1 Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустелю;
2 сорок днів він був спокушуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні, і коли вони скінчилися, Він зголоднів.
3 І сказав Йому диявол: Якщо Ти — Син Божий, скажи цьому каменеві, щоби став хлібом!
4 Та Ісус йому відповів: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].
5 І [диявол], повівши Його [на високу гору], показав Йому на мить усі царства світу,
6 і сказав Йому диявол: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я, кому тільки хочу, тому й даю її;
7 отже, коли Ти поклонишся переді мною, то все це буде Твоїм!
8 А Ісус у відповідь сказав йому: [Іди геть від Мене, сатано!] Написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому одному служитимеш!
9 Повів Його в Єрусалим, і поставив на краю храмового даху, та сказав Йому: Якщо Ти — Син Божий, кинься звідси додолу,
10 бо написано: Своїм ангелам накаже про Тебе, щоби берегли Тебе,
11 і вони на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь Своєю ногою!
12 А Ісус у відповідь промовив йому: Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога Свого!
13 Закінчивши всі спокушування, диявол залишив Його до часу.
14 Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці.
15 Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
16 І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати.
17 Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:
18 Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю;
19 звіщати рік Господнього помилування!
20 Згорнувши книгу, Він віддав її слузі, та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним.
21 І Він почав говорити до них: Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання.
22 Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: Хіба це не син Йосифа?
23 А Він промовив до них: Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі.
24 І Він промовив: Запевняю [1] вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині.
25 Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі.
26 Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови.
27 І багато було прокажених за пророка Елісея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць!
28 Почувши це, усі в синагозі сповнилися гнівом.
29 І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути;
30 та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.
31 І прийшов Він у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх щосуботи.
32 І дивувалися з Його вчення, бо слова Його мали владу.
33 А в синагозі був чоловік, який мав нечистого духа — демона. І він закричав гучним голосом:
34 Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Я знаю, хто Ти, — Святий Божий!
35 Та Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього! І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди.
36 І всіх охопив жах. І вони говорили одне одному, кажучи: Що це за вчення, яке владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять?
37 І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці.
38 Вийшовши із синагоги, Він увійшов у дім Симона. А Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї.
39 Ставши над нею, Він наказав гарячці, і вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм.
40 Коли ж заходило сонце, усі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх.
41 З багатьох виходили біси, викрикуючи й гукаючи: Ти — Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42 Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх.
43 Та Він сказав їм: І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий.
44 І Він проповідував по юдейських синагогах.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Євангелія від св. Луки, 4 глава. Українська Біблія. Турконяк.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

ПОДДЕРЖАТЬ СЛУЖЕНИЕ

Луки 4 глава в переводах:
Луки 4 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Джона Райла
  7. Толкования Августина
  8. Толкование Феофилакта Болгарского
  9. Новый Библейский Комментарий
  10. Лингвистический. Роджерс
  11. Комментарии Давида Стерна
  12. Библия говорит сегодня
  13. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.