Бытие 48 глава

Первая книга Моисеева. Бытие
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Некоторое время спустя Иосиф узнал, что его отец очень болен и, взяв с собой обоих сыновей, Манассию и Ефрема, отправился к отцу.

І сталося, що після цих подій сповістили Йосифові: Твій батько хворіє. Тож взявши двох своїх синів, Манасію та Єфрема, він прийшов до Якова.

Когда Иосиф пришёл, то Израилю сказали: «Твой сын Иосиф пришёл навестить тебя». Израиль был очень слаб, но собрался с силами и сел на постель.

І сповістили Якову, говорячи: Ось твій син Йосиф прийшов до тебе. Тож Ізраїль, зібравши сили, сів на ліжку.

Затем Израиль сказал Иосифу: «Всемогущий Бог явился мне в Лузе, в Ханаанской земле, и там благословил меня,

І сказав Яків Йосифові: Мій Бог з’явився мені в Лузі, у Ханаанській землі, поблагословив мене

сказав: „Я увеличу и приумножу твою семью, дам тебе множество детей, и ты станешь великим народом. Твоя семья будет владеть этой землёй во веки веков”.

і сказав мені: Ось Я побільшу тебе та розмножу тебе, і зроблю тебе громадою народів, і цю землю у вічне володіння дам тобі та твоїм нащадкам після тебе.

У тебя сейчас двое сыновей, оба они родились здесь, в Египетской стране, до моего прихода. Оба сына, Ефрем и Манассия, будут мне сыновьями, как Рувим или Симеон.

Тому тепер двоє твоїх синів, які народилися в тебе в Єгипті, — ще до того, як я прибув до тебе в Єгипет, — є моїми: Єфрем і Манасія будуть моїми, як Рувим та Симеон.

Так вот, эти двое мальчиков будут словно мои сыновья и будут иметь долю во всём моём имуществе. Но если у тебя будут ещё сыновья, то они будут твоими и в то же время сыновьями Ефрема и Манассии — в будущем они будут иметь долю во всём имуществе Ефрема и Манассии.

Діти ж, яких породиш після цього, будуть твоїми; вони будуть названі в переліку своїх братів — за їхньою спадкоємністю.

Когда я шёл из Падан-Арама, умерла Рахиль, и я был в глубокой печали. Она умерла в Ханаанской земле, когда мы ещё были на пути в Евфрафу, и я похоронил её на дороге к Евфрафе, в Вифлееме».

Тоді, коли я йшов із сирійської Месопотамії, померла твоя мати Рахиль у Ханаанській землі, як я наближався до іподрому Хаврата в тій землі, і поховав я її в дорозі біля іподрому на підході до Ефрата (це Вифлеєм).

Тут Израиль увидел сыновей Иосифа и спросил: «Кто эти мальчики?»

І, побачивши синів Йосифа, Ізраїль запитав: Хто вони тобі?

«Мои сыновья, — ответил Иосиф, — дети, посланные мне Богом». «Подведи их ко мне, и я благословлю их», — сказал Израиль.

А Йосиф відповів своєму батькові: Це — мої сини, яких дав мені тут Бог. Тож Яків сказав: Підведи їх до мене, щоб я їх поблагословив.

Израиль был стар и плохо видел; Иосиф подвёл мальчиков поближе к своему отцу, и Израиль обнял их и поцеловал.

Очі ж його затьмарилися від старості, і він не міг бачити. І той підвів їх до нього, і він поцілував їх і обняв їх.

Тогда Израиль сказал Иосифу: «Никогда не думал, что снова увижу твоё лицо, но вот, видишь, Бог дал мне увидеть тебя и твоих детей».

І сказав Ізраїль Йосифові: Ось, я не був позбавлений твого обличчя; та ось — Бог показав мені й твоїх нащадків.

Иосиф поднял мальчиков с колен Израиля, и они поклонились его отцу до земли.

І відвів їх Йосиф від його колін, і вони вклонилися йому обличчям до землі.

Иосиф поставил Ефрема по правую сторону от себя, а Манассию — по левую, так что Ефрем оказался по левую сторону от Израиля, а Манассия — по правую.

А Йосиф узяв своїх двох синів: Єфрема — правою рукою, — з лівої сторони Ізраїля, а Манасію — лівою рукою, — з правої сторони Ізраїля, і підвів їх до нього.

Но Израиль скрестил руки и положил правую руку на голову младшего мальчика, Ефрема, а левую руку на голову Манассии, так что на Манассии оказалась его левая рука, хотя Манассия был первенцем.

Але Ізраїль, простягнувши праву руку, поклав її на голову Єфрема, — цей же був молодший, а лівицю — на голову Манасії — схрестивши руки.

Израиль благословил Иосифа, сказав: «Бог, Которому поклонялись мои предки, Авраам и Исаак, всю мою жизнь указывал мне путь.

І він поблагословив їх, і сказав: Бог, перед Яким вгодили мої батьки, — Авраам та Ісаак, — Бог, Який мене годує з дитинства аж до цього дня,

Он — Ангел, спасший меня от всех моих невзгод. Я молю, чтобы Он благословил этих мальчиков, они же будут иметь моё имя и имя наших предков, Авраама и Исаака. Я молю Бога, чтобы они умножились и стали великими семействами и народами земли».

Ангел, який мене спасає від усякого зла, нехай благословить цих дітей, і нехай прикличеться в них моє ім’я та ім’я моїх батьків Авраама й Ісаака, і хай розмножаться в дуже велике число на землі.

Иосиф увидел, что его отец положил правую руку на голову Ефрема, и это ему не очень понравилось. Он взял руку отца и хотел снять её с головы Ефрема, и положить на голову Манассии.

Побачив Йосиф, що батько поклав свою правицю на голову Єфрема, і йому здалося тяжким, і взяв Йосиф руку свого батька, щоби перекласти її з голови Єфрема на голову Манасії,

«Твоя правая рука не на том мальчике, — сказал Иосиф отцу. — Первенец — Манассия. Положи правую руку ему на голову».

і Йосиф сказав своєму батькові: Не так, батьку, адже цей первенець; поклади свою правицю на його голову.

Но отец возразил: «Я знаю, сын. Манассия, первенец, также станет отцом множества народа и будет велик; но младший брат превзойдёт его в величии, и его семья будет намного больше, чем семья старшего».

Та не схотів той, але сказав: Знаю, сину, знаю; і цей стане народом, і цей буде великим, але його молодший брат буде більшим за нього, і його потомство стане повнотою народностей.

В тот день Израиль благословил их, сказав: «Вашим именем народ Израиля будет благословлять друг друга, говоря: „Пусть Бог сделает тебя подобным Ефрему и Манассии”». Именно так Израиль вознёс Ефрема выше Манассии.

І поблагословив їх того дня, промовивши: Через вас буде благословенний Ізраїль, коли говоритимуть: Нехай зробить тебе Бог, як Єфрема і як Манасію. Тож він поставив Єфрема перед Манасією.

Израиль сказал Иосифу: «Знай, приближается час моей смерти. Но Бог будет с тобой и приведёт тебя обратно на землю твоих предков.

А Йосифові Ізраїль сказав: Ось, я помираю, та Бог буде з вами, і Бог поверне вас із цієї землі в землю ваших батьків.

Я дал тебе то, что не дал твоим братьям: землю, отвоёванную мной у аморреев. Я воевал с ними мечом и луком и победил».

Я ж даю тобі понад твоїх братів вибраний Сікім; я забрав його з рук аморейців своїм мечем і луком.

« 47 глава 49 глава »