2 Царств 10 глава

Вторая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Спустя некоторое время аммонитский царь умер, а после него царём стал его сын Аннон.

І сталося по то́му, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Гану́н.

Тогда Давид сказал: «Наас был добр ко мне, и я окажу милость его сыну Аннону», и отправил послов, чтобы утешить Аннона в смерти его отца. Слуги Давида пришли в Аммонитскую землю.

І сказав Давид: „Зроблю́ я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені“. І послав Давид, щоб його пора́дувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули́ Давидові раби до аммонітського краю.

Но аммонитские вожди сказали Аннону, своему господину: «Неужели ты думаешь, что Давид из уважения к твоему отцу прислал к тебе утешителей? Нет! Он прислал их, чтобы разузнать всё, осмотреть город, а потом разрушить его».

А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: „Чи Давид шанує батька твого́ в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його ви́відати, а потім зни́щити його?“

Аннон взял слуг Давида и обрил каждому из них половину бороды, обрезал их одежды до бёдер, а затем отправил их назад.

І взяв Гану́н Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди́, та обрізав їхню одежу на полови́ну, аж до сиді́ння їх, та й відпусти́в їх.

Когда об этом донесли Давиду, он отправил послов им навстречу, так как эти люди были очень опозорены. Царь сказал: «Оставайтесь в Иерихоне до тех пор, пока снова не отрастут ваши бороды, а тогда возвращайтесь домой».

І доне́сли про це Давидові, а він послав назу́стріч їм, бо ті му́жі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте́ вам борода́, потім пове́рнетесь“.

Когда аммонитяне увидели, что стали врагами Давида, они наняли двадцать тысяч пеших сирийцев из Беф-Рехова и из Сувы, тысячу человек у царя Маахи и двенадцать тысяч человек из Това.

І побачили аммоні́тяни, що вони зненави́джені в Давида. І аммонітяни послали й найняли́ Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхоти́нців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка.

Услышав об этом, Давид послал Иоава во главе целого войска храбрых солдат.

А коли Давид прочу́в про це, то послав Йоава та все лица́рське військо.

Аммонитяне вышли и выстроились у городских ворот, готовые к сражению, а сирийцы Сувы и Рехова и люди Това и Маахи стояли отдельно в поле.

І повихо́дили аммоні́тяни, і встанови́лися до бо́ю при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, — вони самі були на полі.

Увидев, что вражеские ряды стоят впереди и позади него, Иоав выбрал лучших воинов Израиля и выстроил их против сирийцев.

І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт звернений на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав Ізраїлевих ви́браних, та й установи́в їх навпро́ти Ара́ма.

Остальную часть израильского войска он отдал под командование своему брату Авессе, чтобы тот повёл их против аммонитян.

А решту наро́ду дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян,

Иоав сказал Авессе: «Если войско аммонитян будет одолевать нас, то ты должен помочь мне, а если аммонитяне будут сильнее тебя, тогда я приду к тебе на помощь.

і сказав: „Якщо Ара́м бу́де сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни бу́дуть сильніші від те́бе, то я піду́ допомага́ти тобі.

Будем мужественны и тверды в борьбе за наш народ и за города Бога нашего. Господь сделает то, что посчитает правильным».

Будь му́жній, і станьмо міцно за наро́д наш та за міста нашого Бога, а Госпо́дь нехай зро́бить, що добре в оча́х Його!“

Затем Иоав со своими людьми атаковал сирийцев, и те бежали с поля боя.

А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли́ на бій з Арамом, то ті повтіка́ли перед ним.

Аммонитяне же, увидев, что сирийцы бегут, тоже побежали и от Авессы и вернулись в свой город. Иоав возвратился с битвы с аммонитянами и отправился в Иерусалим.

А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І верну́вся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму.

Когда сирийцы увидели, что израильтяне одержали над ними победу, они собрались вместе в одно большое войско.

А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися ра́зом.

Адраадазар призвал сирийцев, которые жили за рекой Евфрат, и они пришли к Еламу под предводительством Совака, военачальника Адраадазара.

І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Гела́му. А Шовах, провідни́к Гадад'езерового ві́йська, був перед ними.

Когда Давид услышал об этом, он собрал всех израильтян и, перейдя через реку Иордан, двинулся к Еламу. Там сирийцы выстроились против Давида и сразились с ним.

І було́ доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним.

Но Давид разбил сирийцев, и они бежали от израильтян. Давид поразил семьсот сирийских колесничих и сорок тысяч всадников. Он также убил Совака, начальника сирийского войска.

І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесни́ць та сорок тисяч верхівці́в. І вбив він Шоваха, зверхника ві́йська його, і той там помер.

Когда все цари, которые подчинялись Адраадазару, увидели, что израильтяне победили их, они покорились и заключили с ними мир. Они стали слугами Давида, а сирийцы, испугавшись, больше уже не помогали аммонитянам.

А коли всі царі, підле́глі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммоні́тянам.

« 9 глава 11 глава »