Руціна 2 глава

Кніга Руціна
Пераклад Яна Станкевіча → Под редакцией Кулаковых

 
 

У Наомі быў сваяк па мужу ейным, дужасіл, з радзімы Елімелехавае, і імя ягонае Воаз.
 
У Ноемини был родственник по мужу, человек знатный, из того же рода, что и Элимелех. Звали его Боаз.1

І сказала Рут Моаўлянка Наомі: «Пайду ж я на поле, і буду падбіраць каласы за тым, у чыім аччу знайду ласку». Яна сказала ёй: «Пайдзі, дачка мая».
 
Сказала как-то Руфь-моавитянка Ноемини: «Позволь мне пойти на поля, подбирать оставшиеся колосья там, где будут добры ко мне».2 Та ответила ей: «Иди, дочь моя».

І яна пайшла, і прышла, і падбірала ў полю за жнеямі. І прыгадзілася прыгода, што гэна была часьць поля Воазава, каторы з радзімы Елімелехавае.
 
Руфь пошла в поля и стала подбирать те колосья, что оставались за жнецами. Случилось так, что попала она на одно из полей Боаза, родственника Элимелеха.

І вось, Воаз прышоў з Бэтлеему й сказаў жнеям: «СПАДАР із вамі!» І яны яму: «Дабраслаў цябе СПАДАР!»
 
И как раз в это время из Вифлеема пришел и сам Боаз, он сказал жнецам: «Бог в помощь!»3 «Благослови тебя ГОСПОДЬ», — отвечали ему жнецы.

І сказаў Воаз дзяцюку свайму, прыганятаму над жнеямі: «Чыя гэта дзяўчына?»
 
А старшего над жнецами Боаз спросил: «Чья это молодая женщина?»

І адказаў дзяцюк, прыганяты над жнеямі, і сказаў: «Дзяўчына Моаўлянка яна, што зьвярнулася з Наомяй з палёў Моаўскіх;
 
Отвечал ему старший над жнецами: «Это моавитянка, что вместе с Ноеминью вернулась с земли Моав.

Яна сказала: "Я буду падбіраць, калі ласка, і зьбіраць памеж снапоў за жнеямі"; і прышла, і заставалася адгэнуль зраньня аж дагэтуль; у доме мала гэтая сядзіць».
 
Она попросила позволить ей подбирать колосья за жнецами. С самого утра она на ногах и домой не отлучалась».4

І сказаў Воаз Руце: «Ці ня чула ты, дачка мая, не хадзі падбіраць на полю іншага, і не пераходзь адгэтуль, і гэтак прыліпні да маіх дзяўчат;
 
Сказал тогда Боаз Руфи: «Послушай, дочь моя! Не ходи подбирать колосья на другое поле, не уходи отсюда. Держись моих жниц,

Няхай вочы твае будуць на тым полю, ідзе яны жнуць, і хадзі за імі. Ці не загадаў я дзяцюком не чапаць цябе? Калі ўсьмягнеш, ідзі да судзьдзя й пі, скуль сіляюць дзяцюкі».
 
примечай, на каком поле жнут, да иди за ними. А работникам я наказал, чтобы тебя не трогали. Захочешь пить — иди к сосудам, что принесли мои работники, и утоли жажду».

Яна пала на від свой, і пакланілася да зямлі, і сказала яму: «Чаму прыдбала я ласку ў ваччу тваім, прызнаць мяне, за годную а я ж чужая?»
 
Руфь пала ниц, поклонилась ему и сказала: «Чем я заслужила милость твою и заботу, ведь я чужестранка?!»

І адказаў Воаз, і сказаў ёй: «Імне добра сказалі ўсе, што зрабіла ты сьвякрыві сваёй па сьмерці мужа свайго, і што пакінула ты айца свайго а маці сваю а край нараджэньня свайго, і прышла да люду, каторага ты ня знала ўчорах а заўчорах.
 
Боаз ответил ей: «Мне много рассказывали обо всем, что ты сделала для свекрови своей по смерти своего мужа: как оставила ты отца и мать, как покинула родную землю и отправилась к народу, прежде тебе незнакомому.5

Хай адплаце СПАДАР за гэты ўчынак твой, і хай будзе табе поўная надгарода ад СПАДАРА, Бога Ізраелявага, да каторага ты прышла, каб знайсьці схоў пад Яго крыламі».
 
Пусть ГОСПОДЬ воздаст тебе по делам твоим, пусть вознаградит тебя сполна ГОСПОДЬ, Бог Израилев, ведь под крылом Его ты взыскала приют!»

Яна сказала: «Хай прыдбаю я ласку ў ваччу тваім, спадару мой! бо ты пацешыў мяне, бо гукаў да сэрца нявольніцы свае, прымеж тога як я ня ёсьць, як адна зь нявольніц тваіх».
 
И она ответила: «Уповаю на милость твою, господин мой! Ты пожалел меня и утешил, как рабу6 свою, хотя я и не из рабынь твоих».

І сказаў ёй Воаз: «У часе яды дабліжся сюды, і еж із хлеба, і мачай кавалак свой у воцат». І села яна ля боку жнеяў. Ён падаў ёй пражаныя зярняты, і яна ела, пад’ела, і яшчэ засталося.
 
В час обеда Боаз позвал Руфь: «Иди сюда, ешь с нами хлеб, обмакивай свой ломоть в уксус».7 Руфь села рядом со жнецами, он протянул ей поджаренных зерен,8 и она поела досыта и отложила про запас.

І ўстала, каб падбіраць. І даў загаду дзяцюком сваім, кажучы: «Таксама й памеж снапоў хай падбірае яна, і не саромце яе;
 
А когда она ушла подбирать колосья дальше, Боаз наказал своим работникам: «Пусть она собирает и между снопов, а вы не гоните ее.

І таксама выцягайце, выцягайце з добра вязаных снапоў і пакідайце, і хай яна падбірае, і ня крычыце на яе».
 
Надергайте ей колосьев из снопов и оставьте, пусть подберет, да не корите ее».

І падбірала яна на полю аж да вечара, і вымалаціла, што назьбірала, і было каля ефы ячменю.
 
Так Руфь и собирала колосья в поле до вечера, а когда обмолотила собранное, то вышло с меру9 ячменя.

І падняла гэта, і прышла да места, і абачыла сьвякрывя ейная, што яна назьбірала. І выняла, і дала ёй тое, што засталося па насычэньню сябе.
 
Взяла она зерно и вернулась в город. Увидела Ноеминь собранное невесткой зерно, да еще Руфь отдала ей то, что осталось у нее от обеда, когда она поела,

І сказала ёй сьвякрывя ейная: «Ідзе ты зьбірала сядні, і йдзе рабіла? Хай будзе дабраславёны, хто прызнаў цябе за годную». І азнайміла сьвякрыві сваёй, у каго яна рабіла, і сказала: «Імя чалавека, у каго я рабіла сядні, ё Воаз».
 
и спросила Ноеминь невестку: «Где же ты собирала сегодня колосья, где трудилась? Будь благословен тот, кто был милостив к тебе!» Поведала Руфь свекрови, у кого трудилась: «Имя человека, у которого сегодня я трудилась, — Боаз».

І сказала Наомі нявестцы сваёй: «Дабраславёны ён у СПАДАРА, Каторы не спабыў ласкі Сваёй жывых ані памерлых». І сказала ёй Наомі: «Блізкі нам гэты чалавек; ён із нашых сваякоў».
 
А Ноеминь сказала своей невестке: «Да благословит его ГОСПОДЬ! Да пребудет с ним Тот, Кто полон неизменной преданности и любви и к живым, и к мертвым!» — и добавила: «Человек этот нам родня, он из тех, у кого есть право выкупа».10

І сказала Рут Моаўлянка : «Таксама нават сказаў ён імне: "Хадзі за маладымі маімі, пакуль ня скончаць яны ўсяго жніва майго"».
 
На это Руфь-моавитянка сказала: «А еще Он мне вот что сказал: „Держись моих работников, покуда не закончат они всю жатву“».

І сказала Наомі Руце, нявестцы сваёй: «Добра, дачка мая, што ты будзеш хадзіць ізь дзяўчатамі ягонымі, і ня будуць сустракаць цябе на полю іншага».
 
И Ноеминь ответила своей невестке Руфи: «Хорошо, дочь моя, что ты будешь трудиться с его жницами, а то как бы не обидели тебя на каком-нибудь другом поле».

І яна ліпла да дзяўчат Воазавых, каб падбіраць, пакуль ня скончылася жніво ячменю й жніво пшонкі, і жыла ў сьвякрыві сваёй.
 
Так и осталась Руфь со жницами Боаза подбирать колосья, пока не кончилась жатва ячменя и жатва пшеницы.11 И она по-прежнему жила со своею свекровью.

Примечания:

 
 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Этимологию имени Боаз (Вооз) связывают со словом «быстрота» или выражением «в Нем — сила». Боаз упоминается также в родословиях книги 1Пар (1Пар 2:11,12) и в родословии Иисуса Христа (Мф 1:5; Лк 3:32).
2  [2] — Букв.: подбирать колосья (идя) за тем, в чьих глазах увижу расположение.
4  [3] — Букв.: Господь с вами.
7  [4] — Так в Вульгате. Точный смысл евр. текста этой части стиха неясен.
11  [5] — Букв.: который ты не знала ни вчера, ни третьего дня.
13  [6] — Или: служанку; то же ниже в этом стихе.
14  [7] — Уксус — традиционная приправа, приготовленная из скисшего вина; ср. Чис 6:3; Притч 10:26; Пс 68:22.
14  [8] — Поджаренное зерно — традиционная еда на Ближнем Востоке; ср. Лев 23:14; 1Цар 17:17; 1Цар 25:18; 2Цар 17:28.
17  [9] — Евр. эфа — мера объема, около 20 л.
20  [10] — Речь идет о праве выкупа надела у женщины, муж которой умер, и о левиратном браке (браке, в котором брат обязан жениться на вдове брата, чтобы сын, родившийся в этом браке, считался сыном умершего брата).
23  [11] — Жатва пшеницы начиналась по окончании жатвы ячменя и заканчивалась к началу лета. Лев 25:23−25; Иер 32:6−8; Втор 25:5−10.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.