1 Коринтян 9 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Сучасний переклад → Еврейский Новый Завет

Хіба я не вільна людина? Чи ж не апостол я? Хіба я не бачив Ісуса, Господа нашого? Чи не є ви творінням моїм у Господі?

Разве я не свободен? Разве я не посланник Мессии? Разве не видел я Иисуса, нашего Господа? А вы сами не являетесь ли плодом моего труда для Господа?

Навіть якщо я не апостол для інших, то все одно я апостол для вас. Ви ж є печаттю мого апостольства в Господі.

Даже если для остальных я не посланник, по крайней мере, для вас я им являюсь; поскольку вы живое доказательство того, что я посланник Господа.

Ось мій захист від тих, хто хоче судити мене.

Это моё оправдание перед теми, кто требует от меня ответа.

Чи не маю я права їсти й пити?

Разве мы не имеем права на пищу и питьё?

Чи, може, я не маю права взяти собі віруючу дружину, як це зробили інші апостоли й брати Господні, а також і Петро?

Разве мы не имеем права брать с собой верующую жену, как поступают другие посланники, в том числе братья Господа и Петр?

Чи, може, лише Варнава і я мусимо працювати, щоб заробляти на прожиток?

Или только Варнава и я по-прежнему должны сами зарабатывать себе на жизнь?

Який солдат коли служив на своєму власному утриманні? Хто садить виноградник і не їсть плодів його? Або хто доглядає отару і не п’є молока від овець своїх?

Слышали ли вы когда-нибудь о солдате, живущем на своём содержании? Или о виноградаре, который, насадив виноградник, не ест плодов из него? Какой человек, пася стадо, не выпьет немного молока?

Чи може, це все лише міркування смертної людини? А чи не про те саме сказано в Законі?

Мои рассуждения основываются не только на человеческом понимании, поскольку Пятикнижие говорит то же самое —

У Законі Мойсеєвому записано так: «Не зав’язуй рота волові, що молотить». Хіба Бог дбає лише про волів? Звичайно ні!

ведь в Пятикнижии Моисея написано: "Не надевай намордник волу, когда он молотит зерно" Если Бог беспокоится о волах,

Чи не говорить Він це заради нас? Так, це було написано заради нас, бо той, хто оре, має орати з надією, і той, хто молотить, має молотити з надією, що одержить частину врожаю.

то тем более Он говорит это и о нас. Да, это написано для нас, и означает, что тот, кто пашет, и тот, кто молотит, должны работать с надеждой получить свою долю от урожая.

Раз ми посіяли духовне зерно для вашої вигоди, чи така вже велика то буде річ, якщо пожнемо земні блага від вас?

Если мы посадили духовные семена среди вас, неужели это будет сверх меры, если мы пожнём у вас материальный урожай?

Якщо інші мають право збирати земні блага від вас, то чи не маємо ми більшого права на це? Але ми ніколи не користувалися ним. Навпаки, ми терпимо все, щоб часом не чинити перешкод на шляху Доброї Звістки про Христа.

Если и другие могут получать от вас поддержку, разве у нас не больше прав на это? Однако мы не пользуемся этим правом и миримся со всем, только бы никоим образом не помешать Доброй Вести о Мессии.

Хіба ви не знаєте, що ті, хто працюють в Храмі, від святині ж і харчуються? А ті, хто служить біля вівтаря, ділять між собою частину з того, що до вівтаря принесено.

Разве вы не знаете, что работающие в Храме питаются от Храма, а служащие у жертвенника получают свою долю от принесённых на нём жертв?

Так само Господь наказував, щоб ті, хто проповідує Добру Звістку, жили з цього.

Подобным же образом, Господь повелел, чтобы провозглашающие Добрую Весть жили за счёт Доброй Вести.

Я не користувався цим правом. І написав це не для того, щоб мати цю вигоду. Бо мені краще вмерти, ніж дати комусь забрати у мене можливість похвалитися.

Я же не воспользовался никаким из этих прав. И сейчас я пишу не для того, чтобы вернуть себе своё, так как я скорее умру, чем лишусь возможности похвалиться этим!

Якщо я проповідую Добру Звістку, то не маю чим хвалитися. Це мій обов’язок. І горе мені, якщо не буду проповідувати.

Ибо я не могу хвалиться лишь тем, что провозглашаю Добрую Весть — я делаю это из внутреннего побуждения, горе мне, если я не провозглашаю Добрую Весть!

Як би я робив те добровільно, то повинен був одержати нагороду, але в мене не має вибору: я роблю тільки те, що мені довірили виконувати — проповідувати Добру Звістку.

Ведь если я делаю это охотно, то имею награду; а если я делаю это неохотно, то всё равно делаю, потому что мне было поручено исполнить определённое задание.

В чому ж тоді моя винагорода? Вона в тому, що я проповідую Добру Звістку і роблю це не за платню; в тому, щоб не користуватися правом, яке я маю, проповідуючи Добру Звістку.

В таком случае, какова же моя награда? Такова, что, провозглашая Добрую Весть, я делаю это безвозмездно, не пользуясь тем, на что имею право.

Бо хоч я й вільний від людей, та став рабом усіх, щоб врятувати більше людей.

Ведь хотя я свободен и не обязан исполнять ничьи распоряжения, я сделался рабом всем, чтобы достичь сердец как можно большего числа людей.

Для юдеїв я став юдеєм, щоб врятувати їх. Для тих, хто підкоряється Закону, я став одним із них (хоч я і не під Законом) для того, щоб врятувати тих, хто підкоряється Закону.

То есть с евреями я входил в положение евреев, чтобы достичь сердец евреев. С теми людьми, которые подчинены законническому искажению Пятикнижия, я входил в положение человека, подчиненного подобному законничеству, чтобы достичь сердец тех, кто под этим законничеством, хотя сам я не нахожусь в подчинении законническому искажению Пятикнижия.

Для тих, хто без Закону, я став таким, як і вони (хоч і не живу без Закону Божого, бо підкоряюся законові Христовому). І зробив я це, щоб оволодіти ними.

С теми, кто живёт вне рамок Пятикнижия, я вхожу в положение тех, кто вне Пятикнижия, чтобы достичь сердец тех, кто вне Пятикнижия, хотя сам я не нахожусь вне рамок Божьего Пятикнижия, но пребываю в границах Пятикнижия в интерпретации Мессии.

Я став немічним для немічних, щоб врятувати їх. Я став усім для всіх, щоб спасти хоча б декого у будь-який спосіб.

Со "слабыми" я стал "слабым", чтобы приобрести "слабых". С разного рода людьми я стал кем только возможно, чтобы при любых обстоятельствах спасти хотя бы некоторых из них.

Я роблю все це заради Доброї Звістки, щоб стати одним із тих, на кого пошириться її благословення.

Всё это я делаю из-за наград, обещанных Доброй Вестью, чтобы разделить их с остальными, кто уверует.

Хіба ви не знаєте, що всі бігуни біжать на змаганнях, а винагороду одержує один? Тож біжіть так, щоб перемогти й одержати її!

Разве вы не знаете, что все бегуны участвуют в состязании в беге, но только один выигрывает приз? Итак, бегите, чтобы выиграть!

Кожен, хто змагається, напружено тренується. Він робить це для того, щоб одержати тлінний лавровий вінок, а ми — щоб одержати вінок нетлінний.

Всякий спортсмен, тренируясь, следует строгой дисциплине, и делает это для того, чтобы получить лавровый венок, который потом увянет. Мы же делаем это, чтобы получить венец, который останется навеки.

Отже, я біжу так, як той, хто має мету перед собою; б’юся так, щоб не просто розмахувати кулаками.

Итак, я не бегу бесцельно, но направляюсь прямо к финишной черте; я не бью наугад, но стараюсь просчитывать каждый удар.

Навпаки, я стримую і приборкую тіло своє, щоб, проповідуючи іншим, самому не виявитися відкинутим Богом.

Я усмиряю и порабощаю своё тело, чтобы, провозглашая Добрую Весть другим, я сам не был сочтён недостойным.

« 8 глава 10 глава »