Песьня над песьнямі 7 глава

Кніга Песні над Песьнямі Салямонавае
Пераклад Яна Станкевіча → Синодальный перевод

 
 

Зьвярніся, зьвярніся, о Шуламіта; зьвярніся, зьвярніся, і мы паглядзім на цябе. Што вы бачыце на Шуламіце? Быццам скокі двух табараў.
 
— «Оглянись, оглянись, Суламита! оглянись, оглянись, — и мы посмотрим на тебя». — Что вам смотреть на Суламиту, как на хоровод Манаимский?

О, якія пазорныя ступы твае ў чаравіках, дачка княская! Кругласьць сьцёгнаў тваіх, як кралі работы рук умелага майстры;
 
— О, как прекрасны ноги твои в сандалиях, дщерь именитая! Округление бедр твоих, как ожерелье, дело рук искусного художника;

Пуп твой — круглая чара, нястачы мешанага віна нямаючая; жывот твой — куча пшонкі, абкладзеная лілямі;
 
живот твой — круглая чаша, в которой не истощается ароматное вино; чрево твоё — ворох пшеницы, обставленный лилиями;

Дзьве пелькі твае, як двое алянят, блізьнят лані;
 
два сосца твои — как два козлёнка, двойни серны;

Шыя твая, як вежа із сланёвае косьці; вочы твае — азерцы Гэшбонскія, што ля брамы Батрабіму; нос твой, як вежа Лібанская, зьверненая відам да Дамашку;
 
шея твоя — как столп из слоновой кости; глаза твои — озерки Есевонские, что у ворот Батраббима; нос твой — башня Ливанская, обращённая к Дамаску;

Галава твая на табе, як Карміл, і каслаўкі валасоў на галаве тваёй, як пурпура: кароль апалонены сукрамі.
 
голова твоя на тебе, как Кармил, и волосы на голове твоей, как пурпур; царь увлечён твоими кудрями.

Якая ты пазорная й якая прыемная ты, каханая, раскошамі сваімі!
 
Как ты прекрасна, как привлекательна, возлюбленная, твоею миловидностью!

Гэты стан твой падобны да пальмы, і пелькі твае да гранак.
 
Этот стан твой похож на пальму, и груди твои — на виноградные кисти.

Сказаў я: узьлезу я на пальму, схаплюся за галузы яе; і хай будуць пелькі твае, як гранкі вінныя, і пах носу твайго, як яблыкаў;
 
Подумал я: влез бы я на пальму, ухватился бы за ветви её; и груди твои были бы вместо кистей винограда, и запах от ноздрей твоих, как от яблок;

Паднябеньне твае, як найлепшае віно: яно цячэць гладка любоваму, прычыняючы гукаць вусны сьпячых.
 
уста твои — как отличное вино. Оно течёт прямо к другу моему, услаждает уста утомлённых.

Я любовага майго, і да мяне — жаданьне ягонае.
 
— Я принадлежу другу моему, и ко мне обращено желание его.

Хадзі, любовы мой, пайдзіма ў поле, начуйма ў сёлах;
 
Приди, возлюбленный мой, выйдем в поле, побудем в сёлах;

Устанем рана нараніцы да вінішчаў, паглядзім, ці распукалася вінная розка, ці зьявіўся квет, ці расквіцелі гранатовыя яблыны; там я выкажу табе любосьць сваю.
 
поутру пойдём в виноградники, посмотрим, распустилась ли виноградная лоза, раскрылись ли почки, расцвели ли гранатовые яблоки; там я окажу ласки мои тебе.

Мандрагоравыя яблыкі ўжо запахлі, і ля брамы нашае ўсялякая прыемная садавіна; новая й старая: я захавала табе, любовы мой.
 
Мандрагоры уже пустили благовоние, и у дверей наших всякие превосходные плоды, новые и старые: это сберегла я для тебя, мой возлюбленный!

Примечания:

 
 
Синодальный перевод
2 дщерь — дочь.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.