1 Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два попереду Себе до кожного міста й місцевості, куди Сам мав іти.
2 І Він промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
3 Ідіть: Я посилаю вас, як ягнят між вовків!
4 Не беріть ні торби, ні палиці, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
5 До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: Мир цьому дому!
6 І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні, — до вас повернеться.
7 У тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8 І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам;
9 оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство!
10 А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його, та й скажіть:
11 Навіть пил із вашого міста, що припав нам до ніг, струшуємо. Але знайте: наблизилося [до вас] Боже Царство!
12 Кажу вам, що жителям Содома того дня буде легше, ніж тому місту.
13 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чудеса, які сталися у вас, вони вже давно покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі.
14 Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.
15 А ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду зійдеш!
16 Хто слухає вас, — той Мене слухає, а хто гордує вами, — Мною гордує; хто ж гордує Мною, — гордує Тим, Хто послав Мене.
17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!
18 А Він сказав їм: Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав.
19 Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить.
20 Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небесах!
21 Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, бо приховав Ти це від премудрих та розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так було Тобі до вподоби!
22 [Звернувшись до учнів, Він сказав]: Усе передав Мені Мій Отець; і ніхто не знає, Хто Син, — один тільки Отець; і Хто Отець, — один тільки Син, — і кому Син захоче відкрити.
23 Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
24 Кажу вам, що численні пророки й царі бажали бачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули!
25 І ось, один законник підвівся і сказав, випробовуючи Його: Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?
26 Він же відповів йому: Що в Законі написано? Як читаєш?
27 Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.
28 Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, — і житимеш!
29 А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: А хто є моїм ближнім?
30 У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим.
31 Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув;
32 так само і левіт, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув.
33 А якийсь самарієць, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився.
34 Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до гостиниці й подбав про нього.
35 А другого дня, [як відходив], вийняв два динарії [1] , дав власникові гостиниці та сказав: Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся.
36 Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?
37 Він відповів: Того, хто змилосердився над ним! Тож сказав йому Ісус: Іди і ти чини так само.
38 А коли вони подорожували і Він Сам увійшов до якогось села, то одна жінка на ім’я Марта прийняла Його [до свого дому].
39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова.
40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла!
41 У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим,
42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Євангелія від св. Луки, 10 глава. Українська Біблія. Турконяк.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

ПОДДЕРЖИТЕ НАС

Луки 10 глава в переводах:
Луки 10 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Джона Райла
  7. Толкования Августина
  8. Толкование Феофилакта Болгарского
  9. Новый Библейский Комментарий
  10. Лингвистический. Роджерс
  11. Комментарии Давида Стерна
  12. Библия говорит сегодня
  13. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.