Рут 2 глава

Кніга Рут
Пераклад Антонія Бокуна → Под редакцией Кулаковых

 
 

У Наомі быў крэўны мужа ейнага, чалавек вельмі багаты, з калена Элімэлеха, і імя ягонае Боаз.
 
У Ноемини был родственник по мужу, человек знатный, из того же рода, что и Элимелех. Звали его Боаз.1

І сказала Рут Мааўлянка Наомі: «Дазволь мне пайсьці на поле зьбіраць каласы за тым, у каго ў вачах я знайду ласку». І яна сказала: «Ідзі, дачка мая».
 
Сказала как-то Руфь-моавитянка Ноемини: «Позволь мне пойти на поля, подбирать оставшиеся колосья там, где будут добры ко мне».2 Та ответила ей: «Иди, дочь моя».

І пайшла, і прыйшла, і зьбірала на полі за жняцамі. І здарылася, што яна патрапіла на частку поля Боаза, які быў з калена Элімэлеха.
 
Руфь пошла в поля и стала подбирать те колосья, что оставались за жнецами. Случилось так, что попала она на одно из полей Боаза, родственника Элимелеха.

І вось, Боаз прыйшоў з Бэтлеему і сказаў жняцам: «ГОСПАД з вамі». І яны сказалі яму: «Няхай дабраславіць цябе ГОСПАД».
 
И как раз в это время из Вифлеема пришел и сам Боаз, он сказал жнецам: «Бог в помощь!»3 «Благослови тебя ГОСПОДЬ», — отвечали ему жнецы.

І сказаў Боаз хлопцу свайму, пастаўленаму над жняцамі: «Чыя гэтая дзяўчына?»
 
А старшего над жнецами Боаз спросил: «Чья это молодая женщина?»

І адказаў хлопец, пастаўлены над жняцамі, і сказаў: «Гэтая дзяўчына — Мааўлянка, якая вярнулася з Наомі з краіны Мааў.
 
Отвечал ему старший над жнецами: «Это моавитянка, что вместе с Ноеминью вернулась с земли Моав.

І яна сказала: “Дазволь мне зьбіраць і падбіраць між снапамі за жняцамі”. І яна прыйшла, і застаецца ад раніцы аж да цяпер, а ў доме не адпачывала».
 
Она попросила позволить ей подбирать колосья за жнецами. С самого утра она на ногах и домой не отлучалась».4

І сказаў Боаз Рут: «Паслухай мяне, дачка мая. Не хадзі зьбіраць на іншыя палі і не адыходзь адсюль, і заставайся з дзяўчатамі маімі.
 
Сказал тогда Боаз Руфи: «Послушай, дочь моя! Не ходи подбирать колосья на другое поле, не уходи отсюда. Держись моих жниц,

Падымі вочы твае на поле, на якім жнуць, і хадзі за імі, бо я загадаў хлопцам не чапаць цябе. І калі будзеш смагнуць, падыходзь да глякоў і напіся з таго, адкуль чэрпаюць юнакі».
 
примечай, на каком поле жнут, да иди за ними. А работникам я наказал, чтобы тебя не трогали. Захочешь пить — иди к сосудам, что принесли мои работники, и утоли жажду».

І яна ўпала на аблічча сваё, і пакланілася да зямлі, і сказала яму: «Чаму я знайшла ласку ў вачах тваіх, і ты заўважыў мяне, хоць я — чужынка».
 
Руфь пала ниц, поклонилась ему и сказала: «Чем я заслужила милость твою и заботу, ведь я чужестранка?!»

І адказаў Боаз, і сказаў ёй: «Расказваючы, расказалі мне пра ўсё, што ты зрабіла для сьвякрухі тваёй пасьля сьмерці мужа твайго, і што ты пакінула бацьку твайго і маці тваю, і зямлю юнацтва твайго, і прыйшла да народу, якога ня ведала ўчора і тры дні таму.
 
Боаз ответил ей: «Мне много рассказывали обо всем, что ты сделала для свекрови своей по смерти своего мужа: как оставила ты отца и мать, как покинула родную землю и отправилась к народу, прежде тебе незнакомому.5

Няхай ГОСПАД аднагародзіць табе за ўчынак твой, і няхай будзе поўная твая ўзнагарода ад ГОСПАДА, Бога Ізраіля, пад крылы Якога ты прыйшла схавацца».
 
Пусть ГОСПОДЬ воздаст тебе по делам твоим, пусть вознаградит тебя сполна ГОСПОДЬ, Бог Израилев, ведь под крылом Его ты взыскала приют!»

А яна сказала: «Я знайшла ласку ў вачах тваіх, гаспадару мой, бо ты пацешыў мяне і гаварыў да сэрца служкі тваёй, хоць я ня роўная ніводнай са служак тваіх».
 
И она ответила: «Уповаю на милость твою, господин мой! Ты пожалел меня и утешил, как рабу6 свою, хотя я и не из рабынь твоих».

І сказаў Боаз да яе: «У час пасілку прыходзь сюды і еш хлеб, і мачай кавалак свой у воцаце». І яна села пры жняцах, і ён даў ёй пражаную пшаніцу, і яна ела, і насыцілася, і яшчэ засталося.
 
В час обеда Боаз позвал Руфь: «Иди сюда, ешь с нами хлеб, обмакивай свой ломоть в уксус».7 Руфь села рядом со жнецами, он протянул ей поджаренных зерен,8 и она поела досыта и отложила про запас.

І яна ўстала зьбіраць, і Боаз загадаў хлопцам сваім: «Дайце ёй зьбіраць таксама між снапамі, і не саромце яе.
 
А когда она ушла подбирать колосья дальше, Боаз наказал своим работникам: «Пусть она собирает и между снопов, а вы не гоните ее.

І нават кідайце каласы для яе, і пакідайце для яе, і яна будзе зьбіраць, і ня ганьце яе».
 
Надергайте ей колосьев из снопов и оставьте, пусть подберет, да не корите ее».

І зьбірала яна на тым полі аж да вечару, і памалаціла тое, што сабрала, і было гэта каля эфы ячменю.
 
Так Руфь и собирала колосья в поле до вечера, а когда обмолотила собранное, то вышло с меру9 ячменя.

І яна ўзяла гэта, і пайшла ў горад, і сьвякруха ейная ўбачыла тое, што яна назьбірала. І яна дастала, і дала ёй тое, што засталося з пасілку.
 
Взяла она зерно и вернулась в город. Увидела Ноеминь собранное невесткой зерно, да еще Руфь отдала ей то, что осталось у нее от обеда, когда она поела,

І сказала ёй сьвякруха ейная: «Дзе ты зьбірала ў гэты дзень? І дзе ты працавала? Няхай будзе дабраслаўлёны той, хто зьвярнуў на цябе ўвагу». І яна распавяла сьвякрусе сваёй, у каго яна працавала, і сказала: «Імя чалавека, у якога я працавала сёньня, Боаз».
 
и спросила Ноеминь невестку: «Где же ты собирала сегодня колосья, где трудилась? Будь благословен тот, кто был милостив к тебе!» Поведала Руфь свекрови, у кого трудилась: «Имя человека, у которого сегодня я трудилась, — Боаз».

І сказала Наомі нявестцы сваёй: «Няхай ён будзе дабраслаўлёны ГОСПАДАМ, Які не забыўся пра міласэрнасьць Сваю для жывых і памерлых». І сказала ёй Наомі: «Гэты чалавек — блізкі сваяк наш, ён — сваяк-абаронца наш».
 
А Ноеминь сказала своей невестке: «Да благословит его ГОСПОДЬ! Да пребудет с ним Тот, Кто полон неизменной преданности и любви и к живым, и к мертвым!» — и добавила: «Человек этот нам родня, он из тех, у кого есть право выкупа».10

І сказала Рут Мааўлянка: «Ён сказаў яшчэ мне: “Заставайся з хлопцамі маімі, пакуль яны ня скончаць усяго жніва”».
 
На это Руфь-моавитянка сказала: «А еще Он мне вот что сказал: „Держись моих работников, покуда не закончат они всю жатву“».

І сказала Наомі Рут, нявестцы сваёй: «Добра гэта, дачка мая, што ты будзеш хадзіць з дзяўчатамі ягонымі і ня будуць табой пагарджаць на іншым полі».
 
И Ноеминь ответила своей невестке Руфи: «Хорошо, дочь моя, что ты будешь трудиться с его жницами, а то как бы не обидели тебя на каком-нибудь другом поле».

І яна заставалася з дзяўчатамі Боаза, і зьбірала каласы, аж пакуль скончылася жніво ячменя і пшаніцы, і яна жыла са сьвякрухай сваёй.
 
Так и осталась Руфь со жницами Боаза подбирать колосья, пока не кончилась жатва ячменя и жатва пшеницы.11 И она по-прежнему жила со своею свекровью.

Примечания:

 
 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Этимологию имени Боаз (Вооз) связывают со словом «быстрота» или выражением «в Нем — сила». Боаз упоминается также в родословиях книги 1Пар (1Пар 2:11,12) и в родословии Иисуса Христа (Мф 1:5; Лк 3:32).
2  [2] — Букв.: подбирать колосья (идя) за тем, в чьих глазах увижу расположение.
4  [3] — Букв.: Господь с вами.
7  [4] — Так в Вульгате. Точный смысл евр. текста этой части стиха неясен.
11  [5] — Букв.: который ты не знала ни вчера, ни третьего дня.
13  [6] — Или: служанку; то же ниже в этом стихе.
14  [7] — Уксус — традиционная приправа, приготовленная из скисшего вина; ср. Чис 6:3; Притч 10:26; Пс 68:22.
14  [8] — Поджаренное зерно — традиционная еда на Ближнем Востоке; ср. Лев 23:14; 1Цар 17:17; 1Цар 25:18; 2Цар 17:28.
17  [9] — Евр. эфа — мера объема, около 20 л.
20  [10] — Речь идет о праве выкупа надела у женщины, муж которой умер, и о левиратном браке (браке, в котором брат обязан жениться на вдове брата, чтобы сын, родившийся в этом браке, считался сыном умершего брата).
23  [11] — Жатва пшеницы начиналась по окончании жатвы ячменя и заканчивалась к началу лета. Лев 25:23−25; Иер 32:6−8; Втор 25:5−10.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.