2 Царств 7 глава

Вторая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Когда царь Давид жил в своём доме, Господь дал ему отдых от всех окружавших его врагов.

І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

И сказал тогда царь пророку Нафану: «Я живу в доме, построенном из кедрового дерева, а святой ковчег Господний стоит в шатре».

то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

Нафан ответил царю: «Иди и делай всё, что ты задумал, так как Господь пребывает с тобой».

І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

Но той же ночью к Нафану пришло слово Господнее:

І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

«Пойди и скажи Моему слуге Давиду: „Так говорит Господь: „Ты ли тот, кто построит для Меня дом?

„Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

Я не жил в доме с того времени, как вывел народ Израиля из Египта и до сегодняшнего дня. Я переходил с места на место и всегда был в шатре.

Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

И куда бы Я ни ходил со всем израильским народом, Я никогда не просил ни одного из вождей Моего народа, Израиля, построить Мне роскошный дом из кедра”.

Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

Теперь скажи Моему слуге Давиду: „Так говорит Господь Всемогущий: „Я взял тебя от стада, которое ты пас, и сделал тебя вождём Моего народа, Израиля.

А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

Я был с тобой везде, куда бы ты ни ходил. Я уничтожил всех твоих врагов, и сейчас Я прославлю имя твоё и сделаю тебя одним из величайших людей на земле.

І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

Я выбрал место для Моего народа, Израиля, и укоренил его там. Он будет жить на своём собственном месте и не будет переходить с места на место.

І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

Раньше Я посылал судей вести народ Мой, но злые люди приносили ему много бед. Этого больше не повторится! Я дам тебе отдых от всех твоих врагов и обещаю сделать твою семью семьёй царей.

А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

Когда ты умрёшь и сойдёшь в могилу к твоим предкам, Я сделаю царём одного из твоих детей.

Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

Он построит Мне дом, а Я возведу его на царский престол и укреплю его царство на веки вечные.

Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престола його царства навіки.

Я буду ему отцом, и он будет Мне сыном. Если он согрешит, Я накажу его через других людей. Они будут моим хлыстом.

Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

Но Я никогда не отниму у него Своей любви, как Я отнял её у Саула, которого Я отверг, приняв тебя.

Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

И будет непоколебим дом твой и царство твоё навеки, и твоё царствование будет продолжаться вечно!”»

І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

Нафан рассказал Давиду о своём видении и обо всём, что говорил Господь.

Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

Тогда царь Давид пошёл и, сев перед Господом, сказал: «Господи, Боже мой, почему я так важен для Тебя? Почему моя семья так важна, что Ты меня так возвысил?

Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

Кроме того, Ты позволяешь мне узнать, что произойдёт с моей семьёй в будущем. Разве Ты всегда так говоришь с людьми?

Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

Что ещё я могу Тебе сказать? Ты знаешь слугу Твоего, о Господи, Боже мой.

І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

Согласно Своей воле и Своему обещанию Ты совершаешь эти великие дела для своего слуги. И Ты открыл мне всё, что собираешься сделать.

Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

Господи, Боже, Ты — велик, и нет никого, подобного Тебе. Нет Бога, кроме Тебя! Мы слышали о Твоих делах своими собственными ушами.

Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

Есть ли где другой народ, подобный Израилю? Нет! Израиль — единственный народ на земле, которого Бог спас, чтобы сделать его Своим народом и прославить имя Своё! Ты совершал великие и прекрасные дела для Твоего народа. Ты изгнал народы и их богов из земель, которые ты отдал Своему народу, спасённому Тобой от египтян.

А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

Ты сделал народ Израиля Своим собственным народом навеки, и Ты, Господи, стал их Богом.

І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

А сейчас, Господи Боже, исполни Своё обещание для меня, твоего слуги, и моей семьи. Сделай мою семью царской семьёй на веки вечные!

А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

Пусть возвеличится имя Твоё во веки веков! Тогда люди будут говорить: „Господь, Бог Всемогущий, правит над Израилем!” Позволь семье твоего слуги Давида по-прежнему усердно служить Тебе!

Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

Господь Всемогущий, Бог Израиля, Ты сказал мне, слуге Твоему: „Я сделаю твою семью великой”. И поэтому я, Твой слуга, решился молиться Тебе такой молитвой.

Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

О, Господи, мой Бог, Ты — Бог! Твои слова заслуживают доверия, и Ты Сам обещал эти блага мне, Твоему слуге.

А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

И сейчас, благослови семью, чтобы мы всегда могли служить Тебе. Ты сам, о Господи, Бог мой, обещал это, и Твоим благословением моя семья будет благословлена навеки».

А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

« 6 глава 8 глава »