Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Сучасний переклад → New King James Version

1-2 Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний Богом апостол, вибраний для того, щоб нести людям Добру Звістку Божу. Про неї ще раніше сповіщали пороки у Святому Писанні.

Paul, a bondservant of Jesus Christ, called to be an apostle, separated to the gospel of God

which He promised before through His prophets in the Holy Scriptures,

3-4 Ця Добра Звістка — про Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа. Як людина Він походив з роду Давидового, але Духом Святим,[1] був проголошений могутнім Сином Божим завдяки воскресінню з мертвих.

concerning His Son Jesus Christ our Lord, who [a]was born of the seed of David according to the flesh,

and declared to be the Son of God with power according to the Spirit of holiness, by the resurrection from the dead.

Від Нього я одержав велику благодать бути апостолом, щоб принести в ім’я Христа всім неюдеям смирення, народжене вірою.

Through Him we have received grace and apostleship for obedience to the faith among all nations for His name,

Серед цих народів і ви, римляни, також покликані Богом належати Ісусу Христу.

among whom you also are the called of Jesus Christ;

Звертаюсь я до всіх вас, хто живе в Римі, кого Бог любить і покликав бути святим народом Божим. Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа!

To all who are in Rome, beloved of God, called to be saints: Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.

Насамперед, я дякую моєму Богу через Ісуса Христа за вас усіх, бо люди всього світу говорять про вашу віру.

First, I thank my God through Jesus Christ for you all, that your faith is spoken of throughout the whole world.

9-10 Богу я служу всім своїм серцем і несу людям Добру Звістку про Його Сина. Бог — свідок мені в тому, що я постійно пам’ятаю вас. У своїх молитвах я завжди прошу Бога, щоб Він дозволив мені прийти до вас.

For God is my witness, whom I serve [b]with my spirit in the gospel of His Son, that without ceasing I make mention of you always in my prayers,

making request if, by some means, now at last I may find a way in the will of God to come to you.

Бо прагну я вас побачити, щоб розділити з вами той духовний дар, що надасть вам сили.

For I long to see you, that I may impart to you some spiritual gift, so that you may be established —

Я маю на увазі те, що коли ми будемо разом, то зможемо підбадьорити одне одного через нашу віру: ви допоможете мені, а я допоможу вам.

that is, that I may be encouraged together with you by the mutual faith both of you and me.

Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що багато разів я збирався до вас, щоб зібрати гарний урожай також серед вас, так само, як я вже зібрав серед інших народів, та на моєму шляху завжди вставали якісь перешкоди.

Now I do not want you to be unaware, brethren, that I often planned to come to you (but was hindered until now), that I might have some fruit among you also, just as among the other Gentiles.

Я боржник перед усіма народами: як перед греками, так і перед варварами, як перед ученими, так і перед неосвіченими.

I am a debtor both to Greeks and to barbarians, both to wise and to unwise.

Ось чому я прагну проповідувати Добру Звістку і вам, хто живе в Римі.

So, as much as is in me, I am ready to preach the gospel to you who are in Rome also.

І не соромлюся я Євангелії, бо це сила Божа для спасіння всіх віруючих — спершу юдеїв, а тоді й поган.

For I am not ashamed of the gospel [c]of Christ, for it is the power of God to salvation for everyone who believes, for the Jew first and also for the Greek.

Бо Добра Звістка відкриває праведність Божу, яка ґрунтується на вірі — з самого початку й до кінця. Про це сказано у Святому Писанні: «Праведний вірою житиме».

For in it the righteousness of God is revealed from faith to faith; as it is written, “The just shall live by faith.”

Гнів Божий сходить з Неба на все лихе й неправедне, що чинять люди. Своєю неправедністю вони пригнічують істину.

For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of men, who [d]suppress the truth in unrighteousness,

Бог гнівається на них, бо все, що може бути відоме про Бога, досконально ясно, тому що Він зробив це ясним для людей.

because what may be known of God is [e]manifest [f]in them, for God has shown it to them.

20-21 Від створення світу для людей стали ясними і зрозумілими Його незримі властивості — вічна сила Його і божественність. Це видно по тому, що Бог здійснив. Отже, немає людям виправдання за гріхи їхні, бо навіть знаючи Бога, вони не дякували й не прославляли Його. Вони знікчемніли думками своїми, а їхні нерозумні серця затьмарилися.

For since the creation of the world His invisible attributes are clearly seen, being understood by the things that are made, even His eternal power and [g]Godhead, so that they are without excuse,

because, although they knew God, they did not glorify Him as God, nor were thankful, but became futile in their thoughts, and their foolish hearts were darkened.

Хоча й назвали вони себе мудрими, та стали нерозумними.

Professing to be wise, they became fools,

Вони проміняли Славу невмирущого Бога на вигадані образи, подібні до смертних людей, птахів, тварин і гадів.

and changed the glory of the incorruptible God into an image made like [h]corruptible man — and birds and four-footed animals and creeping things.

Через те Бог віддав їх розпусті разом з гріховними прагненнями їхніх сердець. Він дозволив їм оскверняти свої тіла одне з одним.

Therefore God also gave them up to uncleanness, in the lusts of their hearts, to dishonor their bodies among themselves,

Вони проміняли істину про Бога на брехню, оскільки поклонялись і служили радше творінням, аніж Творцю, благословенному в віках. Амінь.

who exchanged the truth of God for the lie, and worshiped and served the creature rather than the Creator, who is blessed forever. Amen.

Отож Бог полишив тих людей, віддавши їх ганебним пристрастям: жінки проміняли природні статеві стосунки на протиприродні.

For this reason God gave them up to vile passions. For even their [i]women exchanged the natural use for what is against nature.

Так само і чоловіки залишили природні статеві стосунки з жінками й запалилися безсоромною пожадливістю одне до одного. Вони почали чинити сором поміж собою, і за те прийняли покарання, яке заслужили за свої збочення.

Likewise also the [j]men, leaving the natural use of the [k]woman, burned in their lust for one another, men with men committing what is shameful, and receiving in themselves the penalty of their error which was due.

Вони не вважали за потрібне визнавати Бога, тож Він віддав їх їхньому ж збоченому розуму, щоб чинили вони те, що не годиться робити.

And even as they did not like to retain God in their knowledge, God gave them over to a debased mind, to do those things which are not fitting;

Ці люди сповнені всілякого гріха, злоби, себелюбства, скнарості, заздрощів, вбивства, розбрату, облуди й лихих думок про інших. Вони поширюють плітки,

being filled with all unrighteousness, [l]sexual immorality, wickedness, [m]covetousness, [n]maliciousness; full of envy, murder, strife, deceit, evil-mindedness; they are whisperers,

зводять наклепи, ненавидять Бога. Вони брутальні й самовпевнені, вихваляються перед іншими, вигадують, як вчинити зло, і не шанують своїх батьків.

backbiters, haters of God, violent, proud, boasters, inventors of evil things, disobedient to parents,

Це нерозумні люди, котрі ніколи не виконують обіцянок; вони недобрі й немилосердні.

[o]undiscerning, untrustworthy, unloving, [p]unforgiving, unmerciful;

Навіть знаючи праведний Наказ Божий, що кожен, хто чинить таке, заслуговує на смерть, вони не лише чинять так, а й схвалюють вчинки подібних до себе.

who, knowing the righteous judgment of God, that those who practice such things are deserving of death, not only do the same but also approve of those who practice them.

« 1 глава 2 глава »