Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Сучасний переклад → Еврейский Новый Завет

1-2 Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний Богом апостол, вибраний для того, щоб нести людям Добру Звістку Божу. Про неї ще раніше сповіщали пороки у Святому Писанні.

От: Савла, раба Мессии Иисуса, посланника по призванию и отделению для Божьей Доброй Вести.

Бог обещал эту Добрую Весть заранее, через Своих пророков в Еврейских Писаниях.

3-4 Ця Добра Звістка — про Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа. Як людина Він походив з роду Давидового, але Духом Святим,[1] був проголошений могутнім Сином Божим завдяки воскресінню з мертвих.

В ней идёт речь о Его Сыне — он является потомком Давида физически;

он могущественно продемонстрировал, что является духовным Сыном Бога, отделённым посредством своего воскресения из мёртвых; он Мессия Иисус, наш Господь.

Від Нього я одержав велику благодать бути апостолом, щоб принести в ім’я Христа всім неюдеям смирення, народжене вірою.

Через него мы приняли благодать и получили труд посланников от его имени, чтобы распространять среди язычников послушание, основывающееся на доверии Богу,

Серед цих народів і ви, римляни, також покликані Богом належати Ісусу Христу.

в том числе и среди вас, призванных Мессией Иисусом.

Звертаюсь я до всіх вас, хто живе в Римі, кого Бог любить і покликав бути святим народом Божим. Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа!

Кому: всем тем в Риме, кого любит Бог, всем призванным и отделённым ради Него: Благодать вам и мир от Бога, нашего Отца, и Господа Мессии Иисуса.

Насамперед, я дякую моєму Богу через Ісуса Христа за вас усіх, бо люди всього світу говорять про вашу віру.

Прежде всего, я благодарю Бога моего через Мессию Иисуса за всех вас, поскольку весть о вашей вере распространяется по всему миру.

9-10 Богу я служу всім своїм серцем і несу людям Добру Звістку про Його Сина. Бог — свідок мені в тому, що я постійно пам’ятаю вас. У своїх молитвах я завжди прошу Бога, щоб Він дозволив мені прийти до вас.

Так как Бог, Которому я служу в моём духе провозглашением Доброй Вести о Его Сыне, знает, что я регулярно вспоминаю о вас

в своих молитвах и всегда молюсь о том, чтобы как-нибудь, сейчас или в будущем, я смог по воле Божьей прийти и навестить вас.

Бо прагну я вас побачити, щоб розділити з вами той духовний дар, що надасть вам сили.

Так как я желаю увидеться с вами, дабы поделиться неким духовным даром, который мог бы укрепить вас —

Я маю на увазі те, що коли ми будемо разом, то зможемо підбадьорити одне одного через нашу віру: ви допоможете мені, а я допоможу вам.

или, иными словами, чтобы благодаря моему пребыванию у вас, мы могли бы ободрить друг друга нашей общей верой.

Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що багато разів я збирався до вас, щоб зібрати гарний урожай також серед вас, так само, як я вже зібрав серед інших народів, та на моєму шляху завжди вставали якісь перешкоди.

Хочу, чтобы вы знали, братья, что хотя до настоящего времени мне не удалось побывать у вас, я часто намеревался навестить вас, чтобы иметь среди вас некий плод, подобный тому, который я имею среди других язычников.

Я боржник перед усіма народами: як перед греками, так і перед варварами, як перед ученими, так і перед неосвіченими.

Я в долгу как перед цивилизованными греками, так и перед нецивилизованными людьми, перед образованными и невеждами;

Ось чому я прагну проповідувати Добру Звістку і вам, хто живе в Римі.

поэтому горю желанием провозглашать Добрую Весть также и вам, живущим в Риме.

І не соромлюся я Євангелії, бо це сила Божа для спасіння всіх віруючих — спершу юдеїв, а тоді й поган.

Ибо я не стыжусь Доброй Вести, так как она является Божьим могущественным орудием передачи спасения всякому человеку, не оставляющему веру, особенно еврею, но в равной мере и язычнику.

Бо Добра Звістка відкриває праведність Божу, яка ґрунтується на вірі — з самого початку й до кінця. Про це сказано у Святому Писанні: «Праведний вірою житиме».

Ведь в ней открывается путь, которым Бог делает людей праведными в Своих глазах; и от начала и до конца это возможно через веру — как говорят об этом Еврейские Писания: "Но праведник будет жить верою".

Гнів Божий сходить з Неба на все лихе й неправедне, що чинять люди. Своєю неправедністю вони пригнічують істину.

Божий гнев с небес открывается на всякое безбожие и нечестие людей, которые в своей нечестивости упрямо подавляют истину,

Бог гнівається на них, бо все, що може бути відоме про Бога, досконально ясно, тому що Він зробив це ясним для людей.

так как то, что можно узнать о Боге, понятно им, так как Бог сделал это понятным для них.

20-21 Від створення світу для людей стали ясними і зрозумілими Його незримі властивості — вічна сила Його і божественність. Це видно по тому, що Бог здійснив. Отже, немає людям виправдання за гріхи їхні, бо навіть знаючи Бога, вони не дякували й не прославляли Його. Вони знікчемніли думками своїми, а їхні нерозумні серця затьмарилися.

Поскольку от самого сотворения вселенной Его невидимые качества — Его вечная сила, и божественная природа — были очевидными, потому что о них можно судить по творению, созданному Им. Потому нет им никакого оправдания,

ведь, несмотря на то, что они знают, кем является Бог, они не прославляют Его как Бога и не благодарят Его. Напротив, мышление их стало поверхностным; а их сердца, неспособные к распознанию, омрачились.

Хоча й назвали вони себе мудрими, та стали нерозумними.

Претендуя на мудрость, они стали глупыми!

Вони проміняли Славу невмирущого Бога на вигадані образи, подібні до смертних людей, птахів, тварин і гадів.

По сути они променяли славу бессмертного Бога на суетные образы, подобные смертному человеку или птицам, животным или пресмыкающимся!

Через те Бог віддав їх розпусті разом з гріховними прагненнями їхніх сердець. Він дозволив їм оскверняти свої тіла одне з одним.

Именно поэтому Бог предал их отвратительным похотям их сердец, постыдному использованию тел друг друга.

Вони проміняли істину про Бога на брехню, оскільки поклонялись і служили радше творінням, аніж Творцю, благословенному в віках. Амінь.

Они подменили ложью Божью истину через служение и поклонение творению вместо Творца, да будет Он благословен вовеки. Аминь, да будет так.

Отож Бог полишив тих людей, віддавши їх ганебним пристрастям: жінки проміняли природні статеві стосунки на протиприродні.

Именно поэтому Бог предал их страстям, ведущим к вырождению; женщины их заменили естественные половые отношения противоестественными;

Так само і чоловіки залишили природні статеві стосунки з жінками й запалилися безсоромною пожадливістю одне до одного. Вони почали чинити сором поміж собою, і за те прийняли покарання, яке заслужили за свої збочення.

подобно этому и мужчины, отказавшись от естественных отношений с противоположным полом, разжигаются страстью друг ко другу, вступая в постыдные отношения с другими мужчинами и получая в самих себе наказание, соответствующее их извращению.

Вони не вважали за потрібне визнавати Бога, тож Він віддав їх їхньому ж збоченому розуму, щоб чинили вони те, що не годиться робити.

То есть поскольку они посчитали, что Бог не достоин познания, Он предал их недостойным мыслям, так что они творят бесчестие.

Ці люди сповнені всілякого гріха, злоби, себелюбства, скнарості, заздрощів, вбивства, розбрату, облуди й лихих думок про інших. Вони поширюють плітки,

Они наполнены злобностью, жадностью, злом, пороками всякого рода; полны зависти, убийств, ссор, обмана и враждебности; они сплетники,

зводять наклепи, ненавидять Бога. Вони брутальні й самовпевнені, вихваляються перед іншими, вигадують, як вчинити зло, і не шанують своїх батьків.

клеветники, ненавидящие Бога; они наглы, самонадеянны и хвастливы; строят коварные планы, не повинуются родителям;

Це нерозумні люди, котрі ніколи не виконують обіцянок; вони недобрі й немилосердні.

глупы, неверны, бессердечны и безжалостны.

Навіть знаючи праведний Наказ Божий, що кожен, хто чинить таке, заслуговує на смерть, вони не лише чинять так, а й схвалюють вчинки подібних до себе.

Они довольно хорошо знают о Божьем праведном постановлении, что творящие подобные дела заслуживают смерти, однако не только продолжают это делать, но и поощряют других, поступающих так же.

« 1 глава 2 глава »