Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Сучасний переклад → English Standard Version

1-2 Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний Богом апостол, вибраний для того, щоб нести людям Добру Звістку Божу. Про неї ще раніше сповіщали пороки у Святому Писанні.

Paul, a servanta of Christ Jesus, called to be an apostle, set apart for the gospel of God,

which he promised beforehand through his prophets in the holy Scriptures,

3-4 Ця Добра Звістка — про Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа. Як людина Він походив з роду Давидового, але Духом Святим,[1] був проголошений могутнім Сином Божим завдяки воскресінню з мертвих.

concerning his Son, who was descended from Davidb according to the flesh

and was declared to be the Son of God in power according to the Spirit of holiness by his resurrection from the dead, Jesus Christ our Lord,

Від Нього я одержав велику благодать бути апостолом, щоб принести в ім’я Христа всім неюдеям смирення, народжене вірою.

through whom we have received grace and apostleship to bring about the obedience of faith for the sake of his name among all the nations,

Серед цих народів і ви, римляни, також покликані Богом належати Ісусу Христу.

including you who are called to belong to Jesus Christ,

Звертаюсь я до всіх вас, хто живе в Римі, кого Бог любить і покликав бути святим народом Божим. Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа!

To all those in Rome who are loved by God and called to be saints: Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.

Насамперед, я дякую моєму Богу через Ісуса Христа за вас усіх, бо люди всього світу говорять про вашу віру.

First, I thank my God through Jesus Christ for all of you, because your faith is proclaimed in all the world.

9-10 Богу я служу всім своїм серцем і несу людям Добру Звістку про Його Сина. Бог — свідок мені в тому, що я постійно пам’ятаю вас. У своїх молитвах я завжди прошу Бога, щоб Він дозволив мені прийти до вас.

For God is my witness, whom I serve with my spirit in the gospel of his Son, that without ceasing I mention you

always in my prayers, asking that somehow by God’s will I may now at last succeed in coming to you.

Бо прагну я вас побачити, щоб розділити з вами той духовний дар, що надасть вам сили.

For I long to see you, that I may impart to you some spiritual gift to strengthen you —

Я маю на увазі те, що коли ми будемо разом, то зможемо підбадьорити одне одного через нашу віру: ви допоможете мені, а я допоможу вам.

that is, that we may be mutually encouraged by each other’s faith, both yours and mine.

Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що багато разів я збирався до вас, щоб зібрати гарний урожай також серед вас, так само, як я вже зібрав серед інших народів, та на моєму шляху завжди вставали якісь перешкоди.

I do not want you to be unaware, brothers,c that I have often intended to come to you (but thus far have been prevented), in order that I may reap some harvest among you as well as among the rest of the Gentiles.

Я боржник перед усіма народами: як перед греками, так і перед варварами, як перед ученими, так і перед неосвіченими.

I am under obligation both to Greeks and to barbarians,d both to the wise and to the foolish.

Ось чому я прагну проповідувати Добру Звістку і вам, хто живе в Римі.

So I am eager to preach the gospel to you also who are in Rome.

І не соромлюся я Євангелії, бо це сила Божа для спасіння всіх віруючих — спершу юдеїв, а тоді й поган.

For I am not ashamed of the gospel, for it is the power of God for salvation to everyone who believes, to the Jew first and also to the Greek.

Бо Добра Звістка відкриває праведність Божу, яка ґрунтується на вірі — з самого початку й до кінця. Про це сказано у Святому Писанні: «Праведний вірою житиме».

For in it the righteousness of God is revealed from faith for faith,e as it is written, “The righteous shall live by faith.”f

Гнів Божий сходить з Неба на все лихе й неправедне, що чинять люди. Своєю неправедністю вони пригнічують істину.

For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of men, who by their unrighteousness suppress the truth.

Бог гнівається на них, бо все, що може бути відоме про Бога, досконально ясно, тому що Він зробив це ясним для людей.

For what can be known about God is plain to them, because God has shown it to them.

20-21 Від створення світу для людей стали ясними і зрозумілими Його незримі властивості — вічна сила Його і божественність. Це видно по тому, що Бог здійснив. Отже, немає людям виправдання за гріхи їхні, бо навіть знаючи Бога, вони не дякували й не прославляли Його. Вони знікчемніли думками своїми, а їхні нерозумні серця затьмарилися.

For his invisible attributes, namely, his eternal power and divine nature, have been clearly perceived, ever since the creation of the world,g in the things that have been made. So they are without excuse.

For although they knew God, they did not honor him as God or give thanks to him, but they became futile in their thinking, and their foolish hearts were darkened.

Хоча й назвали вони себе мудрими, та стали нерозумними.

Claiming to be wise, they became fools,

Вони проміняли Славу невмирущого Бога на вигадані образи, подібні до смертних людей, птахів, тварин і гадів.

and exchanged the glory of the immortal God for images resembling mortal man and birds and animals and creeping things.

Через те Бог віддав їх розпусті разом з гріховними прагненнями їхніх сердець. Він дозволив їм оскверняти свої тіла одне з одним.

Therefore God gave them up in the lusts of their hearts to impurity, to the dishonoring of their bodies among themselves,

Вони проміняли істину про Бога на брехню, оскільки поклонялись і служили радше творінням, аніж Творцю, благословенному в віках. Амінь.

because they exchanged the truth about God for a lie and worshiped and served the creature rather than the Creator, who is blessed forever! Amen.

Отож Бог полишив тих людей, віддавши їх ганебним пристрастям: жінки проміняли природні статеві стосунки на протиприродні.

For this reason God gave them up to dishonorable passions. For their women exchanged natural relations for those that are contrary to nature;

Так само і чоловіки залишили природні статеві стосунки з жінками й запалилися безсоромною пожадливістю одне до одного. Вони почали чинити сором поміж собою, і за те прийняли покарання, яке заслужили за свої збочення.

and the men likewise gave up natural relations with women and were consumed with passion for one another, men committing shameless acts with men and receiving in themselves the due penalty for their error.

Вони не вважали за потрібне визнавати Бога, тож Він віддав їх їхньому ж збоченому розуму, щоб чинили вони те, що не годиться робити.

And since they did not see fit to acknowledge God, God gave them up to a debased mind to do what ought not to be done.

Ці люди сповнені всілякого гріха, злоби, себелюбства, скнарості, заздрощів, вбивства, розбрату, облуди й лихих думок про інших. Вони поширюють плітки,

They were filled with all manner of unrighteousness, evil, covetousness, malice. They are full of envy, murder, strife, deceit, maliciousness. They are gossips,

зводять наклепи, ненавидять Бога. Вони брутальні й самовпевнені, вихваляються перед іншими, вигадують, як вчинити зло, і не шанують своїх батьків.

slanderers, haters of God, insolent, haughty, boastful, inventors of evil, disobedient to parents,

Це нерозумні люди, котрі ніколи не виконують обіцянок; вони недобрі й немилосердні.

foolish, faithless, heartless, ruthless.

Навіть знаючи праведний Наказ Божий, що кожен, хто чинить таке, заслуговує на смерть, вони не лише чинять так, а й схвалюють вчинки подібних до себе.

Though they know God’s righteous decree that those who practice such things deserve to die, they not only do them but give approval to those who practice them.

« 1 глава 2 глава »