1 «Тому й здрігнулося моє серце
і зрушилось із свого місця!
і зрушилось із свого місця!
2 Слухайте, слухайте гомін його голосу
і грюкіт, що з уст його виходить.
і грюкіт, що з уст його виходить.
3 Під усім небом він його розпросторює,
і блискавка його аж до кінців землі сягає.
і блискавка його аж до кінців землі сягає.
4 Позаду нього реве голос;
Бог гримить голосом величним
і блискавиць своїх не зупиняє,
коли лунає голос його.
Бог гримить голосом величним
і блискавиць своїх не зупиняє,
коли лунає голос його.
5 Бог своїм голосом гримить предивно,
творить діла великі, нам незбагненні!
творить діла великі, нам незбагненні!
6 Він каже снігові: Падай на землю!
Великим зливам: Лийте чимдуж!
Великим зливам: Лийте чимдуж!
7 Кожній людині кладе печать на руку,
щоб усі, кого створив він, те могли знати.
щоб усі, кого створив він, те могли знати.
8 Звір утікає у свій сховок,
сидить у своїх барлогах.
сидить у своїх барлогах.
9 З півдня буревій надходить,
є холод із півночі.
є холод із півночі.
10 Від Божого подуву лід береться,
й поверхня вод твердіє.
й поверхня вод твердіє.
11 Він хмари вогкістю вантажить,
і оболок розпускає його світло,
і оболок розпускає його світло,
12 що колами кружляє
і крутиться згідно з його наміром,
виконуючи все, що він йому накаже,
на овиді земного кругу;
і крутиться згідно з його наміром,
виконуючи все, що він йому накаже,
на овиді земного кругу;
13 воно виконує його волю чи то як кару,
чи як милосердя.
чи як милосердя.
14 Слухай же це, Іове!
Стань і роздумуй про дивні діла Божі.
Стань і роздумуй про дивні діла Божі.
15 Чи знаєш, як Бог їм повеліває,
як його хмара блискає світлом?
як його хмара блискає світлом?
16 Чи розумієш рівновагу хмари,
чудні діла Найзвершенішого у знанні?
чудні діла Найзвершенішого у знанні?
17 Коли нагріється твоя одежа,
коли земля відпочиває під вітерцем із півдня, —
коли земля відпочиває під вітерцем із півдня, —
18 чи міг би ти з ним нап'ясти небо
тверде, мов дзеркало, вилите?
тверде, мов дзеркало, вилите?
19 Навчи нас, що маємо йому сказати,
і не сперечатимемось більш, бо справа темна.
і не сперечатимемось більш, бо справа темна.
20 Чи буде йому звіщено, як я говорю?
Чи як хто скаже що, дійде до нього?
Чи як хто скаже що, дійде до нього?
21 Та й тепер не видно було світла,
хмари його затьмили,
але повіяв вітер і їх геть розвіяв,
хмари його затьмили,
але повіяв вітер і їх геть розвіяв,
22 і надійшло з півночі золотисте сяйво.
Навкруги Бога страшна велич!
Навкруги Бога страшна велич!
23 Всесильний! Не можем його осягнути!
Великий силою і правом,
повний правоти — не утискає.
Великий силою і правом,
повний правоти — не утискає.
24 Тому й бояться його люди,
він же й не споглядає на усіх, що у серці велемудрі.»
він же й не споглядає на усіх, що у серці велемудрі.»
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Книга Йова, 37 глава. Переклад Хоменка.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.