Бытие 31 глава

Первая книга Моисеева. Бытие
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

 
 

Однажды Иаков услышал, как между собой разговаривали сыновья Лавана. «Иаков забрал всё, чем владел наш отец. Иаков стал очень богат — и всё это богатство он отобрал у нашего отца», — говорили они.
 
Якось почув Яків слова Лаванових синів, які говорили: Яків забрав усе, що належало нашому батькові, і з того, що належало нашому батькові, здобув усю цю славу.

После этого Иаков заметил, что Лаван был уже не так дружелюбен с ним, как раньше.
 
І поглянув Яків на Лаванове обличчя: він став не таким до нього, як учора чи три дні тому.

В это время Господь сказал Иакову: «Возвращайся обратно в ту землю, где раньше жили твои предки. Я буду с тобой».
 
Господь же промовив до Якова: Повернися на землю свого батька і до свого роду, — Я буду з тобою.

Тогда Иаков велел Рахили и Лии встретить его в поле, где он держал свои стада овец и коз,
 
Тож послав Яків покликати Лію та Рахиль на рівнину, де були отари,

и сказал им: «Я вижу, что ваш отец сердится на меня. Прежде он всегда был добр ко мне, но теперь всё не так.
 
та й сказав їм: Бачу я обличчя вашого батька, — він не такий до мене, як учора чи три дні тому. Та Бог мого батька був зі мною.

Вы обе знаете, что я изо всех сил работал на вашего отца.
 
Ви ж самі знаєте, що всіма своїми силами я працював на вашого батька.

А он обманул меня и десять раз менял моё вознаграждение. Но Бог всё это время охранял меня от козней Лавана».
 
А ваш батько ошукав мене: змінював мені платню щодо десяти овечок, але Бог не дозволив йому заподіяти мені зло.

Один раз Лаван сказал: «Можешь взять себе всех пятнистых козлов, это будет тебе платой». После того как он это сказал, все животные стали приносить пятнистый приплод. Тогда Лаван сказал: «Я оставлю себе всех пятнистых козлов, а ты можешь забирать всех полосатых, это и будет твоё вознаграждение». После того как он это сказал, все животные стали приносить полосатый приплод.
 
Коли скаже так: Рябі будуть твоєю платнею, — то народжуються всі вівці рябими; коли ж скаже: Білі будуть твоєю платнею, — то народжуються всі вівці білими.

Это Бог забрал скот у вашего отца и отдал его мне.
 
Тож Бог забрав усю худобу від вашого батька й дав її мені.

В то время, когда у скота бывает случка, мне привиделся сон, и я увидел, что случаются только полосатые и пятнистые козлы.
 
І сталося, що коли вівці парувалися, то я побачив їх уві сні на власні очі: ось козли й барани строкаті та рябі й крапчасто-рябі стрибали на овець і кіз.

Со мной во сне говорил Божий Ангел и сказал: «Иаков!» «Я здесь», — ответил я.
 
І сказав мені Божий ангел уві сні: Якове! Я ж озвався: Що?

«Посмотри, только полосатые и пятнистые козлы и козы случаются, потому что Я видел, сколько Лаван причинил тебе зла, и делаю это, чтобы тебе достались все козлята.
 
А він сказав: Поглянь своїми очима і подивися на козлів і баранів — строкатих, рябих і крапчасто-рябих, — вони скачуть на овець і кіз. Адже Я побачив те, що тобі чинить Лаван.

Я — Бог, явившийся тебе в Вефиле, в том месте, где ты возвёл алтарь, возлил на него оливковое масло и дал Мне обет. И теперь Я хочу, чтобы ты возвратился в ту землю, где был рождён».
 
Я є Бог, Який з’явився тобі на Божому місці, — де ти Мені помазав стовпа й дав Мені обітницю в молитві. Отож, сьогодні встань і вийди із цієї землі та повертайся в землю свого народження, — Я буду з тобою.

Рахиль и Лия сказали Иакову: «Нашему отцу нечего нам дать, когда он будет умирать.
 
У відповідь Рахиль і Лія сказали йому: немає нам більше частки чи спадщини в домі нашого батька.

Он относился к нам как к чужестранкам, продав нас тебе, а потом растратил все деньги, которые должны были достаться нам!
 
Хіба не за чужинок став вважати він нас? Адже продав нас і поглинув, мов страву, наші гроші.

Бог отнял у него всё богатство, и теперь оно принадлежит нам и нашим детям, так что делай всё, что Бог тебе велел!»
 
Усе багатство і слава, що їх забрав Бог у нашого батька, будуть нам і нашим дітям. Тому роби тепер те, що сказав тобі Бог.

Иаков собрался в дорогу, посадил своих сыновей и жён на верблюдов,
 
Уставши, Яків посадив своїх жінок та своїх дітей на верблюдів,

и они отправились в обратный путь в землю Ханаанскую, где жил его отец. Впереди шли стада, которыми владел Иаков. Он забрал с собой всё, что приобрёл, пока жил в Падан-Араме.
 
забрав усе своє майно і весь свій посуд, що придбав у Месопотамії, і все, що належало йому, щоб вирушити в Ханаанську землю до свого батька Ісаака.

В это время Лаван отправился стричь шерсть со своих овец. Пока отца не было, Рахиль зашла к нему в дом и украла принадлежавших ему идолов.
 
Якось Лаван пішов стригти своїх овець, а Рахиль викрала божків свого батька.

Иаков перехитрил арамеянина Лавана: не сказав ему, что уходит,
 
Яків же втаїв від Лавана-сирійця, не сповістив йому, що відходить геть.

быстро собрал свою семью и всё, чем владел, и ушёл из его земли. Иаков пересёк реку Евфрат и направился к горам Галаада.
 
Він утік з усім, що належало йому, перейшов ріку і поспішив до гори Ґалаад.

Через три дня Лаван узнал, что Иаков бежал.
 
А на третій день Лаванові-сирійцеві сповістили, що Яків утік.

Тогда он собрал своих людей и отправился в погоню за Иаковом, и семь дней спустя настиг его недалеко от гор Галаада.
 
Узявши всіх своїх братів із собою, він гнався слідом за ним сім днів; і наздогнав його на горі Ґалаад.

В ту ночь Бог явился Лавану во сне и сказал: «Будь осторожен! Не замышляй ничего злого против Иакова».
 
Та вночі Бог прийшов уві сні до Лавана-сирійця і сказав йому: Остерігайся, щоби часом не сказав ти Якову чогось злого!

На следующее утро Лаван настиг Иакова. Иаков разбил лагерь на одном из холмов, а Лаван, вместе со своими людьми, остановился близ гор Галаада.
 
І наздогнав Лаван Якова. Яків поставив своє шатро на горі, а Лаван розставив своїх братів під горою Ґалаад.

«Почему ты обманул меня? — спросил Лаван Иакова. — Почему забрал моих дочерей, словно захваченных в бою пленниц?
 
Чому ти так вчинив? — промовив Лаван до Якова. Чому ти таємно втік та ще й обікрав мене, забрав моїх дочок, мов полонених мечем?

Зачем убежал, ничего не сказав? Если бы ты дал мне знать, я бы устроил празднество в твою честь с песнями, танцами и музыкой.
 
Якби ти мені дав знати, — я відпустив би тебе з радістю, з музикою, тимпанами й гуслами.

Ты же мне не дал даже поцеловать моих внуков и дочерей на прощание. Безрассудно это с твоей стороны.
 
Невже я не удостоївся поцілувати своїх дітей і дочок? Тепер же нерозумно ти вчинив!

Клянусь Богом, в моей власти повредить тебе, но только прошлой ночью мне во сне явился Бог твоего отца и предупредил меня, чтобы я не замышлял ничего против тебя.
 
У цей час у моїх руках влада накоїти тобі лиха, але Бог твого батька вчора сказав мені таке: Остерігайся, щоби часом не сказав ти Якову чогось злого!

Я знаю, что ты ушёл, потому что хочешь возвратиться домой. Но зачем ты украл богов из моего дома?»
 
Тому тепер іди, бо палко ти забажав [1] піти до дому свого батька. Але чому ти викрав моїх божків?

Иаков ответил: «Я ушёл, не сказав тебе, потому что боялся; я думал, что ты заберёшь у меня своих дочерей,
 
У відповідь Яків сказав Лаванові: Я сказав: Щоби часом не забрав ти від мене своїх дочок і все, що в мене є.

но я не брал твоих богов. Если ты найдёшь здесь того, кто взял твоих богов, этот человек будет убит. Твои люди будут мне свидетелями: можешь искать то, что принадлежит тебе, и забрать всё своё». (Иаков не знал, что Рахиль украла богов Лавана).
 
Упізнавай, що є твого в мене, — і забирай. Та він не знайшов у нього нічого. І Яків сказав: У кого тільки знайдеш своїх божків, той не житиме перед нашими братами. Та Яків не знав, що його дружина Рахиль їх викрала.

Тогда Лаван пошёл обыскивать лагерь Иакова. Он обыскал шатёр Иакова, потом шатёр Лии, потом обыскал шатёр, где были две рабыни, но не нашёл своих домашних богов. После этого Лаван пришёл в шатёр Рахили,
 
Увійшовши в Ліїне житло, Лаван шукав — і не знайшов. Вийшовши з Ліїного житла, шукав і в житлі Якова, і в житлі обох рабинь — і не знайшов. Тож увійшов і до житла Рахилі.

но она спрятала богов в седло своего верблюда, сама же села поверх. Лаван обыскал весь шатёр, но не нашёл богов.
 
А Рахиль узяла божків і запхала їх під верблюже сідло, та й сіла на них.

Затем Рахиль сказала отцу: «Отец, не гневайся, что я не могу встать перед тобой, у меня месячные». И так обыскал Лаван весь лагерь, но не нашёл своих идолов.
 
І сказала своєму батькові: Не обурюйся, володарю, що не можу встати перед тобою, — бо в мене звичайне жіноче. Тож Лаван обшукав усе житло — і не знайшов божків.

Иаков был очень рассержен и сказал Лавану: «Что я такого сделал? Какой нарушил закон? Какое ты имеешь право устраивать за мной погоню и задерживать меня?
 
Лють охопила Якова, і він накинувся на Лавана. І відказуючи Лаванові, Яків запитав: Яка моя провина і який мій гріх, що ти за мною гнався

Ты обыскал всё моё имущество и не нашел ничего, принадлежащего тебе. Если ты что-то нашёл, то покажи мне, положи это вот сюда, чтобы все наши люди могли видеть, и пусть они рассудят, кто из нас прав.
 
і обшукав усі мої речі? Що ж ти знайшов з усіх речей свого дому? Поклади тут, перед своїми братами й моїми братами, — і хай розсудять нас обох!

Я работал на тебя двадцать лет, и за всё это время не умер ни один новорожденный козлёнок, ни один новорожденный ягнёнок, и я не брал баранов из твоих стад для еды.
 
Я вже двадцять років з тобою. Твої вівці й твої кози не залишалися без ягнят, і баранів із твоєї отари я не їв;

Всякий раз, когда дикие звери задирали овцу, я сам платил за неё, ни разу не принёс тебе задранную скотину и не сказал, что это не моя вина, меня же грабили днём и ночью.
 
розшарпаного звіром я тобі не приносив, а сам відшкодовував вкрадене вдень і вкрадене вночі.

Днём солнце отнимало у меня силы, а ночью сон бежал от глаз моих из-за холода.
 
Бувало зі мною, що вдень мене палила спека, а вночі — мороз; і сон утікав з моїх очей.

Двадцать лет я как раб трудился на тебя — первые четырнадцать лет за двух дочерей, а последние шесть лет за твой скот. Ты же за это время десять раз менял мою плату.
 
Уже двадцять років я провів у твоєму домі! Я працював на тебе: чотирнадцять років — за двох твоїх дочок, і шість років — за твоїх овець, а ти міняв мою платню щодо десятьох ягниць.

Но со мной был Бог моих предков, Бог Авраама и Страх Исаака. Если бы Бог не был со мной, ты отослал бы меня ни с чем. Но Бог видел, как я тружусь, как бедствую, и прошлой ночью Бог доказал мою правоту».
 
Якби не був зі мною Бог мого батька Авраама і страх Ісаака, — сьогодні відіслав би ти мене з нічим. Та Бог побачив моє приниження і важку працю моїх рук, — і докорив тобі вчора.

Лаван сказал Иакову: «Эти женщины — мои дочери, и дети их принадлежат мне, и весь этот скот — мой: всё, что ты здесь видишь, принадлежит мне. Но я не могу сделать ничего, чтобы удержать моих дочерей и их детей,
 
А Лаван у відповідь сказав Якову: Дочки — мої дочки, і сини — мої сини, і худоба — моя худоба, і все, що ти бачиш, — належить мені та моїм дочкам. Що сьогодні заподію їм чи їхнім дітям, яких вони народили?

поэтому я готов заключить с тобой договор; давай положим здесь груду камней в знак нашего соглашения».
 
Тому давай тепер складемо заповіт — я і ти; і буде він свідком між мною і тобою. І він сказав йому: Ось немає біля нас нікого, — Бог свідок між мною і тобою.

Тогда Иаков нашёл большой камень и положил его там в знак того, что заключает договор,
 
Взявши камінь, Яків поставив його як стовп.

и велел своим людям найти ещё камней и положить их грудой, а потом они ели около этой груды камней.
 
А своїм братам Яків сказав: Назбирайте каміння. Вони зібрали каміння, і зробили насип; і поїли, і попили там на насипі. І сказав йому Лаван: Ця могила сьогодні свідчить між мною і тобою.

Лаван назвал это место Иегар-Сагадуфа, Иаков же назвал его Галаадом.
 
І назвав її Лаван Могилою свідчення. Яків же її назвав: Могила-свідок.

Лаван обратился к Иакову с такими словами: «Эта груда камней поможет нам обоим помнить о нашем договоре». Потому-то Иаков и назвал это место Галаадом.
 
Тож сказав Лаван Якову: Ось ця могила і стовп, котрий я встановив між мною і тобою, — свідчить ця могила і свідчить цей стовп. Через це дано їй назву: Могила свідчить

«Пусть Господь будет свидетелем нам обоим, когда мы разойдёмся в разные стороны», — сказал тогда Лаван и назвал это место Мицфа.
 
і Бачення, оскільки сказав: Нехай Бог буде на сторожі між мною і тобою, бо ми розійшлися один з одним.

Затем Лаван сказал: «Помни, если обидишь моих дочерей, Бог накажет тебя. И если возьмёшь себе других жён, помни, что Бог — свидетель.
 
Якщо скривдиш моїх дочок, якщо візьмеш інших дружин, крім моїх дочок, — гляди ж, немає між нами нікого.

Вот камни, которые я положил между нами, и вот особый камень в знак того, что у нас с тобой договор.
 

Эта груда камней и этот особый камень помогут нам помнить о нашем договоре. Я никогда не перейду к тебе за эти камни, чтобы воевать с тобой, и ты не должен переходить ко мне, чтобы воевать со мной.
 
І якщо я не перейду до тебе, то і ти не перейдеш до мене поза цю могилу і за цей стовп, щоби заподіяти зло, —

Пусть осудит нас Бог Авраама, Бог Нахора и Бог их предков за вину нашу, если мы нарушим этот договор». Отец Иакова, Исаак, называл Бога «Страхом», и потому Иаков поклялся этим именем.
 
Бог Авраама і Бог Нахора буде нам суддею. І поклявся Яків страхом свого батька Ісаака.

Потом Иаков заколол животное и принес его в жертву на горе, а затем созвал всех своих родственников, чтобы они ели с ним вместе. Поев, они заночевали на горе.
 
Яків на горі приніс жертву і покликав своїх братів; і їли, і пили, і заночували на горі.

Рано утром следующего дня Лаван поцеловал на прощание своих внуков и дочерей, благословил их и отправился домой.
 



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.