1 Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив:
2 «Доки ж таке говоритимеш,
і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
3 Чи то ж Бог перекручує право,
і Всемогутній кривить справедливість?
і Всемогутній кривить справедливість?
4 Коли діти твої згрішили проти нього,
то він і видав їх у руки їхніх переступів.
то він і видав їх у руки їхніх переступів.
5 Ти ж, якіцо будеш шукати Бога,
як Всемогутнього будеш благати,
як Всемогутнього будеш благати,
6 як будеш чистий, правий,
то він тепер напевне дбатиме про тебе
й обновить тобі домівку правди.
то він тепер напевне дбатиме про тебе
й обновить тобі домівку правди.
7 І твоє перше щастя буде маленьким,
та сильно забуяє те, що прийде.
та сильно забуяє те, що прийде.
8 Спитай лишень у давніх поколінь,
уважай на досвід предків,
уважай на досвід предків,
9 бо ми, вчорашні, не знаємо нічого,
тінь на землі — дні наші.
тінь на землі — дні наші.
10 Вони навчать тебе і тобі скажуть,
візьмуть науку зо свого серця.
візьмуть науку зо свого серця.
11 Хіба росте тростина без мочару?
Чи очерет буяє на безвідді?
Чи очерет буяє на безвідді?
12 Ще в повному цвіту він, ще не стятий,
а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.
а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.
13 Отака доля всіх, що забувають Бога,
надія ж нечестивого пропаща.
надія ж нечестивого пропаща.
14 Його надія — нитка,
а певність — павутиння.
а певність — павутиння.
15 Обіпреться об дім свій, та цей не встоїться;
ухопиться за нього, — не вдержиться.
ухопиться за нього, — не вдержиться.
16 Він повний сил на сонці,
його галуззя поза сад сягає;
його галуззя поза сад сягає;
17 поміж каміння вплітається його коріння
і врізується в саме серце скелі.
і врізується в саме серце скелі.
18 Та коли вирвуть його з його місця,
воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"
воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"
19 Тож так гниє він на дорозі,
коли з землі вже інші виростають.
коли з землі вже інші виростають.
20 О ні! Безвинного Бог не відштовхує,
ані злочинцеві руки не простягає.
ані злочинцеві руки не простягає.
21 Він ще наповнить уста твої сміхом,
уста твої веселим окликом.
уста твої веселим окликом.
22 І ворогів твоїх стид укриє,
і намет нечестивих зникне.»
і намет нечестивих зникне.»