1 «Чи знаєш час, коли гірські кози котяться?
Чи спостеріг пологи ланей?
Чи спостеріг пологи ланей?
2 Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять?
Чи знаєш час, коли вони родять?
Чи знаєш час, коли вони родять?
3 Вони злягають, приводять своїх діток
і пускають плід свій.
і пускають плід свій.
4 Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині,
відходять і не повертаються вже більше.
відходять і не повертаються вже більше.
5 Хто пустив дикого осла на волю?
Хто розв'язав пута онагра,
Хто розв'язав пута онагра,
6 якому я призначив степ на житло,
солонці на перебування?
солонці на перебування?
7 Він кпить з гармидеру у місті,
крик погонича не чує.
крик погонича не чує.
8 Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську,
вишукуючи всяку зелень.
вишукуючи всяку зелень.
9 Чи схоче служити тобі буйвол?
Чи заночує він при яслах у тебе?
Чи заночує він при яслах у тебе?
10 Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок?
Чи боронуватиме він за тобою ниву?
Чи боронуватиме він за тобою ниву?
11 Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила,
і лишиш на нього твою працю?
і лишиш на нього твою працю?
12 Чи будеш певний, що він назад прийде
і завезе зерно на тік твій?
і завезе зерно на тік твій?
13 Крило у струся красне,
пір'я й пух у нього гарні?
пір'я й пух у нього гарні?
14 Коли кладе на землі свої яйця
і на піску їх вигріває,
і на піску їх вигріває,
15 він забуває, що нога їх може роздушити,
що дикий звір їх може розтоптати.
що дикий звір їх може розтоптати.
16 До власних дітей він жорстокий,
мов би вони не його були;
йому байдуже, що праця його марна.
мов би вони не його були;
йому байдуже, що праця його марна.
17 Бо Бог позбавив його глузду,
не наділив його розумом.
не наділив його розумом.
18 Але скоро здійметься, махнувши крильми,
з коня й комонного сміється!
з коня й комонного сміється!
19 Хіба то ти даєш коневі силу?
Вдягаєш гривою його шию?
Вдягаєш гривою його шию?
20 Силуєш його, неначе сарану, стрибати?
Його величне іржання жах наводить.
Його величне іржання жах наводить.
21 Він риє копитами землю й силою радіє,
кидається назустріч зброї.
кидається назустріч зброї.
22 Він зо страху сміється, нічого не боїться,
перед мечем не відступає.
перед мечем не відступає.
23 Над ним гуркоче сагайдак,
вогненний спис і ратище.
вогненний спис і ратище.
24 В тріпотливому запалі він мов глитає землю,
не може встоятись коли сурма засурмить.
не може встоятись коли сурма засурмить.
25 Щоразу, як засурмить, він іга-га! — каже,
здалека чує битву,
грімкий голос старшин і військовії кличі.
здалека чує битву,
грімкий голос старшин і військовії кличі.
26 Чи то твоєю мудрістю літає сокіл,
на південь простягає крила?
на південь простягає крила?
27 Чи на твій наказ орел летить угору,
гніздо собі на висоті звиває?
гніздо собі на висоті звиває?
28 Живе на скелі і ночує,
на верхах зубчастих та на твердинях.
на верхах зубчастих та на твердинях.
29 Звідти чигає він на здобич,
очі його бачать далеко.
очі його бачать далеко.
30 Його орлята кров смокчуть:
де труп — і він там!»
де труп — і він там!»
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Книга Йова, 39 глава. Переклад Хоменка.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.