1 І сталося одного дня, коли навчав Він народ у храмі й благовістив, то прийшли первосвященики та книжники зі старшими
2 і промовили до Нього, запитуючи: Скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?
3 У відповідь Він сказав їм: Запитаю вас і Я [одну] річ; скажіть Мені:
4 хрещення Івана було з неба чи від людей?
5 Вони міркували собі, кажучи: Коли скажемо: З неба, — відкаже: Чому ж ви не повірили йому?
6 Якщо ж скажемо: Від людей, — увесь народ поб’є нас камінням, бо впевнений, що Іван — пророк.
7 І вони відповіли, що не знають звідкіля.
8 А Ісус сказав їм: То і Я не скажу вам, якою владою це роблю!
9 І почав Він розповідати людям таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, віддав його робітникам, та й відбув на довгий час.
10 У певну пору послав до робітників раба, щоби дали йому з врожаю виноградника, а робітники, побивши його, відіслали ні з чим.
11 І знову послав другого раба; вони й того побили, зневажили, та й відіслали ні з чим.
12 І знову послав — третього; вони й цього, завдавши йому ран, вигнали.
13 Сказав тоді господар виноградника: Що маю робити? Пошлю свого улюбленого сина, — може, [побачивши] його, посоромляться?
14 Угледівши його, робітники міркували собі, кажучи: Це ж спадкоємець! Убиймо його, щоби спадщина стала наша!
15 І, викинувши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника?
16 Прийде й вигубить цих робітників та віддасть виноградника іншим! Почувши, вони сказали: Хай так не буде!
17 Він же, поглянувши на них, сказав: Що означає написане: Камінь, який відкинули будівничі, цей став наріжним?
18 Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється, [а] на кого він сам упаде, того розчавить.
19 Саме в той час хотіли первосвященики та книжники накласти руки на Нього, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав проти них, та побоялися народу.
20 Стежачи, вони послали підглядачів, які видавали себе за праведних, щоби спіймати Його на слові та видати Його урядові й владі намісника.
21 Тож вони запитали Його, кажучи: Учителю, знаємо, що правильно говориш і навчаєш, не дивишся на обличчя, але по правді наставляєш на Божу дорогу.
22 Чи належить нам давати данину кесареві, чи ні?
23 Зрозумівши їхню підступність, Він сказав їм: [Чому Мене спокушаєте?]
24 Покажіть Мені динарій [1]. Чий там образ і напис? [У відповідь] вони сказали: Кесаря.
25 А Він відказав їм: Тож кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!
26 І не могли піймати Його на слові перед народом, і здивувавшись Його відповіддю, вони замовкли.
27 Підійшли деякі з садукеїв [2] , які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Його,
28 кажучи: Учителю, Мойсей записав нам, що якби у когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата.
29 Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним.
30 І другий, [узявши дружину, також помер бездітним].
31 І третій узяв, — і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли.
32 Останньою померла й жінка.
33 У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину.
34 Ісус же [у відповідь] сказав їм: Сини цього віку женяться і виходять заміж,
35 а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж,
36 адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння.
37 А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова.
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть!
39 У відповідь деякі з книжників сказали: Учителю, добре Ти сказав!
40 Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати.
41 А Він промовив до них: Як же це кажуть, що Христос є сином Давида?
42 Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене,
43 поки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг!
44 Отже, Давид називає Його Господом, як же Він йому син?
45 Коли весь народ слухав, Він казав Своїм учням:
46 Стережіться книжників, які бажають ходити в шатах і люблять вітання на майданах та перші місця в синагогах і перші місця на гостинах,
47 які поїдають доми вдовиць і напоказ довго моляться; вони приймуть дуже тяжкий осуд!
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Євангелія від св. Луки, 20 глава. Українська Біблія. Турконяк.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

ПОДДЕРЖИТЕ НАС

Луки 20 глава в переводах:
Луки 20 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Джона Райла
  7. Толкования Августина
  8. Толкование Феофилакта Болгарского
  9. Новый Библейский Комментарий
  10. Лингвистический. Роджерс
  11. Комментарии Давида Стерна
  12. Библия говорит сегодня
  13. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.