Иезекииль 8 глава

Книга пророка Иезекииля
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

В один из дней я, Иезекииль, сидел дома, и передо мной сидели старейшины Иудеи. Это произошло в пятый день шестого месяца на шестом году изгнания. Внезапно сила Господняя снизошла на меня.

І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своє́му домі, а Юдині старші́ сиділи передо мною, — то впала там на мене рука Господа Бога.

Я увидел нечто напоминающее человеческое тело и подобие огня. Ниже пояса он был как огонь, а выше пояса — сверкающий и яркий, как раскалённый в огне металл.

І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь.

И увидел я нечто, похожее на руку, которая протянулась ко мне и схватила за волосы, и затем Дух поднял меня в воздух и в Божьем видении перенёс меня в Иерусалим, к внутренним воротам на северной стороне, где находился идол, вызывающий ревность Господнюю.

І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість.

Но слава Бога Израиля была там же, она была такой же, как и та, которую я видел в долине у канала Кебар.

І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!

Бог заговорил со мной и сказал: «Сын человеческий, посмотри на север». И, взглянув на север, я увидел у северной стороны ворот идола, вызывающего ревность Господнюю.

І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи очі свої в напрямі на пі́вніч!“ І звів я очі свої в напрямі на пі́вніч, аж ось з пі́вночі, від брами же́ртівника, був той і́дол за́здрости при вході.

Тогда Бог мне сказал: «Сын человеческий, видишь, какие ужасные поступки совершают израильтяне возле Моего храма? И если ты пойдёшь со Мной, то увидишь ещё худшее».

І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“.

Затем Он привёл меня к входу во двор, и я увидел в стене дыру.

І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні!

Бог мне сказал: «Сын человеческий, проделай в стене дыру». Проделав дыру, я увидел дверь.

І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід!

Затем Бог сказал мне: «Иди и посмотри на все те ужасные поступки, которые совершают здесь люди».

І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“

Тогда я пошёл, и увидел статуи всевозможных рептилий и животных, о которых даже думать противно. Это были грязные идолы, которым поклонялись люди Израиля. И картины с этими идолами были врезаны на каждой стене.

І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м.

Тогда я заметил, что Иазания, сын Шафана, и семьдесят старейшин находились вместе с людьми, которые поклонялись в этом месте. И у каждого старейшины было в руках своё кадило, и дым от них поднимался вверх.

А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла.

Затем Бог мне сказал: «Сын человеческий, видишь, что делают в темноте старейшины Израиля? Каждый из них отвёл особую комнату для лжебога, каждый из них говорит себе: „Господь нас не видит, Господь покинул эту землю”».

І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“.

Затем Бог сказал: «Если ты пойдёшь со Мной, то увидишь, что эти люди делают ещё худшее».

І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“.

Затем Бог повёл меня к входу в храм Господний, который был расположен на севере. Там я увидел женщин, сидящих и плачущих о лжебоге Фаммузе.

І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза.

Бог сказал: «Сын человеческий, ты видишь весь этот ужас, иди за Мной и увидишь ещё худшее».

І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“

Затем Он повёл меня во внутренний двор Господнего храма, где я увидел двадцать пять мужчин, поклоняющихся солнцу. Они стояли между крыльцом и алтарём, спиной к святилищу, и поклонялись солнцу.

І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця.

И затем Бог сказал: «Сын человеческий, ты видишь всё это? Народ Иудеи не почитает Мой храм и творит в нём ужасное. Кроме этого, они переполнили страну насилием. Они постоянно приводят Меня в гнев, продолжая провоцировать Меня.

І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм.

Я явлю им Свой гнев и не окажу милосердия, Я не пожалею их. Они будут кричать и громко звать Меня, но Я откажусь их слушать».

Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“

« 7 глава 9 глава »