1 Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах,
2 тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога.
3 На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова.
4 Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком.
5 Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом,
6 От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже,
тому я наляканий, боявся
висловити вам мою думку.
тому я наляканий, боявся
висловити вам мою думку.
7 Я собі думав: Хай дні говорять,
і літа многі хай покажуть мудрість!
і літа многі хай покажуть мудрість!
8 То Божий дух у людині,
Всесильного надхнення їх урозумляє.
Всесильного надхнення їх урозумляє.
9 Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі,
і не старі вже й розуміють правду.
і не старі вже й розуміють правду.
10 Тому й кажу: Мене послухай!
Оповіщу і я, що знаю!
Оповіщу і я, що знаю!
11 Ось я чекав слів ваших,
вслуховувавсь у ваші міркування.
Тоді, як ви шукали слів,
вслуховувавсь у ваші міркування.
Тоді, як ви шукали слів,
12 я пильно уважав на вас,
і ось ніхто Іовові не перечить,
ніхто з вас не відповідає на його промови.
і ось ніхто Іовові не перечить,
ніхто з вас не відповідає на його промови.
13 Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість;
Бог нас навчає, не людина!
Бог нас навчає, не людина!
14 Тому я не так сперечатися буду,
я відповім йому не вашими словами.
я відповім йому не вашими словами.
15 Збентежені, не відповідали більше,
слів їм забракло.
слів їм забракло.
16 І я чекав; але що не говорять,
що стоять і не відповідають більше, —
що стоять і не відповідають більше, —
17 то відповім і я по змозі,
оповіщу і я, що знаю.
оповіщу і я, що знаю.
18 Повний бо слів я,
мене спонукує дух усередині.
мене спонукує дух усередині.
19 Нутро моє, немов вино без стоку,
що нові міхи розриває.
що нові міхи розриває.
20 Я виговорюсь, легше мені стане;
розтулю мого рота й відкажу.
розтулю мого рота й відкажу.
21 Я не зважатиму ні на чию особу,
лестити не буду нікому;
лестити не буду нікому;
22 лестити бо й не вмію:
інакше бо умить мене вбив би Творець мій.»
інакше бо умить мене вбив би Творець мій.»
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Книга Йова, 32 глава. Переклад Хоменка.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.