Бытие 31 глава

Первая книга Моисеева. Бытие
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

 
 

Однажды Иаков услышал, как между собой разговаривали сыновья Лавана. «Иаков забрал всё, чем владел наш отец. Иаков стал очень богат — и всё это богатство он отобрал у нашего отца», — говорили они.
 
Та зачув Яків слова синів Лавана, які говорили: "Забрав Яків усе, що було в нашого батька, та й з того, що було в нашого батька, зробив собі все це багатство."

После этого Иаков заметил, что Лаван был уже не так дружелюбен с ним, как раньше.
 
І з обличчя Лаванового зауважив Яків, що він не був до нього вже таким, як раніше.

В это время Господь сказал Иакову: «Возвращайся обратно в ту землю, где раньше жили твои предки. Я буду с тобой».
 
Тоді Господь сказав до Якова: "Повертайсь на твою батьківщину, до твого роду, а я буду з тобою."

Тогда Иаков велел Рахили и Лии встретить его в поле, где он держал свои стада овец и коз,
 
Отож Яків послав покликати Лію й Рахиль на поле, де були його отари,

и сказал им: «Я вижу, что ваш отец сердится на меня. Прежде он всегда был добр ко мне, но теперь всё не так.
 
і каже до них: "Бачу я з обличчя вашого батька, що він не такий до мене, як раніше, але Бог мого батька був зо мною.

Вы обе знаете, что я изо всех сил работал на вашего отца.
 
Ви ж самі знаєте, що я всіма своїми силами працював для вашого батька.

А он обманул меня и десять раз менял моё вознаграждение. Но Бог всё это время охранял меня от козней Лавана».
 
А ваш батько ошукав мене й міняв десять раз мені платню, тож Бог не дав йому скривдити мене.

Один раз Лаван сказал: «Можешь взять себе всех пятнистых козлов, это будет тебе платой». После того как он это сказал, все животные стали приносить пятнистый приплод. Тогда Лаван сказал: «Я оставлю себе всех пятнистых козлов, а ты можешь забирать всех полосатых, это и будет твоё вознаграждение». После того как он это сказал, все животные стали приносить полосатый приплод.
 
Як скаже було так: Клапчасті будуть твоя платня, то всі вівці котилися клапчастими. А як скаже: Строкаті будуть твоя платня, то всі вівці котилися строкатими.

Это Бог забрал скот у вашего отца и отдал его мне.
 
І так забрав Бог скотину від вашого батька й дав мені.

В то время, когда у скота бывает случка, мне привиделся сон, и я увидел, что случаются только полосатые и пятнистые козлы.
 
Раз якось, коли парувалися, підвів я свої очі й уві сні бачу: аж ось козли, які спинались на самиць, були смугнасті, клапчасті і красі.

Со мной во сне говорил Божий Ангел и сказал: «Иаков!» «Я здесь», — ответил я.
 
І каже до мене в сні ангел Божий: Якове! А я озвавсь: Я тут!

«Посмотри, только полосатые и пятнистые козлы и козы случаются, потому что Я видел, сколько Лаван причинил тебе зла, и делаю это, чтобы тебе достались все козлята.
 
Тоді він каже: Підведи свої очі й глянь: усі козли, що спинаються на самиць, смугнасті, клапчасті й красі, бо я бачив усе, що Лаван чинить тобі.

Я — Бог, явившийся тебе в Вефиле, в том месте, где ты возвёл алтарь, возлил на него оливковое масло и дал Мне обет. И теперь Я хочу, чтобы ты возвратился в ту землю, где был рождён».
 
Я — Бог Бетела, де ти помазав стовпа, де ти мені пообіцявся. Тепер же встань, вийди з цього краю й повертайся в рідну землю."

Рахиль и Лия сказали Иакову: «Нашему отцу нечего нам дать, когда он будет умирать.
 
Тоді Рахиль і Лія відповіли йому, кажучи: "Хіба для нас є ще якась частина в домі нашого батька?

Он относился к нам как к чужестранкам, продав нас тебе, а потом растратил все деньги, которые должны были достаться нам!
 
Хіба не за чужих він нас уважає? Він же продав нас і зажер нашу ціну.

Бог отнял у него всё богатство, и теперь оно принадлежит нам и нашим детям, так что делай всё, что Бог тебе велел!»
 
Все багатство, що його Бог забрав від нашого батька, воно наше й наших дітей. Тож роби тепер усе, що Бог тобі каже."

Иаков собрался в дорогу, посадил своих сыновей и жён на верблюдов,
 
Устав Яків, посадив синів своїх і жінок своїх на верблюдів,

и они отправились в обратный путь в землю Ханаанскую, где жил его отец. Впереди шли стада, которыми владел Иаков. Он забрал с собой всё, что приобрёл, пока жил в Падан-Араме.
 
і погнав усю свою худобу зо всім майном, що його набув, що його він придбав у Паддам-Арамі, щоб іти до Ісаака, свого батька, в Ханаан-край.

В это время Лаван отправился стричь шерсть со своих овец. Пока отца не было, Рахиль зашла к нему в дом и украла принадлежавших ему идолов.
 
Коли Лаван пішов був стригти своїх овець, Рахиль украла домашніх ідолів, що були в її батька.

Иаков перехитрил арамеянина Лавана: не сказав ему, что уходит,
 
А Яків викрався потай від Лавана арамія, не давши йому знати, що відходить.

быстро собрал свою семью и всё, чем владел, и ушёл из его земли. Иаков пересёк реку Евфрат и направился к горам Галаада.
 
І втік він зо всім, що було в нього, вирушив і, перебрівши ріку, попрямував на Гілеад-гору.

Через три дня Лаван узнал, что Иаков бежал.
 
Аж на третій день переказали Лаванові, що Яків утік.

Тогда он собрал своих людей и отправился в погоню за Иаковом, и семь дней спустя настиг его недалеко от гор Галаада.
 
Тож забрав Лаван братів із собою і гнався за ним сім днів дороги та й догнав його на Гілеад-горі.

В ту ночь Бог явился Лавану во сне и сказал: «Будь осторожен! Не замышляй ничего злого против Иакова».
 
Але вночі вві сні прийшов Бог до Лавана арамія і промовив до нього: "Уважай, щоб ти нічого не говорив до Якова!"

На следующее утро Лаван настиг Иакова. Иаков разбил лагерь на одном из холмов, а Лаван, вместе со своими людьми, остановился близ гор Галаада.
 
Отож Лаван наздогнав Якова, коли він розіп'яв був свої намети на горі; то й Лаван зо своїми братами розіп'яв свої (намети) на Гілеад-горі.

«Почему ты обманул меня? — спросил Лаван Иакова. — Почему забрал моих дочерей, словно захваченных в бою пленниц?
 
І сказав Лаван до Якова: "Що ти наробив? Викравсь від мене потайки! Погнав моїх дочок неначе бранок!

Зачем убежал, ничего не сказав? Если бы ты дал мне знать, я бы устроил празднество в твою честь с песнями, танцами и музыкой.
 
Чого ти втік потайки й перехитрував мене, не сказавши мені нічого, — а то й обікрав ще? Я був би випровадив тебе з радістю, зо співом, під гру цимбалів та гуслів!

Ты же мне не дал даже поцеловать моих внуков и дочерей на прощание. Безрассудно это с твоей стороны.
 
Ти не дав мені й поцілувати моїх онуків та моїх дочок! Ти по-дурному вчинив.

Клянусь Богом, в моей власти повредить тебе, но только прошлой ночью мне во сне явился Бог твоего отца и предупредил меня, чтобы я не замышлял ничего против тебя.
 
Я міг би накоїти вам лиха, та Бог батька вашого цієї ночі сказав до мене: Вважай, не говори до Якова нічого!

Я знаю, что ты ушёл, потому что хочешь возвратиться домой. Но зачем ты украл богов из моего дома?»
 
Та тепер нехай би ти й пішов собі, — тяжко бо затужився за домом свого батька — але навіщо ти вкрав моїх богів?"

Иаков ответил: «Я ушёл, не сказав тебе, потому что боялся; я думал, что ты заберёшь у меня своих дочерей,
 
Тут Яків у відповідь сказав до Лавана: "Тому, що я боявся; бо гадав собі, що ти відбереш своїх дочок від мене.

но я не брал твоих богов. Если ты найдёшь здесь того, кто взял твоих богов, этот человек будет убит. Твои люди будут мне свидетелями: можешь искать то, что принадлежит тебе, и забрать всё своё». (Иаков не знал, что Рахиль украла богов Лавана).
 
В кого знайдеш своїх богів, тому не жити! Перед нашими родичами розглянь, що твого є в мене, і забери собі." Не знав же Яків, що то Рахиль украла їх.

Тогда Лаван пошёл обыскивать лагерь Иакова. Он обыскал шатёр Иакова, потом шатёр Лии, потом обыскал шатёр, где были две рабыни, но не нашёл своих домашних богов. После этого Лаван пришёл в шатёр Рахили,
 
Увійшов Лаван і до намету Якова, і до намету Лії, і до намету обидвох слугинь, та й не знайшов нічого. Як же він вийшов із намету Лії, то вступив у намет Рахилі.

но она спрятала богов в седло своего верблюда, сама же села поверх. Лаван обыскал весь шатёр, но не нашёл богов.
 
А Рахиль узяла домашніх ідолів та поклала їх у кульбаки верблюда й сама сіла на них. Лаван же обнишпорив увесь намет і не знайшов нічого.

Затем Рахиль сказала отцу: «Отец, не гневайся, что я не могу встать перед тобой, у меня месячные». И так обыскал Лаван весь лагерь, но не нашёл своих идолов.
 
Тоді вона сказала до свого батька: "Не гнівайся, мій пане, що не можу перед тобою встати, бо жіночий випадок у мене." Шукав він пильно, та не знайшов домашніх ідолів.

Иаков был очень рассержен и сказал Лавану: «Что я такого сделал? Какой нарушил закон? Какое ты имеешь право устраивать за мной погоню и задерживать меня?
 
Розгнівавсь Яків і стаз сваритися з Лаваном; він так заговорив до нього: "Яка моя провина? Який гріх мій, що ти притьмом гнався за мною?

Ты обыскал всё моё имущество и не нашел ничего, принадлежащего тебе. Если ты что-то нашёл, то покажи мне, положи это вот сюда, чтобы все наши люди могли видеть, и пусть они рассудят, кто из нас прав.
 
Ти обшукав усі мої речі. Що ж знайшов ти з усіх речей твого дому? Поклади тут перед моїми і твоїми родичами, нехай вони розсудять між нами обидвома.

Я работал на тебя двадцать лет, и за всё это время не умер ни один новорожденный козлёнок, ни один новорожденный ягнёнок, и я не брал баранов из твоих стад для еды.
 
Оце двадцять уже років, як я з тобою. Вівці і кози твої не скидали, і баранів із твоєї отари не їв я.

Всякий раз, когда дикие звери задирали овцу, я сам платил за неё, ни разу не принёс тебе задранную скотину и не сказал, что это не моя вина, меня же грабили днём и ночью.
 
Роздертого звірюкою тобі я не приносив; я ніс за нього втрату; ти вимагав його з руки моєї, чи воно було вкрадене в мене вдень, чи вкрадене вночі в мене.

Днём солнце отнимало у меня силы, а ночью сон бежал от глаз моих из-за холода.
 
Ось що було зо мною: вдень з'їдала мене спека, а вночі холод, і сон тікав з моїх очей.

Двадцать лет я как раб трудился на тебя — первые четырнадцать лет за двух дочерей, а последние шесть лет за твой скот. Ты же за это время десять раз менял мою плату.
 
Двадцять уже років я в твоїй господі: служив я тобі чотирнадцять років за дві твої дочки й шість років за овець, і ти десять разів міняв мою платню.

Но со мной был Бог моих предков, Бог Авраама и Страх Исаака. Если бы Бог не был со мной, ты отослал бы меня ни с чем. Но Бог видел, как я тружусь, как бедствую, и прошлой ночью Бог доказал мою правоту».
 
Коли б не був зо мною Бог батька мого, Бог Авраама та острах Ісаака, ти напевно відпустив би тепер мене з порожніми руками. Та Бог бачив моє бідування і працю моїх рук і розсудив учорашньої ночі."

Лаван сказал Иакову: «Эти женщины — мои дочери, и дети их принадлежат мне, и весь этот скот — мой: всё, что ты здесь видишь, принадлежит мне. Но я не могу сделать ничего, чтобы удержать моих дочерей и их детей,
 
Відповідаючи на це, Лаван сказав до Якова: "Дочки — мої дочки, і діти — мої діти, і отари — мої отари, і все, що бачиш, моє воно. Але що я можу заподіяти сьогодні оцим дочкам моїм або їх дітям, що їх вони породили?

поэтому я готов заключить с тобой договор; давай положим здесь груду камней в знак нашего соглашения».
 
Ходім, отже, та зробім умову, я і ти, і нехай воно свідчить між мною і тобою."

Тогда Иаков нашёл большой камень и положил его там в знак того, что заключает договор,
 
Тоді взяв Яків камінь і поставив його, як стовп.

и велел своим людям найти ещё камней и положить их грудой, а потом они ели около этой груды камней.
 
І каже Яків до своїх родичів: "Назбирайте каміння!" І назбирали вони каміння та й зробили копець і гостилися там при копці.

Лаван назвал это место Иегар-Сагадуфа, Иаков же назвал его Галаадом.
 
Лаван прозвав його Єгар-Сагадута, а Яків назвав його Галеад.

Лаван обратился к Иакову с такими словами: «Эта груда камней поможет нам обоим помнить о нашем договоре». Потому-то Иаков и назвал это место Галаадом.
 
І сказав Лаван: "Оцей копець нині свідком між мною й тобою; тому й названо його ім'ям Галеад,

«Пусть Господь будет свидетелем нам обоим, когда мы разойдёмся в разные стороны», — сказал тогда Лаван и назвал это место Мицфа.
 
а також і Міцпа, мовляв, нехай Господь вартує між мною і між тобою, як ми розійдемося один з одним.

Затем Лаван сказал: «Помни, если обидишь моих дочерей, Бог накажет тебя. И если возьмёшь себе других жён, помни, что Бог — свидетель.
 
Коли ти будеш поводитися погано з моїми дочками й коли візьмеш крім моїх дочок ще інших жінок та й того ніхто з нас не буде бачити, пам'ятай, однак, що Бог свідок між мною і тобою."

Вот камни, которые я положил между нами, и вот особый камень в знак того, что у нас с тобой договор.
 
Далі говорив Лаван до Якова: "Ось цей копець і ось цей стовп, що їх я поставив між мною і між тобою.

Эта груда камней и этот особый камень помогут нам помнить о нашем договоре. Я никогда не перейду к тебе за эти камни, чтобы воевать с тобой, и ты не должен переходить ко мне, чтобы воевать со мной.
 
Свідок — оцей копець і свідок — стовп, що я не перейду до тебе поза цей копець, а ти не перейдеш до мене поза цей копець і цей стовп з ворожим наміром.

Пусть осудит нас Бог Авраама, Бог Нахора и Бог их предков за вину нашу, если мы нарушим этот договор». Отец Иакова, Исаак, называл Бога «Страхом», и потому Иаков поклялся этим именем.
 
Бог Авраама й Бог Нахора, Бог батьків їхніх, судитиме між нами!" І поклявсь Яків острахом батька свого Ісаака.

Потом Иаков заколол животное и принес его в жертву на горе, а затем созвал всех своих родственников, чтобы они ели с ним вместе. Поев, они заночевали на горе.
 
Потім Яків приніс на горі жертву та й запросив своїх свояків на гостину. А коли з'їли хліба, на горі заночували.

Рано утром следующего дня Лаван поцеловал на прощание своих внуков и дочерей, благословил их и отправился домой.
 



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.