1 Заговорив Іов і мовив:
2 «Сьогодні знову гірка моя скарга,
його тяжка рука у мене стогін вириває.
його тяжка рука у мене стогін вириває.
3 Коли б я знав, де його знайти
щоб доступитись до його престолу!
щоб доступитись до його престолу!
4 Я впорядив би перед ним розправу,
наповнив би доводами мої уста.
наповнив би доводами мої уста.
5 Я збагнув би слова відповіді до мене,
я зрозумів би, що він мені сказав би!
я зрозумів би, що він мені сказав би!
6 Чи сперечався б він на повну силу зо мною?
О ні! Він би тільки до мене прислухався.
О ні! Він би тільки до мене прислухався.
7 Тоді з ним праведник став би на прю,
і я звільнився б від судді мого назавжди!
і я звільнився б від судді мого назавжди!
8 Та як піду на схід — його немає,
на захід — його не помічаю.
на захід — його не помічаю.
9 На півночі його шукаю — не бачу,
повернуся на південь — не виджу.
повернуся на південь — не виджу.
10 Він знає мою путь і мою зупинку;
нехай же мене випробує: як золото, я вийду.
нехай же мене випробує: як золото, я вийду.
11 Моя нога його сліду трималась;
путі його я пильнував, не відхилявся.
путі його я пильнував, не відхилявся.
12 Від заповіді уст його не відступав я,
накази уст його ховав у себе в грудях.
накази уст його ховав у себе в грудях.
13 Призначить він щось, — хто назад поверне?
Чого він забажає, те й зробить.
Чого він забажає, те й зробить.
14 Виконує бо свою постанову,
а й ще багато іншого, що в ньому існує.
а й ще багато іншого, що в ньому існує.
15 Тому я перед ним жахаюсь,
подумаю — і його лякаюсь.
подумаю — і його лякаюсь.
16 Бог зламав мій дух,
і налякав мене Всесильний.
і налякав мене Всесильний.
17 Бож не від темряви я гину,
і не від пітьми, що вкрила вид мій.»
і не від пітьми, що вкрила вид мій.»