1 Коли Він закінчив усі Свої слова до людей, які слухали Його, то пішов у Капернаум.
2 Раб одного сотника, яким той дорожив, тяжко занедужав і вмирав.
3 Коли почув про Ісуса, послав до Нього юдейських старших, благаючи, щоби прийшов і врятував його раба.
4 Прийшовши до Ісуса, вони благали Його ревно, кажучи: Він гідний того, щоб Ти йому це зробив,
5 бо любить наш народ і синагогу нам збудував.
6 Ісус пішов з ними. Коли вже був недалеко від дому, сотник послав [до Нього] друзів, щоб сказали йому: Господи, не трудися, бо я не достойний, щоб Ти зайшов під мій дах;
7 тому я не вважав себе гідним прийти до Тебе. Але скажи слово — і видужає мій слуга.
8 Адже і я людина підвладна, і воїнів маю підлеглих; кажу одному: Іди, — і він іде, а іншому: Прийди, — і він приходить, а рабові своєму: Зроби це, — і він робить.
9 Почувши це, Ісус здивувався і, обернувшись до натовпу, який ішов за Ним, промовив: Кажу вам: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри!
10 Коли посланці повернулися додому, знайшли [хворого] раба здоровим.
11 Після цього Він пішов до міста, яке зветься Наїн. І сталося, що з Ним ішли [численні] Його учні та багато людей.
12 Коли Він наблизився до міської брами, виносили мертвого — єдиного сина в матері, яка була вдовою; було з нею багато людей з міста.
13 Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: Не плач!
14 Підійшовши, Він доторкнувся до мар; ті, які несли, стали. І Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!
15 Мертвий підвівся і почав говорити. Тож Ісус віддав його матері.
16 А всіх охопив страх. І вони прославляли Бога, кажучи: Великий пророк з’явився між нами, і Бог відвідав Свій народ!
17 І розійшлася ця мова про Нього по всій Юдеї та по всій країні.
18 І сповістили Івана його учні про все це. Тож покликавши двох зі своїх учнів, Іван
19 послав їх до Господа запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати на іншого?
20 Прийшовши до Нього, мужі сказали: Іван Хреститель послав нас до Тебе запитати, чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати на іншого?
21 Саме тоді Він оздоровив багатьох від недуг та мук і від злих духів, і багатьом сліпим повернув зір.
22 Тож Він сказав їм у відповідь: Ідіть і сповістіть Іванові, що ви побачили й почули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Євангеліє;
23 блаженний той, хто через Мене не спокуситься!
24 А коли Іванові посланці відійшли, Він почав говорити про Івана до натовпу: На що ви ходили дивитися в пустелю? На колиханий вітром очерет?
25 То на що ж ви ходили дивитися? Може, на людину, вдягнену в м’які шати? Але ті, котрі одягаються пишно та розкішно, живуть у царських палацах.
26 На що ж ви ходили дивитися? На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, ніж на пророка!
27 Він той, про кого написано: Ось Я посилаю ангела Мого перед обличчя Твоє, який приготує Твою дорогу перед Тобою!
28 Кажу вам, що з-поміж народжених від жінок немає більшого від Івана, але найменший у Царстві Божому більший за нього!
29 Весь народ і митники, почувши, визнали правоту Бога й охрестилися Івановим хрещенням,
30 а фарисеї та законники відкинули задум Божий для них — не були хрещені ним.
31 Тож з ким порівняю людей цього роду? До кого вони подібні?
32 Подібні вони до дітей, які сидять на майданах і гукають одне одному, кажучи: Ми вам грали, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!
33 Прийшов Іван Хреститель, який не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете: Він біса має.
34 Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а ви кажете: Цей Чоловік ненажера і п’яниця, приятель митників і грішників.
35 Тож виправдалася мудрість усіма своїми дітьми.
36 Один із фарисеїв просив Його, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, Він сів до столу.
37 А жінка, яка була в місті, грішниця, довідавшись, що Він сидить при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро;
38 вона ззаду припала до Його ніг і, плачучи, почала обмивати Його ноги слізьми та обтирати волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром.
39 Побачивши це, фарисей, котрий запросив Його, міркував собі й казав: Коли б Він був пророком, то знав би, хто і яка ця жінка, яка доторкається до Нього, — що вона грішниця!
40 Ісус у відповідь промовив до нього: Симоне, маю тобі щось сказати. А той промовив: Кажи, Учителю!
41 Були в одного лихваря два боржники: один був винен п’ятсот динаріїв [1] , а другий — п’ятдесят.
42 Оскільки вони не могли віддати, то обом подарував. Отже, котрий з них більше любитиме його?
43 У відповідь Симон сказав: Думаю, що той, якому більше подарував. І Він сказав йому: Правильно ти розсудив.
44 Обернувшись до жінки, Він сказав Симонові: Чи ти бачиш цю жінку? Я ввійшов до твого дому, а ти води на Мої ноги не дав, а вона слізьми полила Мені ноги й волоссям своїм обтерла.
45 Поцілунку Мені ти не дав, а вона, відколи ввійшов Я, не перестає цілувати Мої ноги.
46 Голови Моєї ти олією не намастив, а вона миром намастила Мої ноги.
47 Через те кажу тобі: Прощаються її численні гріхи, бо дуже вона полюбила, а кому мало прощається, той мало любить!
48 А до неї Він промовив: Прощаються твої гріхи!
49 Ті, хто сидів при столі, почали міркувати собі: Хто ж Він, що й гріхи прощає?
50 Він же сказав жінці: Твоя віра спасла тебе; іди в мирі!
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Євангелія від св. Луки, 7 глава. Українська Біблія. Турконяк.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

ПОДДЕРЖАТЬ ДЕНЬГАМИ

Луки 7 глава в переводах:
Луки 7 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Джона Райла
  7. Толкования Августина
  8. Толкование Феофилакта Болгарского
  9. Новый Библейский Комментарий
  10. Лингвистический. Роджерс
  11. Комментарии Давида Стерна
  12. Библия говорит сегодня
  13. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.