Івана 2 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Хоменка → Аверинцев: отдельные книги

Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова.

Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів.

Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.»

Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, — а й тобі? Таж не прийшла година моя!»

Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, — робіть.»

Було ж там шестеро кам'яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки.

Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця.

А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли.

Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, — а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, — то закликав староста молодого

і до нього мовив: «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, — як уп'ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.»

Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об'явив, — тож і учні його увірували в нього.

По тому ж подався він у Капернаум, він сам і його мати й брати та учні його, і перебули там декілька днів.

Незабаром була юдейська Пасха, тож Ісус вирушив до Єрусалиму

і зустрів у храмі тих, що продавали волів, овець і голубів, а й міняйли сиділи теж.

І зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав.

Продавцям же голубів сказав: «Заберіть оте звідси, не робіть дому Отця мого торговим домом!»

Пригадали тоді його учні, що написано було: «Ревність дому твого поїдатиме мене».

А юдеї озвались і мовили до нього: «Яким знаком доведеш, що таке чиниш?»

Ісус відрік їм у відповідь: «Зруйнуйте храм цей, а я його за три дні поставлю.»

Юдеї ж відказали: «Будовано храм цей сорок і шість років, а ти його поставиш за три дні?»

Та він говорив про храм свого тіла,

тож коли воскрес із мертвих, то й пригадали його учні, що він оте говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус був вирік.

А коли був він на свято Пасхи в Єрусалимі, то численні, бачивши його чуда, які він творив, увірували в його ім'я.

Але не звірявсь їм Ісус, бо знав усіх їх,

а й потреби не мав, щоб хтось йому свідчив про людину, відав бо сам, що міститься в людині.

« 1 глава 3 глава »