1 Сповнений Духа Святого, Ісус залишив береги ріки Йордан, і Дух повів Його до пустелі.
2 І там протягом сорока днів диявол спокушав Його. Ісус нічого не їв увесь цей час, і коли сорок днів минуло, Він був дуже голодним.
3 Диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменю перетворитися на хліб».
4 На те Ісус відповів: «У Святому Писанні сказано:
„Не хлібом одним живе людина”».
5 Тоді диявол підхопив Його й за одну мить показав усі царства світу.
6 І мовив він: «Я віддам Тобі всю владу й славу цих царств, тому що це було дано мені, і я можу віддати їх тому, кому побажаю.
7 Тож якщо поклонишся мені, все це буде Твоїм».
8 У відповідь Ісус промовив: «У Святому Писанні сказано:
„Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому”».
9 Після того диявол переніс Його до Єрусалиму, поставив на найвище місце Храму й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу,
10 адже у Святому Писанні сказано:
„Він накаже Ангелам Своїм берегти Тебе”.
11 А також сказано:
„Вони понесуть Тебе на руках, щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».
12 Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також говориться й інше: „Не спокушай Господа Бога свого”».
13 Коли диявол закінчив спокушати Ісуса, він залишив Його до більш сприятливих часів.
14 Ісус повернувся до Ґалилеї могутній Духом Святим, і чутки про Нього пішли по всіх околицях.
15 Він навчав по синагогах, і всі люди хвалили Його.
16 16-17 Потім Ісус подався до Свого рідного міста — Назарета. І в суботу, за Своїм звичаєм, Христос пішов до синагоги. Коли Він підвівся, щоб читати, Йому подали книгу пророка Ісаї. Ісус розкрив книгу і знайшов місце, де було написано:
17
18 18-19 «Дух Господа зі Мною, бо Він обрав Мене, аби Я бідному люду приніс Благовість. Він послав Мене проголосити звільнення в’язням й прозріння сліпим, дати волю пригніченим, та проголосити час Милості Господньої».
19
20 Згорнувши книгу, Він віддав її служці й сів. Очі всіх присутніх у синагозі були звернені на Нього.
21 Тож Він почав говорити: «Сьогодні збулися ці слова зі Святого Писання, поки ви слухали Мене».
22 І всі добре говорили про Христа, і були вражені чудовими словами, що мовив Він. Вони казали: «Чи ж Він не син Йосипа?»
23 Ісус сказав їм: «Зрозуміло, ви повторите Мені відомий вислів: „Лікарю, зцілися сам”. Ми чули, що Ти робив у Капернаумі, зроби те саме тут, у Своєму рідному місті».
24 І Він додав: «Правду кажу вам: пророка не приймають тільки в його рідному місті.
25 Правду кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі в часи Іллі, коли небо зімкнулося на три роки й шість місяців, і великий голод напав на всю землю.
26 Та Бог не послав Іллю до жодної з них, окрім тієї, яка мешкала в Сарепті Сидонській.
27 Багато було прокажених в Ізраїлі в часи пророка Єлисея, та жоден з них не був очищений, крім Наамана сиріянина[12]».
28 І всі присутні в синагозі були розгнівані, почувши ті слова.
29 Вони підхопилися й вигнали Ісуса з міста, й відвели Його аж на край гори, на якій стояло їхнє місто, щоби скинути зі скелі.
30 Але Він пройшов крізь натовп і подався геть.
31 Ісус прийшов до Ґалилейського міста Капернаума, і наступної суботи навчав людей, котрі зібралися там.
32 Вони були вражені тією наукою, бо за словом Його відчувалася влада.
33 Був у синагозі чоловік, одержимий злим духом. Раптом він несамовито закричав:
34 «Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти — Божий Святий!»
35 Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього!»
Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми на землю й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього.
36 Подив охопив усіх присутніх, і вони заговорили поміж собою: «Що ж це за вчення таке? Владно наказує Він нечистим, і ті виходять з людини».
37 Чутка про Нього розійшлися по всіх околицях.
38 Ісус залишив синагогу й попрямував до Симона, якого ще звали Петром. Симонова теща страждала від тяжкої лихоманки, й Ісуса попросили допомогти їй.
39 Ставши над жінкою, Він наказав лихоманці залишити її, й хвороба вийшла геть. Та підвелася й почала прислуговувати їм.
40 Після заходу сонця до Нього привели багатьох хворих на різні недуги. Накладаючи руки на кожного по черзі, Ісус зціляв усіх.
41 І біси також виходили з багатьох людей, вигукуючи: «Ти — Син Божий!» Але Ісус суворо забороняв їм говорити, бо вони знали, що Він — Христос.
42 Як настав день, Ісус залишив оселю й пішов у безлюдне місце, але люди шукали й знайшли Його, бо хотіли перешкодити Йому покинути їх.
43 Та Він сказав їм: «Я мушу повідомити Добру Звістку про Царство Боже також іншим містам, бо саме для цього Мене й було послано».
44 І Він далі проповідував по синагогах Юдеї.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Євангелія від св. Луки, 4 глава. Сучасний переклад.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

СТАНЬТЕ ЧАСТЬЮ КОМАНДЫ

Луки 4 глава в переводах:
Луки 4 глава, комментарии:
  1. Комментарии Баркли
  2. Новой Женевской Библии
  3. Учебной Библии МакАртура
  4. Комментарии МакДональда
  5. Толкование Мэтью Генри
  6. Толковая Библия Лопухина
  7. Толкование Далласской семинарии
  8. Толкование Феофилакта Болгарского
  9. Новый Библейский Комментарий
  10. Лингвистический. Роджерс
  11. Комментарии Давида Стерна
  12. Библия говорит сегодня
  13. Толкования Августина
  14. Комментарии Скоуфилда


2007–2022, сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.