Иезекииль 34 глава

Книга пророка Иезекииля
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Господь обратился ко мне с такими словами:

І було мені слово Господнє таке:

«Сын человеческий, скажи израильским пастырям от Меня: „Горе вам, пастыри Израиля! Почему вы кормите только себя и не кормите своё стадо?

„Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі?

Вы едите жирных овец и используете их шерсть для себя, вы их режете, но не кормите своё стадо.

Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те!

Вы не заботились о слабых овцах, чтобы они набрались сил, не лечили больных овец, не врачевали их раны. Некоторые из них потерялись, но вы не пошли их искать, чтобы вернуть в стадо. Безжалостно и жестоко вы управляли стадом.

Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю!

Разбрелись овцы без пастуха и стали добычей для диких зверей.

І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися.

Моё стадо разбрелось по горам и высоким холмам, оно раскидано по всей земле, и некому его собрать”».

Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав!

Поэтому слушайте, пастыри, слово Господа. Господь Всемогущий говорит:

Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього:

«Так же верно, как то, что Я жив, Мои овцы станут добычей диких зверей и будут растерзаны ими, потому что стадо осталось без настоящего пастуха. Мои пастыри не следили за Моим стадом, они только резали овец и не кормили стадо, а кормили лишь себя».

Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть,

Слушайте, пастыри, слово Господа. Господь говорит:

тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього:

«Я против этих пастырей, поэтому Я заберу у них Моих овец и больше не позволю им быть Моими пастухами. Я спасу Моё стадо от них, и они больше не будут кормить лишь самих себя. Мои овцы не будут для них пищей».

Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу.

Господь, Бог мой, так говорит: «Я Сам буду их Пастырем. Я отыщу Моих овец и позабочусь о стаде.

Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегля́ну їх.

И если пастырь находится среди своих овец, когда они разбредаются, то он идёт их искать. Так же Я спасу Моих овец и приведу их отовсюду, где они были разбросаны в тот тёмный и мрачный день.

Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня.

Я приведу их из всех стран и народов, верну их в собственную землю и накормлю в горах Израиля, возле потоков, где живут люди.

І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю.

Я поведу их на зелёные пастбища, на высокие горы Израиля, где они отдохнут и будут пастись на богатых лугах Израиля.

На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х!

Да, Я буду кормить Моё стадо, и Я положу его отдохнуть». Так сказал Господь Всемогущий:

Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог.

«Я буду искать Моих потерявшихся овец, Я приведу обратно угнанных, перевяжу раненых и укреплю слабых. Я буду защитой откормленным и сильным овцам, и как следует позабочусь о них».

Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям!

Господь Всемогущий говорит: «Тебя, Моё стадо, Я буду судить между одной овцой и другой, между баранами и козлами.

А ви, ота́ро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я бу́ду судити між вівце́ю й вівцею, між барано́м і козла́ми.

Я вам позволил есть траву, растущую на плодородной земле, так зачем же вы топчете траву, на которой пасутся другие? Я вам позволил пить чистую воду, зачем же вы мутите воду, которую пьют другие?

Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите?

Разве Моё стадо должно есть истоптанную траву и пить воду, которую вы замутили своими ногами?»

І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами!

Поэтому Господь Всемогущий им говорит: «Я сам буду судить между разжиревшей и худой овцой.

Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою.

Вы толкаете плечами, бодаете рогами слабых овец до тех пор, пока не вытолкаете их.

За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть,

Я спасу Моё стадо, оно не станет добычей диких зверей, и Я рассужу между одной овцой и другой.

то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею!

Я поставлю над ними одного пастыря, слугу Моего Давида, который будет их пасти.

І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря!

Тогда Я, Господь Всемогущий, буду их Богом, и Мой слуга Давид будет их владыкой. Это сказал Я, Господь.

А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав!

Я заключу мирное соглашение с Моим стадом, Я удалю злых животных, и Моё стадо сможет безопасно жить на лугах и спать в лесах.

І складу́ Я з ними заповіта миру, і прикінчу́ на землі злу звірину́, і вони пробува́тимуть в пустині безпечно, і будуть спати по ліса́х.

Я благословлю Моих овец и всю землю вокруг Моего холма. Я вовремя буду посылать дожди и наполню его благословениями.

І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні.

И тогда деревья будут обильно плодоносить, земля принесёт урожай, а Мои овцы будут жить в безопасности. Я разобью их ярмо и освобожу от власти людей, сделавших их рабами. И тогда они узнают, что Я — Господь.

І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив.

Они не будут больше добычей других народов, дикие звери не будут на них нападать. Они будут находиться в полной безопасности, и никто их больше не устрашит.

І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в.

Я дам им землю, на которой вырастет сад, и они не будут больше страдать от голода и оскорблений других народов.

І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів.

И они узнают, что Я — Господь, их Бог, и что Я помогаю им. Семья Израиля будет знать, что они — Мой народ». Так сказал Господь Всемогущий.

І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.

«Вы — овцы Мои, овцы Моих пастбищ, а Я — ваш Бог». Так сказал Господь Всемогущий.

А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“.

« 33 глава 35 глава »