Иезекииль 8 глава

Книга пророка Иезекииля
Библейской Лиги ERV → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

В один из дней я, Иезекииль, сидел дома, и передо мной сидели старейшины Иудеи. Это произошло в пятый день шестого месяца на шестом году изгнания. Внезапно сила Господняя снизошла на меня.
 
І сталася шостага году, шостага месяца, пятага дня месяца: я сядзеў у доме сваім, і старцы юдэйскія сядзелі перад імною, і спала на мяне там рука Спадара СПАДАРА.

Я увидел нечто напоминающее человеческое тело и подобие огня. Ниже пояса он был как огонь, а выше пояса — сверкающий и яркий, как раскалённый в огне металл.
 
І бачыў я, і гля, падобнасьць, як выгляд цяпла; ад выгляду сьцёгнаў ягоных аж да далоўя — цяпло, і ад сьцёгнаў ягоных дагары, як выгляд бліску, як бруштыну.

И увидел я нечто, похожее на руку, которая протянулась ко мне и схватила за волосы, и затем Дух поднял меня в воздух и в Божьем видении перенёс меня в Иерусалим, к внутренним воротам на северной стороне, где находился идол, вызывающий ревность Господнюю.
 
І выцягнуў Ён падобнасьць рукі, і ўзяў мяне за каслаўкі галавы мае, і дух узьняў мяне меж зямлі й неба, і прынёс мяне ў відзені Божай да Ерузаліму, да варот нутраное брамы, зьверненае на поўнач, ідзе седава абраза завісьці, каторы ўзрушае да завісьці.

Но слава Бога Израиля была там же, она была такой же, как и та, которую я видел в долине у канала Кебар.
 
І гля, там слава Бога Ізраелявага, як відзень, што бачыў я на раўніне.

Бог заговорил со мной и сказал: «Сын человеческий, посмотри на север». И, взглянув на север, я увидел у северной стороны ворот идола, вызывающего ревность Господнюю.
 
І сказаў імне: «Сыну людзкі, узьнімі вочы свае ў кірунку на поўнач». Дык я ўзьняў вочы свае ў кірунку на поўнач, і во, з поўначы ля аброчнае брамы абраз завісьці ў вуходзе.

Тогда Бог мне сказал: «Сын человеческий, видишь, какие ужасные поступки совершают израильтяне возле Моего храма? И если ты пойдёшь со Мной, то увидишь ещё худшее».
 
І сказаў імне: «Сыну людзкі! ці бачыш ты, што яны робяць? вялікія агіды, што робе дом Ізраеляў тут, каб Я аддаліўся ад сьвятыні Свае? і ўзноў абярніся, і абачыш агіды большыя».

Затем Он привёл меня к входу во двор, и я увидел в стене дыру.
 
Дык прывёў мяне да ўходу на панадворак, і як я глянуў — была там адтуліна ў сьцяне.

Бог мне сказал: «Сын человеческий, проделай в стене дыру». Проделав дыру, я увидел дверь.
 
І сказаў імне: «Сыну людзкі, пракапай жа ў сьцяне». І пракапаў я ў сьцяне, і во дзьверы адны.

Затем Бог сказал мне: «Иди и посмотри на все те ужасные поступки, которые совершают здесь люди».
 
І сказаў імне: «Увыйдзі й глянь на нягодныя агіды, што яны робяць тут».

Тогда я пошёл, и увидел статуи всевозможных рептилий и животных, о которых даже думать противно. Это были грязные идолы, которым поклонялись люди Израиля. И картины с этими идолами были врезаны на каждой стене.
 
Дык я ўвыйшоў і бачу, і во рознае хормы паўзуны, і агідная жывёла, і ўсі балваны дому Ізраелявага выразаныя на сьценах навокал, навокал.

Тогда я заметил, что Иазания, сын Шафана, и семьдесят старейшин находились вместе с людьми, которые поклонялись в этом месте. И у каждого старейшины было в руках своё кадило, и дым от них поднимался вверх.
 
І семдзясят мужоў із старцоў дому Ізраелявага, і Яазаня Шафанёнак меж іх, стаяць перад імі, і ў кажнага ў руццэ свая кадзільніца, і густы булак ад кадзеньня падыймаўся.

Затем Бог мне сказал: «Сын человеческий, видишь, что делают в темноте старейшины Израиля? Каждый из них отвёл особую комнату для лжебога, каждый из них говорит себе: „Господь нас не видит, Господь покинул эту землю”».
 
І сказаў імне: «Ці бачыш, сыну людзкі, што старцы дому Ізраелявага робяць у цямноце, кажны ў сваім размаляваным пакою? бо кажуць: "СПАДАР ня бача нас, СПАДАР пакінуў зямлю"».

Затем Бог сказал: «Если ты пойдёшь со Мной, то увидишь, что эти люди делают ещё худшее».
 
Сказаў таксама імне: «Ізноў зьвярніся, абачыш большыя агіды, што яны робяць».

Затем Бог повёл меня к входу в храм Господний, который был расположен на севере. Там я увидел женщин, сидящих и плачущих о лжебоге Фаммузе.
 
І прывёў мяне да варот брамы дому СПАДАРОВАГА, каторая на поўнач, і во, там сядзелі жанкі, плачучы па Фамузе.

Бог сказал: «Сын человеческий, ты видишь весь этот ужас, иди за Мной и увидишь ещё худшее».
 
І сказаў імне: «Ці бачыў, сыну людзкі? ізноў зьвярніся, абачыш агіды, большыя за гэтыя».

Затем Он повёл меня во внутренний двор Господнего храма, где я увидел двадцать пять мужчин, поклоняющихся солнцу. Они стояли между крыльцом и алтарём, спиной к святилищу, и поклонялись солнцу.
 
І ўвёў мяне на нутраны панадворак дому СПАДАРОВАГА, і вось, у дзьвярох палацу СПАДАРОВАГА, меж ґанку й аброчніка, каля дваццаць пяцёх чалавекаў стаялі плячыма сваімі да палацу СПАДАРОВАГА, а відамі сваімі на ўсход, і яны кланяліся на ўсход сонцу.

И затем Бог сказал: «Сын человеческий, ты видишь всё это? Народ Иудеи не почитает Мой храм и творит в нём ужасное. Кроме этого, они переполнили страну насилием. Они постоянно приводят Меня в гнев, продолжая провоцировать Меня.
 
І сказаў імне: «Ці бачыш, сыну людзкі? ці мала дому Юдзінаму рабіць такія агіды, якія яны робяць тут? яны яшчэ напоўнілі зямлю ўціскам і зьвярнуліся гнявіць Мяне; і гля, яны падыймаюць да носу сваю галузку.

Я явлю им Свой гнев и не окажу милосердия, Я не пожалею их. Они будут кричать и громко звать Меня, но Я откажусь их слушать».
 
За тое Я таксама буду дзеяць у палкім гневе; вока Мае не пашкадуе іх ані буду Я меці жаласьці да іх; і хоць бы яны гукалі ў вушы Мае вялікім голасам, Я не пачую іх».



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.