Числа 16 глава

Четверта книга Мойсеєва: Числа
Переклад Хоменка → Синодальный перевод

Корах, син Іцгара, сина Кегата, сина Леві, і Датан з Авірамом, сини Еліява, сина Паллу, сина Рувима,

Корей, сын Ицгара, сын Каафов, сын Левиин, и Дафан, и Авирон, сыны Елиава, и Авнан, сын Фалефа, сыны Рувимовы,

повстали проти Мойсея, і з ними 250 чоловік із синів Ізраїля, князі в громаді, радники на зборах, люди значні.

восстали на Моисея, и с ними из сынов Израилевых двести пятьдесят мужей, начальники общества, призываемые на собрания, люди именитые.

Зібрались вони проти Мойсея та Арона та й промовили до них: “Годі вам! Уся громада, всі — святі, і Господь серед них. Чого ж ви пнетесь високо над Господньою громадою?”

И собрались против Моисея и Аарона, и сказали им: полно вам; всё общество, все святы, и среди их Господь! почему же вы ставите себя выше народа Господня?

Почувши це Мойсей, впав обличчям до землі.

Моисей, услышав это, пал на лицо своё

А згодом промовив до Кораха й усіх його прибічників: “До завтра! А там сповістить Господь, хто його й хто святий, щоб допустити його до себе; кого він вибрав, того й допустить до себе.

и сказал Корею и всем сообщникам его, говоря: завтра покажет Господь, кто Его, и кто свят, чтобы приблизить его к Себе; и кого Он изберёт, того и приблизит к Себе;

Зробіть так: возьміте з собою кадильниці, ти, Кораху, й ви всі з його громади,

вот что сделайте: Корей и все сообщники его, возьмите себе кадильницы

і покладіть узавтра до них жару, а зверху посипте кадила перед Господом; той, кого вибере Господь, буде святий. Буде з вас, сини Леві!”

и завтра положите в них огня и всыпьте в них курения пред Господом; и кого изберёт Господь, тот и будет свят. Полно вам, сыны Левиины!

Промовив далі Мойсей до Кораха: “Ось послухайте, сини Леві.

И сказал Моисей Корею: послушайте, сыны Левия!

Чи то ж мало вам, що Бог Ізраїля вилучив вас із громади синів Ізраїля та й допустив до себе, щоб ви виконували службу в храмині Господній і стояли перед громадою, послуговуючи їй?

неужели мало вам того, что Бог Израилев отделил вас от общества Израильского и приблизил вас к Себе, чтобы вы исполняли службы при скинии Господней и стояли пред обществом, служа для них?

А що Господь допустив тебе й усіх твоїх братів, синів Леві, з тобою до себе, то вам оце захотілося ще й священства?

Он приблизил тебя и с тобою всех братьев твоих, сынов Левия, и вы домогаетесь ещё и священства.

Адже ти й усі твої прибічники повстали проти Господа; Арон бо — що він таке, що ви нарікаєте на нього?”

Итак, ты и всё твоё общество собрались против Господа. Что Аарон, что вы ропщете на него?

І послав Мойсей, щоб покликали Датана й Авірама, синів Еліява, та вони відказали: “Не підемо.

И послал Моисей позвать Дафана и Авирона, сынов Елиава. Но они сказали: не пойдём!

Хіба мало того, що ти вивів нас із землі, молоком та медом текучої, щоб поморити нас у пустелі; ти хочеш іще й князювати над нами?

разве мало того, что ты вывел нас из земли, в которой течёт молоко и мёд, чтобы погубить нас в пустыне? и ты ещё хочешь властвовать над нами!

Ані в землю, молоком та медом текучу, не привів ти нас, ані клаптика поля, ані виноградника у спадщину не дав нам. Хочеш осліпити очі цих людей? Не підемо.”

привёл ли ты нас в землю, где течёт молоко и мёд, и дал ли нам во владение поля и виноградники? глаза людей сих ты хочешь ослепить? не пойдём!

Розлютився вельми Мойсей і мовив до Господа: “Не зважай на їхню офіру! Ні одного осла не взяв я від них і не заподіяв лиха ні одному з них.”

Моисей весьма огорчился и сказал Господу: не обращай взора Твоего на приношение их; я не взял ни у одного из них осла и не сделал зла ни одному из них.

І сказав Мойсей до Кораха: “Ти й усі твої прибічники, станьте взавтра перед Господом, сам ти й вони, та Арон,

И сказал Моисей Корею: завтра ты и всё общество твоё будьте пред лицом Господа, ты, они и Аарон;

і візьміть кожен свою кадильницю і покладіть до неї ладану, і принесіть кожен свою кадильницю до Господа, 250 кадильниць; ти й Арон, кожен свою кадильницю.”

и возьмите каждый свою кадильницу, и положите в них курения, и принесите пред лицо Господне каждый свою кадильницу, двести пятьдесят кадильниц; ты и Аарон, каждый свою кадильницу.

Узяли вони кожен свою кадильницю, поклали до них жару, насипали зверху ладану та й поставили коло входу в намет зборів разом з Мойсеєм та Ароном.

И взял каждый свою кадильницу, и положили в них огня, и всыпали в них курения, и стали при входе в скинию собрания; также и Моисей и Аарон.

І коли Корах скликав проти них усю громаду до входу в намет зборів, слава Господня з'явилась усій громаді.

И собрал против них Корей всё общество ко входу скинии собрания. И явилась слава Господня всему обществу.

І промовив Господь до Мойсея та Арона:

И сказал Господь Моисею и Аарону, говоря:

“Відлучіться від цієї юрби, я вигублю їх в одну мить.”

отделитесь от общества сего, и Я истреблю их во мгновение.

І припали вони обличчям до землі й сказали: “О Боже, Боже духів усіх живих! Один чоловік согрішив, а гнів би твій мав бути на всю громаду?”

Они же пали на лица свои и сказали: Боже, Боже духов всякой плоти! один человек согрешил, и Ты гневаешься на всё общество?

Господь же промовив до Мойсея:

и сказал Господь Моисею, говоря:

“Скажи до громади: Відійдіть геть навкруги від житла Кораха, Датана й Авірама.”

скажи обществу: отступите со всех сторон от жилища Корея, Дафана и Авирона.

Устав Мойсей та й пішов до Датана й Авірама, а за ними пішли старші Ізраїля.

И встал Моисей, и пошёл к Дафану и Авирону, и за ним пошли старейшины Израилевы.

І повелів він людям: “Відступіться від шатер цих злих людей і не торкайтеся нічого, що належить їм, щоб не загинути вам у їхніх гріхах.”

И сказал обществу: отойдите от шатров нечестивых людей сих, и не прикасайтесь ни к чему, что принадлежит им, чтобы не погибнуть вам во всех грехах их.

І відступилися люди геть навкруги від жител Кораха, Датана й Авірама; а Датан з Авірамом вийшли та й поставали коло входу в свої шатра з жінками, дітьми й немовлятами своїми.

И отошли они со всех сторон от жилища Корея, Дафана и Авирона; а Дафан и Авирон вышли и стояли у дверей шатров своих с жёнами своими и сыновьями своими и с малыми детьми своими.

І сказав Мойсей: “Ось із чого ви розумієте, що Господь послав мене зробити все те, що я зробив, та що не з власної волі чинив я.

И сказал Моисей: из сего узнаете, что Господь послал меня делать все дела сии, а не по своему произволу я делаю сие:

Коли вони помруть, як усі люди вмирають, і така сама доля спіткає їх, як усіх людей, то не послав мене Господь.

если они умрут, как умирают все люди, и постигнет их такое наказание, какое постигает всех людей, то не Господь послал меня;

Коли ж Господь сотворить нечуване щось, і земля роззявить рота свого й поглине їх та все, що є в них, і вони зійдуть живими в Шеол, тоді знайте, що ці люди зневажили Господа.”

а если Господь сотворит необычайное, и земля разверзнет уста свои и поглотит их и всё, что у них, и они живые сойдут в преисподнюю, то знайте, что люди сии презрели Господа.

Ледве закінчив він тую мову, як земля під ними розступилася,

Лишь только он сказал слова сии, расселась земля под ними;

роззявила рота свого та й поглинула їх самих, домівки їхні й усіх людей, що були в Кораха, та все майно.

и разверзла земля уста свои, и поглотила их, и домы их, и всех людей Кореевых и всё имущество;

І провалилися вони й усе, що було в них, живими в Шеол, і земля закрилась над ними, і вони зникли з-поміж громади.

и сошли они со всем, что принадлежало им, живые в преисподнюю, и покрыла их земля, и погибли они из среды общества.

І ввесь Ізраїль, що був навколо них, на зойк їхній кинувся тікати; казали бо: “Щоб і нас не проглинула земля!”

И все Израильтяне, которые были вокруг них, побежали при их вопле, дабы, говорили они, и нас не поглотила земля.

І вийшов вогонь від Господа й пожер 250 чоловік, що принесли були кадила.

И вышел огонь от Господа и пожрал тех двести пятьдесят мужей, которые принесли курение.

« 15 глава 17 глава »