Адкрыцьце 1 глава

Адкрыцьце Іоана Багаслова
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Сучасний переклад

Адкрыцьце Ісуса Хрыста, якое даў Яму Бог, каб паказаў раба́м Сваім, што́ мусіць стацца ў хуткім часе, і даў знак, паслаўшы праз Ангела Свайго рабу́ Свайму Іоану,

Одкровення [1] Ісуса Христа було дано Йому Богом, щоб показати слугам Своїм, що має статися незабаром. Христос сповістив про це Свого слугу Іоана, пославши до нього Свого Ангела.

які пасьве́дчыў слова Божае і сьве́дчаньне Ісуса Хрыста, ды тое, што сам бачыў.

Іоан свідчить про все, що бачив. Це істинне Послання Бога і свідчення Ісуса Христа.

Шчасьлівы, хто чытае і хто слухае словы прароцтва ды захоўвае напісанае ў ім: бо час блізкі.

Блаженний той, хто читає і слухає слова цього пророцтва і дотримується написаного, бо час близький. Благодать і мир вам від Того, Хто є, завжди був і має прийти, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його,

Іоан да сямёх цэркваў, што ў Азіі: ласка на вас і мір ад Таго, што есьць і што быў і што прыдзе, ды ад сямёх духаў, што перад пасадам Ягоным,

і ад Ісуса Хрыста, сьве́дкі верыго́днага, першака́ із мёртвых і павадыра цароў зямных; Яму, палюбіўшаму нас ды ў крыві Сваёй абмыўшага нас ад грахоў нашых,

і від Ісуса Христа, вірного Свідка, першого, Хто був відроджений із мертвих, від Володаря над земними царями. Ісус любить нас, і Своєю кров’ю звільнив нас від наших гріхів.

(ды зрабіў нас царамі й сьвяшчэньнікамі Богу і Айцу Свайму), хвала́ і дзяржава на ве́чныя вякí. Амін.

Він об’єднав нас у Своєму Царстві й зробив нас священиками, які служать Богу, Його Отцю. Слава і сила Йому навіки! Амінь.

Вось, ідзе з хмарамі, і ўгледзіць Яго кожнае вока і тыя, што пракалолі Яго; і загалосяць перад Ім усе роды зямлі. Але́, амін.

Слухайте, Христос прийде із хмарами і кожен побачить Його, навіть ті, хто прокололи Його.[2] Всі народи землі голоситимуть за Ним. Дійсно, усе станеться саме так! Амінь.

Я ёсьць Альфа і Омэга, пачатак і канец, кажа Госпад, Які ёсьць і быў і прыдзе, Уседзяржыцель.

«Я — Альфа і Омеґа,[3] — говорить Господь Бог, — Той, Хто є, був і має прийти. Я — Всемогутній».

Я — Іоан, і брат ваш, і таварыш у горы і ў царстве, і ў цярпе́ньні Ісуса Хрыста, быў на востраве, называным Патмос, дзеля слова Божага і сьве́дчаньня Ісуса Хрыста.

Я, Іоан, брат ваш в Ісусі, та спільник ваш у стражданнях, царстві й довготерпінні. Мене було зіслано на острів Патмос за те, що я проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа.

Я быў у духу ў дзе́нь Гасподні і пачуў ззаду за мной вялікі голас, як-бы трубы́, мовячы:

В Господній День заволодів мною Дух, і почув я за собою гучний голос, ніби сурми заграли.

Я ёсьць Альфа і Омэга, Пе́ршы й Апошні; і: што бачыш, напішы ў кнігу ды пашлі цэрквам, што ў Азіі: у Эфэс і ў Сьмірну, і ў Пэргам, і ў Тыатыру, і ў Сарды, і ў Філядэльфію, і ў Ляодыкію.

І голос цей мовив: «Запиши в книгу те, що ти бачиш, і пошли до семи церков: Ефеса, Смирни, Перґи, Тіятира, Сарда, Філадельфії та Лаодикії».

І я павярнуўся, каб пабачыць голас, што гутарыў са мною, і, павярнуўшыся, угле́дзіў се́м залатых сьве́тачаў

Я озирнувся, щоб побачити, що то за голос говорить до мене. І, обернувшись, побачив сім золотих світильників.

і сярод сямёх сьве́тачау — падобнага да Сына Чалаве́чага, апранутага ў доўгую ша́ту і падперазанага праз грудзі залатым паясом;

Поміж світильників був хтось такий, подібний до Сина Людського. Вбраний Він був у довгий одяг, а на грудях мав золотий перев’яз.

а галава й валасы ў Яго бе́лыя, як бе́лая воўна, як сьне́г; і вочы ў Яго, як полымя агністае;

Голова й волосся Його були геть білі, як біла вовна, чи як сніг, а очі, як полум’я вогню.

і ногі ў Яго падобныя да ме́дзі, быццам у пе́чы распа́леныя; і голас у Яго быццам гук водаў многіх;

Ноги Його були немовби з бронзи, розжареної у плавильній печі. Голос Його був гучний, немов водоспад.

і ме́ў Ён у правай руцэ сваёй се́м зорак; і із вуснаў Ягоных выходзіў ме́ч двусе́чны востры; і аблічча ў Яго быццам сонца сьве́ціць у сіле сваёй.

Сім зірок Він тримав у правиці, а з уст Його виходив двосічний меч. Обличчя Його сяяло, немов сонце, коли воно найясніше.

І, калі я ўгле́дзіў Яго, я паваліўся к нагам Ягоным, быццам мёртвы; і Ён паклаў на мяне́ Сваю правіцу, мовячы да мяне́: Не палохайся: Я ёсьць Пе́ршы і Апошні ды Жывы;

Тільки-но побачив я Його, то впав до ніг Його, як мертвий. Тоді поклав Він на мене свою правицю й сказав: «Не бійся! Я — Перший і Останній.

і быў Я мёртвы, і вось жыву на ве́чныя вякí; амін. І маю ключы пе́кла і сьме́рці.

Я Той, Хто живе. Я був мертвим, але ось Я живий на віки вічні. Я маю ключі від смерті й від царства мертвих.[4]

Напішы, што ўбачыў ды што ёсьць і што ма́е стацца пасьля гэтага:

Отож напиши про все, що ти бачив, про те, що є, і про те, що буде.

тайна сямёх зорак, што бачыў ты ў правіцы Маёй, ды се́м сьве́тачаў залатых: се́м зорак — Ангелы сямёх цэркваў, а се́м сьве́тачаў, што ты бачыў, ёсьць се́м цэрквау.

Ось тобі пояснення таємниці семи зірок, які ти бачиш у правиці Моїй, і семи золотих світильників. Сім зірок — це Ангели семи церков, а сім світильників — це сім церков».

« 13 глава 2 глава »