы будут проходить через город сей и говорить друг другу: «за что Господь так поступил с этим великим городом?»

Багато народів пройдуть через це місто й говоритимуть один до одного: За віщо то Господь учинив отак із цим великим містом?

И скажут в ответ: «за то, что они оставили завет Господа Бога своего и поклонялись иным богам и служили им».

І відказуватимуть їм: Бо вони покинули завіт Господа, Бога свого, і поклонялись іншим богам та служили їм.»

Не плачьте об умершем и не жалейте о нём; но горько плачьте об отходящем в плен, ибо он уже не возвратится и не увидит родной страны своей.

Не плачте за мертвим і не побивайтеся за ним. Плачте гірко за тим, хто відходить, бо він не повернеться вже більше й не побачить рідної землі своєї.

Ибо так говорит Господь о Саллуме, сыне Иосии, царе Иудейском, который царствовал после отца своего, Иосии, и который вышел из сего места: он уже не возвратится сюда,

Бо так говорить Господь про Шаллума, сина Йосії, юдейського царя, що царював на місці батька свого Йосії: «Він вийшов з цього місця й не повернеться сюди більше,

но умрёт в том месте, куда отвели его пленным, и более не увидит земли сей.

а вмре на тому місці, куди взято його в неволю; цієї ж землі не побачить ніколи.»

Горе тому, кто строит дом свой неправдою и горницы свои беззаконием, кто заставляет ближнего своего работать даром и не отдаёт ему платы его,

Горе тому, хто будує свій дім несправедливістю і свої світлиці беззаконством, хто силує ближнього дарма працювати й не дає йому заробітку;

кто говорит: «построю себе дом обширный и горницы просторные», — и прорубает себе окна, и обшивает кедром, и красит красною краскою.

хто говорить: «Збудую собі пишні палати, широкії світлиці»; хто прорубує собі вікна викладає кедриною й малює на червоно.

Думаешь ли ты быть царём, потому что заключил себя в кедр? отец твой ел и пил, но производил суд и правду, и потому ему было хорошо.

Гадаєш, що ти цар на те, щоб перевищити кедринею інших? Батько твій їв і пив так само, але зате творив суд і справедливість; от чому й велось йому добре.

Он разбирал дело бедного и нищего, и потому ему хорошо было. Не это ли значит знать Меня? говорит Господь.

Він розсуджував справу бідного й сіромахи, тому й велось йому добре. Хіба ж якраз це й не означає знати мене? — слово Господнє.

Но твои глаза и твоё сердце обращены только к твоей корысти и к пролитию невинной крови, к тому, чтобы делать притеснение и насилие.

Твої ж очі й твоє серце тільки й дбають про наживу, а ще про те, як би кров безвинну пролити та як би утиск і насильство чинити.

Посему так говорит Господь о Иоакиме, сыне Иосии, царе Иудейском: не будут оплакивать его: «увы, брат мой!» и: «увы, сестра!» Не будут оплакивать его: «увы, государь!» и: «увы, его величие!»

Тим то так говорить Господь про Йоакима, сина Йосії, царя юдейського: «Не голоситимуть по ньому: Леле, брате мій! Леле, сестро! Не голоситимуть по ньому: Леле, володарю, леле величносте!

Ослиным погребением будет он погребён; вытащат его и бросят далеко за ворота Иерусалима.

Неначе осла, його поховають: витягнуть і викинуть геть за браму єрусалимську.»

Взойди на Ливан и кричи, и на Васане возвысь голос твой и кричи с Аварима, ибо сокрушены все друзья твои.

Вийди на Ливан та й кричи, і на Башані здійми твій голос. Кричи з гір аваримських,бо всі твої коханці загинули.

Я говорил тебе во время благоденствия твоего; но ты сказал: «не послушаю». Таково было поведение твоё с самой юности твоей, что ты не слушал гласа Моего.

Я говорив до тебе, як ти був щасливий. Та ти відказав: Не буду слухати! Така вже була твоя вдача змалку, що ти не слухаєш голосу мого.

Всех пастырей твоих унесёт ветер, и друзья твои пойдут в плен; и тогда ты будешь постыжён и посрамлён за все злодеяния твои.

Усіх пастирів твоїх порозносить хуртовина, коханці ж твої підуть у полон. От тоді й наберешся сорому й стиду за все твоє ледарство.

Живущий на Ливане, гнездящийся на кедрах! как жалок будешь ты, когда постигнут тебя муки, как боли женщины в родах!

О ти, що живеш на Ливані, що гніздишся на кедрах! Як ти стогнатимеш, коли вхоплять тебе муки, болі, неначе в породіллі!

Живу Я, сказал Господь: если бы Иехония, сын Иоакима, царь Иудейский, был перстнем на правой руке Моей, то и отсюда Я сорву тебя

«Так певно, як живу, — слово Господнє, — навіть як би Конія, син Йоакима, царя юдейського, був перснем на моїй правиці, то я й тоді б зірвав його.

и отдам тебя в руки ищущих души твоей и в руки тех, которых ты боишься, в руки Навуходоносора, царя Вавилонского, и в руки Халдеев,

Віддам тебе в руки тим, що чигають на твоє життя, і в руки тим, кого боїшся, — у руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, та й у руки халдеям.

и выброшу тебя и твою мать, которая родила тебя, в чужую страну, где вы не родились, и там умрёте;

І викину тебе вкупі з матір'ю твоєю, що тебе породила, в чужу землю, де ви не народились, — там ви й помрете.

а в землю, куда душа их будет желать возвратиться, туда не возвратятся.

У землю ж, куди бажатиме душа їхня повернутись, — туди вони не повернуться!»

«Неужели этот человек, Иехония, есть создание презренное, отверженное? или он — сосуд непотребный? за что они выброшены — он и племя его, и брошены в страну, которой не знали?»

Хіба ж він якийсь посуд нікчемний, пощерблений, отой чоловік Конія, або начиння, що ніхто його не потребує? Завіщо ж прогнано його й родину його викинуто в землю, якої не знають?

О, земля, земля, земля! слушай слово Господне.

Ой земле, земле, земле! Слухай слово Господнє!

Так говорит Господь: запишите человека сего лишённым детей, человеком злополучным во дни свои, потому что никто уже из племени его не будет сидеть на престоле Давидовом и владычествовать в Иудее.

Так говорить Господь: «Запишіть цього чоловіка: Бездітний чоловік, нещасний протягом усього свого віку, — бо нікому з його роду не пощастить сидіти на Давидовім престолі, ані володіти в Юдеї.»

« 21 глава 23 глава »