Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Сучасний переклад → Cовременный перевод WBTC

1-2 Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний Богом апостол, вибраний для того, щоб нести людям Добру Звістку Божу. Про неї ще раніше сповіщали пороки у Святому Писанні.

Павел, слуга Христа Иисуса, призванный Богом стать апостолом, был избран нести людям благовествование Божье,

которое ещё раньше обещали пророки в Священных Писаниях.

3-4 Ця Добра Звістка — про Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа. Як людина Він походив з роду Давидового, але Духом Святим,[1] був проголошений могутнім Сином Божим завдяки воскресінню з мертвих.

В этом благовествовании говорится о Сыне Божьем, который рождён был сыном Давида, но

через Духа Святого был объявлен Сыном Божьим, и великая сила была дарована Ему, ибо с великой силой Он был воскрешён из мёртвых. Он — Иисус Христос, Господь наш.

Від Нього я одержав велику благодать бути апостолом, щоб принести в ім’я Христа всім неюдеям смирення, народжене вірою.

Через Него я получил в дар апостольство, чтобы привести всех язычников к вере и послушанию. Я делаю это ради Христа.

Серед цих народів і ви, римляни, також покликані Богом належати Ісусу Христу.

Вы же, римляне, тоже из числа этих народов и потому призваны Богом стать приверженцами Иисуса Христа.

Звертаюсь я до всіх вас, хто живе в Римі, кого Бог любить і покликав бути святим народом Божим. Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа!

Я пишу это, обращаясь ко всем вам, живущим в Риме, Богом возлюбленные, призванные стать святым народом Божьим: благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и от Господа Иисуса Христа.

Насамперед, я дякую моєму Богу через Ісуса Христа за вас усіх, бо люди всього світу говорять про вашу віру.

Прежде всего, благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас, ибо люди во всём мире говорят о вашей вере.

9-10 Богу я служу всім своїм серцем і несу людям Добру Звістку про Його Сина. Бог — свідок мені в тому, що я постійно пам’ятаю вас. У своїх молитвах я завжди прошу Бога, щоб Він дозволив мені прийти до вас.

Свидетель мне Бог, Которому служу я всем сердцем своим, неся всем благовествование о Сыне Его, что я всякий раз поминаю вас в своих молитвах.

Всегда прошу я в своих молитвах, чтобы мне было дано волей Божьей придти к вам.

Бо прагну я вас побачити, щоб розділити з вами той духовний дар, що надасть вам сили.

Ибо я весьма желаю встретить вас, чтобы разделить с вами духовный дар, который принесёт вам силу,

Я маю на увазі те, що коли ми будемо разом, то зможемо підбадьорити одне одного через нашу віру: ви допоможете мені, а я допоможу вам.

то есть, если я буду среди вас, то мы будем черпать силу друг от друга через нашу веру, вы от меня, а я от вас.

Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що багато разів я збирався до вас, щоб зібрати гарний урожай також серед вас, так само, як я вже зібрав серед інших народів, та на моєму шляху завжди вставали якісь перешкоди.

Братья! Я хочу, чтобы вы знали, что я уже много раз собирался придти к вам, — но до сего времени мне не разрешено было этого, — чтобы принести плод и вам, как было то у язычников.

Я боржник перед усіма народами: як перед греками, так і перед варварами, як перед ученими, так і перед неосвіченими.

У меня есть долг перед всеми народами, греками и варварами, просвещёнными и невежественными;

Ось чому я прагну проповідувати Добру Звістку і вам, хто живе в Римі.

вот почему я готов нести вам, живущим в Риме, Господнее благовествование.

І не соромлюся я Євангелії, бо це сила Божа для спасіння всіх віруючих — спершу юдеїв, а тоді й поган.

Ибо я не стыжусь провозглашать Господнее благовествование, потому что в нём власть Божья спасти всякого, кто верует, сперва иудеев, а после и язычников.

Бо Добра Звістка відкриває праведність Божу, яка ґрунтується на вірі — з самого початку й до кінця. Про це сказано у Святому Писанні: «Праведний вірою житиме».

Ибо это благовествование показывает, как Бог делает людей праведными через веру с начала и до конца. В Писании записано: "Кто через свою веру обратится к Господу, обретёт жизнь вечную".

Гнів Божий сходить з Неба на все лихе й неправедне, що чинять люди. Своєю неправедністю вони пригнічують істину.

Гнев Божий открывается с небес на всё злое и неправедное, что совершают люди, попирающие истину своею неправедностью.

Бог гнівається на них, бо все, що може бути відоме про Бога, досконально ясно, тому що Він зробив це ясним для людей.

Бог проявил Свой гнев, ибо всё, что может быть известно о Боге, стало доступно людям потому, что Бог сделал это доступным им.

20-21 Від створення світу для людей стали ясними і зрозумілими Його незримі властивості — вічна сила Його і божественність. Це видно по тому, що Бог здійснив. Отже, немає людям виправдання за гріхи їхні, бо навіть знаючи Бога, вони не дякували й не прославляли Його. Вони знікчемніли думками своїми, а їхні нерозумні серця затьмарилися.

От сотворения мира ясно проявляется незримая извечная сила и божественность Бога, ибо всё это видно в том, что создано Богом. И потому нет оправдания людям в творимом ими зле,

ибо, хотя они и знали Бога, но не почитали Его, как должно. Вместо этого они предавались суетным размышлениям, и их несмысленные сердца помрачились.

Хоча й назвали вони себе мудрими, та стали нерозумними.

И хотя они считали себя умными, стали глупыми,

Вони проміняли Славу невмирущого Бога на вигадані образи, подібні до смертних людей, птахів, тварин і гадів.

и променяли славу Бога бессмертного на поклонение идолам, изображающим смертного человека, птиц, животных и гадов ползучих.

Через те Бог віддав їх розпусті разом з гріховними прагненнями їхніх сердець. Він дозволив їм оскверняти свої тіла одне з одним.

И потому Бог покинул их, оставив во власти дурных желаний, плотских и нечистых, и не препятствовал им осквернять свои тела друг с другом.

Вони проміняли істину про Бога на брехню, оскільки поклонялись і служили радше творінням, аніж Творцю, благословенному в віках. Амінь.

Они променяли правду о Боге на обман и поклонялись рукотворным вещам и служили им, а не Творцу, вовеки благословенному. Аминь.

Отож Бог полишив тих людей, віддавши їх ганебним пристрастям: жінки проміняли природні статеві стосунки на протиприродні.

Потому Бог оставил их во власти постыдных страстей. Женщины променяли естественные сношения на противоестественные.

Так само і чоловіки залишили природні статеві стосунки з жінками й запалилися безсоромною пожадливістю одне до одного. Вони почали чинити сором поміж собою, і за те прийняли покарання, яке заслужили за свої збочення.

Мужчины же, также отказались от естественных сношений с женщинами, воспылав противоестественной страстью друг к другу, стали предаваться бесстыдству с другими мужчинами и сами подвергать свои тела наказанию, заслуженному ими за это извращение.

Вони не вважали за потрібне визнавати Бога, тож Він віддав їх їхньому ж збоченому розуму, щоб чинили вони те, що не годиться робити.

Так как они не считали нужным признавать Бога, то Он оставил их во власти их же собственных извращённых умов и предоставил им совершать все эти недостойные поступки, которые не следовало совершать.

Ці люди сповнені всілякого гріха, злоби, себелюбства, скнарості, заздрощів, вбивства, розбрату, облуди й лихих думок про інших. Вони поширюють плітки,

Эти люди исполнены всяческих грехов: зла, себялюбия, ненависти, ревности, тяги к убийствам и распрям, лжи, и всегда думают о других самое плохое, сплетничают,

зводять наклепи, ненавидять Бога. Вони брутальні й самовпевнені, вихваляються перед іншими, вигадують, як вчинити зло, і не шанують своїх батьків.

клевещут друг на друга и ненавидят Бога, грубы, полны гордыни, всегда похваляются перед другими, измышляют способы чинить зло, не почитают своих родителей.

Це нерозумні люди, котрі ніколи не виконують обіцянок; вони недобрі й немилосердні.

Они глупы, никогда не исполняют обещанного, и ни к кому не проявляют доброты и милосердия.

Навіть знаючи праведний Наказ Божий, що кожен, хто чинить таке, заслуговує на смерть, вони не лише чинять так, а й схвалюють вчинки подібних до себе.

Хотя им известен закон Божий, гласящий, что кто повинен в подобном, заслуживает смерти, они не только именно так и поступают, но и одобряют, когда и другие ведут себя так же.

« 1 глава 2 глава »