Иезекииль 32 глава

Книга пророка Иезекииля
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

В первый день двенадцатого месяца двенадцатого года изгнания Господь обратился ко мне с такими словами:

І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було́ мені слово Господнє таке:

«Сын человеческий, пой эту печальную песнь о фараоне, царе Египта, скажи ему: „Ты считал себя львом молодым, гордо шествующим между народами, но на самом деле ты подобен дракону, живущему в озёрах. Ты фыркаешь своими ноздрями, своими ногами воду мутишь, возбуждаешь реки Египта”».

„Сину лю́дський, здійми пісню жало́бную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчуко́ві з наро́дів подібний ти був, а тепер ти мов мо́рська потво́ра, — випри́скуєш воду по ріках своїх, і скаламу́чуєш воду ногами своїми, боло́тиш ти їхні річки́!

Господь Всемогущий так говорит: «Я собрал вместе много людей, и теперь на тебя Я сеть накину, и они на сушу вытянут тебя.

Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну́ Я на тебе через збори числе́нних наро́дів, — і тебе Своїм не́водом ви́тягну!

Я на земле тебя оставлю, брошу в поле открытом, чтобы птицы клевали тебя. Я позволю диким зверям есть тебя, пока они не насытятся.

І викину зра́зу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочи́не всяке птаство небесне, і тобою наси́чу звіри́ну всієї землі.

Я плоть твою в горах разбросаю, твоим мёртвым телом долины наполню.

І дам твоє м'ясо на го́ри, а трупом твоїм Я долини напо́вню.

Я на горы кровь твою вылью, она землю всю пропитает и наполнит собою реки.

І землю, де пли́ваєш ти, аж до гір напою́ її кров'ю твоєю, тобою напо́вняться рі́чища.

Я заставлю тебя исчезнуть, небеса закрою и звёзды затемню, солнце тучей закрою, и не будет луна светить.

А коли Я тебе погашу́, то небо закрию, а зо́рі його позате́мнюю, сонце — хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла.

Все небесные светила затемню Я над тобой. И станет тёмной вся страна». Так говорит Господь Всемогущий:

Всі світи́ла, що світять на небі, — позате́мнюю їх над тобою, і дам темно́ту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!

«Многие народы опечалятся и расстроятся, узнав, что Я привёл врага, чтобы тебя уничтожить. Даже те народы, о которых не знаешь, будут скорбеть о тебе.

І занепоко́ю Я серце числе́нних наро́дів, коли вість рознесу́ про руїну твою між наро́дами аж до країв, яких ти не знав.

Многих Я приведу в ужас, их цари будут в страшном испуге, когда Я Моим мечом перед ними взмахну. Цари задрожат от страха в тот миг, когда ты падёшь, и каждый царь будет дрожать за свою жизнь».

І остовпі́ють числе́нні наро́ди з-за тебе, а їхні царі затремтя́ть через тебе в страху́, як буду маха́ти мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого́.

Так говорит Господь Всемогущий: «Меч вавилонского царя придёт против тебя.

Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського при́йде на тебе!

Мечами его солдат Я убью твоих людей в битве. Эти солдаты родом из самых жестоких народов, они уничтожат всё, чем гордился Египет, и всех жителей его.

Мечами хоробрих Я порозкида́ю твоє многолю́дство. Усі вони — наси́льники наро́дів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолю́дство його буде ви́гублене.

Возле египетских рек пасётся много животных, но Я уничтожу их: ни люди своими ногами, ни коровы копытами не будут больше мутить воду.

І ви́гублю ввесь його скот при во́дах великих, і не буде вже їх каламу́тити лю́дська нога, і копи́то скотини не буде вже їх каламу́тити.

Я дам водам Египта покой, и они потекут медленно, как течёт масло». Так сказал Господь Всемогущий:

Тоді їхні води очи́щу, а їхні річки́ попрова́джу, неначе оливу, говорить Господь Бог.

«Землю Египта Я превращу в пустыню, она потеряет всё, и Я накажу всех живущих в Египте, и узнают они, что Я — Господь.

Коли оберну́ Я єгипетський край на спусто́шення, і край опусто́шений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю́ всіх тих, що заме́шкують в ньому, то пізнають вони, що Я — то Госпо́дь!

Это печальная песнь, которую поют люди Египта. Дочери других народов будут петь её как самую печальную песнь о Египте и всех его жителях». Так сказал Господь Всемогущий.

Оце пісня жало́бна, і будуть жало́бно співати її, до́чки наро́дів будуть співати жало́бно її, про Єгипет та про все многолю́дство його будуть жало́бно співати її, говорить Господь Бог“.

На пятнадцатый день того же месяца, на двенадцатом году изгнания, слово Господа пришло ко мне. Он сказал:

І сталося за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:

«Сын человеческий, плачь по людям Египта. Веди его и дочерей могучих народов к могиле. Веди их в преисподнюю, куда ушли до них другие.

„Сину лю́дський, — жало́бно заголоси про многолю́дство Єгипту, і скинь його, його та дочок поту́жних наро́дів до підзе́много кра́ю із тими, хто сходить в могилу!

Египет, ты не лучше других! Так отправляйся в преисподнюю и ложись рядом с чужеземцами.

Від ко́го ти став приємні́ший? Зійди й поклади́сь з необрі́занцями!

Пойдёт Египет туда, где убитые в битвах лежат. Враг повлёк его в преисподнюю вместе с его народом.

Попа́дють серед пробитих мечем, — меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи.

Могущественные чужеземцы были убиты в битве, они будут говорить с Египтом там, в преисподней. Помощники Египта падут и будут лежать в могилах рядом с чужеземцами, убитыми в битве.

Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посе́ред шео́лу із помічника́ми: Посхо́дили, полягали ці необрі́занці, побиті мечем:

Ассирия находится там же со всей своей армией. Глубоки могилы её солдат, павших в битве,

Там Ашшур і всі збори його, навколо нього — гро́би його, всі побиті вони, від меча всі попа́дали,

их могилы повсюду. Живые, они повергали людей в страх, но теперь все они успокоились, все они пали в битве.

що були його гро́би найглибше в могилі, і був його полк біля гро́бу його, — всі побиті вони, від меча всі попа́дали, що ши́рили жах по кра́ю живих.

Там со своей армией находится Елам, все его воины пали в битве, все отправились в преисподнюю. Они повергали людей в ужас, пока были живы, но они унесли с собой под землю весь свой позор.

Там Елам та ввесь на́товп його коло гро́бу його, — всі побиті вони, від меча всі попа́дали, що зійшли необрі́занцями до підзе́много кра́ю, що ши́рили жах свій по кра́ю живих, і поне́сли ганьбу свою з тими, хто схо́дить в могилу.

Они устроили ложе для Елама и всех его солдат, убитых в битве. Все эти чужеземцы были в битве убиты. Не пугают они теперь собою людей, унесли свой позор под землю и легли рядом с теми, кто раньше пал.

Дали́ йому ложе посеред побитих зо всім многолю́дством його, гро́би його коло нього, всі вони необрі́занці, побиті мечем, бо ши́рили жах свій по кра́ю живих і поне́сли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покла́дений він.

Мешех, Фувал и другие армии тоже там, их могилы рядом. Все они были чужеземцами, которые погибли в битве. Раньше они наводили страх на людей,

Там Мешех, Тувал та все многолю́дство його, гро́би його коло нього, всі вони необрі́занці, побиті мечем, бо ши́рили жах свій по краю живих.

теперь же лежат они под землёй вместе с могучими воинами, погибшими давным-давно. Они погребены при оружии, их мечи лежат у них в изголовье, а их грехи остались на их костях, потому что при жизни они наводили ужас на людей.

І не бу́дуть лежати із ли́царями, що попа́дали із необрі́занців, що зійшли до шео́лу з військо́вим знаря́ддям своїм, і поклали свої мечі під свої го́лови, і їхня провина — на їхніх костя́х, бо жах перед ли́царями був у краї живих,

И ты, Египет, будешь уничтожен, ты ляжешь рядом с чужеземцами и солдатами, павшими в битве.

а ти розпоро́шений між необрі́занцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем.

Там и Едом находится со своими правителями и царями. Они были смелыми воинами, но теперь лежат рядом с павшими в битве.

Там Едо́м, і царі його, і князі всі його́, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, — вони ляжуть з необрі́занцями та з тими, хто сходить в могилу

Там же все правители севера и воины Сидона, сила которых пугала людей. Те чужеземцы лежат, пристыженные, рядом с убитыми в битве, они унесли свой позор в глубокую яму.

Там півні́чні князі́, всі вони й всі сидо́няни, що посхо́дили ра́зом з побитими, хоч був жах від їхньої, мі́ці, були посоро́млені, і полягали вони, необрі́занці, з побитими мечем, і свою га́ньбу поне́сли із тими, хто сходить в могилу.

Фараон увидит людей, ушедших в преисподнюю, и он утешится о смерти всех его людей, поскольку и фараон, и его войско будут убиты в битве». Так сказал Господь Всемогущий.

Фараон їх побачить, і поті́шиться всім многолю́дством своїм, мечем побитий фараон та все його ві́йсько, говорить Господь Бог!

«Пока был жив фараон, он заставлял людей дрожать перед ним, но теперь он вместе со своей армией будет лежать рядом с чужеземцами и другими народами, павшими в битве», — сказал Господь Всемогущий.

Бо поши́рю Я жах Свій на землю живих, і буде покла́дений серед необрі́занців з побитими мечем фараон та усе многолю́дство його, говорить Господь Бог“!

« 31 глава 33 глава »