Рут 2 глава

Кніга Рут
Пераклад Чарняўскага 2017 → Под редакцией Кулаковых

 
 

У Наомі быў сваяк па мужу яе, чалавек багаты і магутны, на імя Баоз.
 
У Ноемини был родственник по мужу, человек знатный, из того же рода, что и Элимелех. Звали его Боаз.1

І Рут маабка сказала свекрыві сваёй: «Дазволь, я пайду на поле і буду збіраць каласы, якія пазбеглі рук жней, паўсюль, дзе знайду я ласку да сябе ад мяккасардэчнага галавы сям’і». Наомі адказала ёй: «Ідзі, дачка мая».
 
Сказала как-то Руфь-моавитянка Ноемини: «Позволь мне пойти на поля, подбирать оставшиеся колосья там, где будут добры ко мне».2 Та ответила ей: «Иди, дочь моя».

Дык яна пайшла і збірала каласы за жнеямі. А здарылася, што поле тое мела гаспадара імем Баоз, які быў з роду Элімэлеха.
 
Руфь пошла в поля и стала подбирать те колосья, что оставались за жнецами. Случилось так, что попала она на одно из полей Боаза, родственника Элимелеха.

І вось, прыйшоў ён з Бэтлехэма і сказаў жнеям: «Госпад з вамі». Яны адказалі: «Хай дабраславіць цябе Госпад».
 
И как раз в это время из Вифлеема пришел и сам Боаз, он сказал жнецам: «Бог в помощь!»3 «Благослови тебя ГОСПОДЬ», — отвечали ему жнецы.

І сказаў Баоз юнаку, што кіраваў жнеямі: «Чыя гэта дзяўчына?»
 
А старшего над жнецами Боаз спросил: «Чья это молодая женщина?»

Ён адказаў: «Гэта маабка, якая з Наомі прыйшла з зямлі Мааб
 
Отвечал ему старший над жнецами: «Это моавитянка, что вместе с Ноеминью вернулась с земли Моав.

і папрасіла аб тым, каб збіраць пакінутыя каласы, ідучы за жнеямі; і ад раніцы да цяперашняга моманту яна знаходзіцца на полі і толькі зараз зрабіла кароткі адпачынак».
 
Она попросила позволить ей подбирать колосья за жнецами. С самого утра она на ногах и домой не отлучалась».4

І кажа Баоз Рут: «Слухай, дачка: не ідзі больш збіраць каласы на іншае поле і не адыходзь з гэтага месца, а далучыся да маіх дзяўчат.
 
Сказал тогда Боаз Руфи: «Послушай, дочь моя! Не ходи подбирать колосья на другое поле, не уходи отсюда. Держись моих жниц,

Глядзі, дзе жнуць, і ідзі за імі, бо я загадаў паслугачам, каб ніхто не рабіў табе прыкрасці, а калі будзеш адчуваць смагу, ідзі да пасудзін і напіся вады, якую п’юць паслугачы».
 
примечай, на каком поле жнут, да иди за ними. А работникам я наказал, чтобы тебя не трогали. Захочешь пить — иди к сосудам, что принесли мои работники, и утоли жажду».

Яна, упаўшы на твар свой і пакланіўшыся да зямлі, сказала яму: «Адкуль мне гэта, што я знайшла ласку ў вачах тваіх і што ты звярнуў увагу на чужаземку?»
 
Руфь пала ниц, поклонилась ему и сказала: «Чем я заслужила милость твою и заботу, ведь я чужестранка?!»

Ён адказаў ёй: «Мне ўсё расказалі: што ты зрабіла для свекрыві сваёй па смерці мужа твайго, і што ты пакінула бацькоў сваіх і зямлю, у якой нарадзілася, і прыбыла да народа, якога раней не ведала.
 
Боаз ответил ей: «Мне много рассказывали обо всем, что ты сделала для свекрови своей по смерти своего мужа: как оставила ты отца и мать, как покинула родную землю и отправилась к народу, прежде тебе незнакомому.5

Хай аддзячыць табе Госпад за ўчынак твой, і поўную ўзнагароду атрымаеш ад Госпада, Бога Ізраэля, да Якога ты прыйшла і пад крылы Якога схавалася».
 
Пусть ГОСПОДЬ воздаст тебе по делам твоим, пусть вознаградит тебя сполна ГОСПОДЬ, Бог Израилев, ведь под крылом Его ты взыскала приют!»

Яна кажа: «Знайду я ласку ў вачах тваіх, гаспадар мой, бо ты суцешыў мяне і сказаў да сэрца паслугачкі сваёй, якая не вартая ніводнай з паслугачак тваіх».
 
И она ответила: «Уповаю на милость твою, господин мой! Ты пожалел меня и утешил, как рабу6 свою, хотя я и не из рабынь твоих».

І ў час падсілкавання сказаў ёй Баоз: «Хадзі сюды і еж хлеб, і макай лусту сваю ў воцат». Дык села яна каля жней, а ён падаў ёй пражанае зерне ячменю, і яна ела і наелася, а рэшткі ўзяла з сабою.
 
В час обеда Боаз позвал Руфь: «Иди сюда, ешь с нами хлеб, обмакивай свой ломоть в уксус».7 Руфь села рядом со жнецами, он протянул ей поджаренных зерен,8 и она поела досыта и отложила про запас.

А затым устала, каб, як звычайна, збіраць каласы. А Баоз загадаў паслугачам сваім, кажучы: «Хай яна таксама збірае між снапоў, не забараняйце ёй.
 
А когда она ушла подбирать колосья дальше, Боаз наказал своим работникам: «Пусть она собирает и между снопов, а вы не гоните ее.

І нават ад снапоў адкідвайце ёй і дазваляйце заставацца, каб збіраць, і хай ніхто не крычыць на яе».
 
Надергайте ей колосьев из снопов и оставьте, пусть подберет, да не корите ее».

Дык збірала яна каласы ў полі аж да вечара; а калі вымалаціла палкай тое, што сабрала, было ў яе каля эфы ячменю.
 
Так Руфь и собирала колосья в поле до вечера, а когда обмолотила собранное, то вышло с меру9 ячменя.

Узяўшы іх, вярнулася яна ў горад і паказала свекрыві сваёй тое, што сабрала; акрамя таго, аддала ёй рэшткі з ежы сваёй, якой насыцілася.
 
Взяла она зерно и вернулась в город. Увидела Ноеминь собранное невесткой зерно, да еще Руфь отдала ей то, что осталось у нее от обеда, когда она поела,

І свякроў сказала ёй: «Дзе ты сёння збірала каласы і дзе працавала? Хай дабраславёны будзе той, хто быў літасцівы да цябе». І расказала яна ёй, у каго працавала, і казала: «Імя мужчыны таго Баоз».
 
и спросила Ноеминь невестку: «Где же ты собирала сегодня колосья, где трудилась? Будь благословен тот, кто был милостив к тебе!» Поведала Руфь свекрови, у кого трудилась: «Имя человека, у которого сегодня я трудилась, — Боаз».

Наомі адказала ёй: «Хай дабраславёны будзе Госпадам, бо не адмовіў у ласцы сваёй ані жывым, ані памерлым!» І далей казала: «Гэты чалавек — наш сваяк; ён адзін з тых, што маюць права выкупу за нас».
 
А Ноеминь сказала своей невестке: «Да благословит его ГОСПОДЬ! Да пребудет с ним Тот, Кто полон неизменной преданности и любви и к живым, и к мертвым!» — и добавила: «Человек этот нам родня, он из тех, у кого есть право выкупа».10

Рут ж дадала: «Таксама ён сказаў мне, каб я далучылася да жнеяў яго да той пары, пакуль не скончаць яны ўсяго жніва».
 
На это Руфь-моавитянка сказала: «А еще Он мне вот что сказал: „Держись моих работников, покуда не закончат они всю жатву“».

Сказала ёй свякроў: «Лепш, дачка мая, каб ты выходзіла з яго дзяўчатамі жаць, чым ісці на чужое поле, дзе хтосьці табе зробіць прыкрасць».
 
И Ноеминь ответила своей невестке Руфи: «Хорошо, дочь моя, что ты будешь трудиться с его жницами, а то как бы не обидели тебя на каком-нибудь другом поле».

Такім чынам, далучылася яна да дзяўчат Баоза аж да канца жніва ячменю і пшаніцы; і жыла яна са свякроўю сваёй.
 
Так и осталась Руфь со жницами Боаза подбирать колосья, пока не кончилась жатва ячменя и жатва пшеницы.11 И она по-прежнему жила со своею свекровью.

Примечания:

 
 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Этимологию имени Боаз (Вооз) связывают со словом «быстрота» или выражением «в Нем — сила». Боаз упоминается также в родословиях книги 1Пар (1Пар 2:11,12) и в родословии Иисуса Христа (Мф 1:5; Лк 3:32).
2  [2] — Букв.: подбирать колосья (идя) за тем, в чьих глазах увижу расположение.
4  [3] — Букв.: Господь с вами.
7  [4] — Так в Вульгате. Точный смысл евр. текста этой части стиха неясен.
11  [5] — Букв.: который ты не знала ни вчера, ни третьего дня.
13  [6] — Или: служанку; то же ниже в этом стихе.
14  [7] — Уксус — традиционная приправа, приготовленная из скисшего вина; ср. Чис 6:3; Притч 10:26; Пс 68:22.
14  [8] — Поджаренное зерно — традиционная еда на Ближнем Востоке; ср. Лев 23:14; 1Цар 17:17; 1Цар 25:18; 2Цар 17:28.
17  [9] — Евр. эфа — мера объема, около 20 л.
20  [10] — Речь идет о праве выкупа надела у женщины, муж которой умер, и о левиратном браке (браке, в котором брат обязан жениться на вдове брата, чтобы сын, родившийся в этом браке, считался сыном умершего брата).
23  [11] — Жатва пшеницы начиналась по окончании жатвы ячменя и заканчивалась к началу лета. Лев 25:23−25; Иер 32:6−8; Втор 25:5−10.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.