1 І встали всі вони, і повели Його до Пилата.
2 Почали Його звинувачувати, кажучи: Ми знайшли Цього, Який бунтує наш народ, забороняє давати кесареві данину і каже, що Він — Сам Христос, Цар.
3 Пилат запитав Його, кажучи: Ти є Цар юдеїв? А Він у відповідь сказав йому: Ти кажеш!
4 Пилат же сказав первосвященикам і юрбі: Жодної вини я не знаходжу в Цій Людині.
5 Та вони ще наполегливіше твердили, запевняючи, що Він підбурює народ, навчає по всій Юдеї, починаючи з Галилеї і аж сюди.
6 Пилат, почувши це, запитав, чи Він галилеєць.
7 Переконавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі.
8 Ірод, побачивши Ісуса, дуже зрадів; давно бажав Його бачити, бо чув [багато] про Нього і сподівався побачити від Нього якусь ознаку.
9 Ставив Йому багато запитань, але Він нічого йому не відповідав.
10 Первосвященики та книжники стояли, завзято обвинувачуючи Його.
11 Ірод зі своїми воїнами, принизивши та висміявши Його, одягнув у світлий одяг і відіслав Його до Пилата.
12 Того дня Ірод і Пилат стали друзями, хоча раніше вони ворогували між собою.
13 Пилат, покликавши первосвящеників, начальників та людей,
14 сказав їм: Привели ви мені Цю Людину як Того, Хто підбурює народ. І ось, я перед вами допитував і не знайшов у Цій Людині жодної провини з того, у чому Її обвинувачуєте.
15 Так само й Ірод, який повернув Його нам. Отже, нічого вартого смерті Він не зробив;
16 тож, покаравши Його, відпущу.
17 [Треба ж було йому щосвята відпускати їм когось одного].
18 Та вони всі разом закричали, вигукуючи: Візьми Цього, а відпусти Варавву!
19 Варавва був ув’язнений за якийсь заколот у місті й за вбивство.
20 А Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив до них.
21 Та вони кричали, вигукуючи: Розіпни, розіпни Його!
22 Тож він утретє сказав їм: Яке ж зло Він зробив? Нічого вартого смерті не знайшов я в Ньому. Я покараю Його й відпущу.
23 Однак вони наполягали гучними голосами, вимагали Його розіп’яти, і голоси їхні [та первосвящеників] перемогли.
24 І Пилат присудив згідно з їхніми вимогами:
25 відпустив того, за кого вони просили, який за бунт і вбивство був посаджений до в’язниці, а Ісуса видав на їхню волю.
26 І повели Його. Взявши якогось Симона з Киринеї, який ішов з поля, поклали на нього нести за Ісусом хрест.
27 Ішла ж за Ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували Його.
28 Повернувшись до них, Ісус сказав: Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, краще плачте за собою та за своїми дітьми,
29 бо ось настають дні, коли скажуть: Блаженні неплідні й утроби, які не родили, і груди, які не годували.
30 Тоді почнуть казати горам: Упадіть на нас! — і горбам: Покрийте нас!
31 Адже коли із зеленим деревом це роблять, то що станеться із сухим?
32 І вели з Ним на страту також інших двох злочинців.
33 І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців — одного праворуч, а другого — ліворуч.
34 Ісус говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб.
35 А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники [з ними], кажучи: Він інших спасав, тож нехай спасе і Себе Самого, якщо Він Христос, Божий Обранець!
36 Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет
37 і казали: Якщо Ти — юдейський Цар, спаси Себе!
38 Над Ним був напис, [зроблений грецьким, латинським та єврейським письмом]: Це — Цар юдеїв.
39 Один із розп’ятих злочинців лихословив Його, кажучи: Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!
40 А другий обізвався і, докоряючи йому, сказав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений?
41 Але ми — справедливо, бо дістаємо належне за те, що вчинили; Він же нічого поганого не зробив!
42 І додав: Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!
43 А Він сказав йому: Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!
44 І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі — до дев’ятої години;
45 померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє.
46 Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: Отче, у Твої руки передаю Свій дух! Сказавши це, Він віддав духа.
47 Побачивши те, що сталося, сотник прославив Бога, промовляючи: Справді, праведний був Цей Чоловік!
48 Численні юрби, які прийшли на це видовище, спостерігаючи те, що сталося, били себе в груди й верталися.
49 На віддалі стояли й дивилися всі Його знайомі та жінки, які йшли за Ним із Галилеї.
50 Один чоловік, на ім’я Йосиф, який був радником, людина добра й праведна,
51 з юдейського міста Ариматеї, — не пристав до ради та до їхньої справи, бо він очікував Божого Царства;
52 підійшовши до Пилата, він попросив тіло Ісуса;
53 знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав.
54 Була п’ятниця [1] , і надходила субота.
55 А жінки, котрі йшли слідом, — ті, які прибули з Ним із Галилеї, — побачили гріб і як було покладене Його тіло.
56 Повернувшись, вони приготували пахощі та миро, а в суботу спочивали, згідно із заповіддю.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Євангелія від св. Луки, 23 глава. Українська Біблія. Турконяк.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

Я ХОЧУ ПОМОЧЬ

Луки 23 глава в переводах:
Луки 23 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Джона Райла
  7. Толкования Августина
  8. Толкование Феофилакта Болгарского
  9. Новый Библейский Комментарий
  10. Лингвистический. Роджерс
  11. Комментарии Давида Стерна
  12. Библия говорит сегодня
  13. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.