1 І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю.
2 Цей перепис уперше відбувся, як Сирією володів Кириній.
3 І йшли всі записатися, кожний до свого міста.
4 Пішов і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, — бо був він з дому та з роду Давидового, —
5 записатися з Марією, зарученою з ним [жінкою], яка була вагітна.
6 І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб їй народити.
7 І вона народила свого Первістка — Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки в гостиниці не було для них місця.
8 А в тій місцевості були пастухи, які вночі перебували в полі та стерегли свою отару.
9 Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони були охоплені великим страхом.
10 Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу:
11 для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь.
12 А ось вам ознака: знайдете сповите Немовля, Яке лежить у яслах.
13 І раптом з’явилася біля ангела сила-силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували:
14 Слава Богові на висоті, а на землі — мир у людях доброї волі!
15 І сталося, що коли ангели відійшли від них на небо, пастухи почали говорити один одному: Ходімо у Вифлеєм і погляньмо, що там сталося, про що Господь сповістив нам!
16 Поспішаючи, вони прийшли та знайшли Марію, Йосифа й Немовля, Яке лежало в яслах.
17 Побачивши, вони розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину.
18 І всі ті, які чули, здивувалися зі сказаного їм пастухами.
19 Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця.
20 А пастухи повернулися, славлячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано.
21 Як виповнилося вісім днів, — коли мали обрізати Його, — то дали Йому Ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі.
22 І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом,
23 як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа.
24 І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, — дві горлиці або два молодих голуби.
25 В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому.
26 І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього.
27 І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм,
28 він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові, та й сказав:
29 Нині відпускаєш Свого раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі,
30 бо мої очі побачили Твоє Спасіння,
31 яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів:
32 Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля!
33 І Його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього.
34 А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як ознака суперечок;
35 і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!
36 І була тут Анна — пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого;
37 вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами.
38 Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима.
39 А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета.
40 Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній.
41 Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи.
42 І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято [в Єрусалим].
43 А як закінчилися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, [Йосиф і мати].
44 Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими;
45 і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й там шукали Його.
46 І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
47 Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей.
48 Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе.
49 А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?
50 Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав.
51 І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці.
52 А Ісус набував мудрості, віку та благодаті — у Бога і в людей.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Євангелія від св. Луки, 2 глава. Українська Біблія. Турконяк.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.