Бытие 31 глава

Первая книга Моисеева. Бытие
Библейской Лиги ERV → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

Однажды Иаков услышал, как между собой разговаривали сыновья Лавана. «Иаков забрал всё, чем владел наш отец. Иаков стал очень богат — и всё это богатство он отобрал у нашего отца», — говорили они.
 
І пачуў [Якуб] словы сыноў Лявана, якія казалі: «Забраў Якуб усё, што было ў бацькі нашага, і з таго, што было ў бацькі нашага, учыніў сабе ўсю гэтую славу».

После этого Иаков заметил, что Лаван был уже не так дружелюбен с ним, как раньше.
 
І бачыў Якуб аблічча Лявана, і вось, ён ня быў з ім такі, як учора і пазаўчора.

В это время Господь сказал Иакову: «Возвращайся обратно в ту землю, где раньше жили твои предки. Я буду с тобой».
 
І сказаў ГОСПАД Якубу: «Вярніся ў зямлю бацькоў тваіх і нараджэньня твайго, і Я буду з табою».

Тогда Иаков велел Рахили и Лии встретить его в поле, где он держал свои стада овец и коз,
 
І паслаў Якуб, і паклікаў Рахель і Лею ў поле да авечак сваіх,

и сказал им: «Я вижу, что ваш отец сердится на меня. Прежде он всегда был добр ко мне, но теперь всё не так.
 
і сказаў ім: «Я бачу аблічча бацькі вашага, што ён не такі да мяне, як учора ці пазаўчора. І Бог бацькі майго быў са мною.

Вы обе знаете, что я изо всех сил работал на вашего отца.
 
І вы ведаеце, што я ўсімі сіламі служыў бацьку вашаму,

А он обманул меня и десять раз менял моё вознаграждение. Но Бог всё это время охранял меня от козней Лавана».
 
і бацька ваш ашукваў мяне, і зьмяняў плату маю дзесяць разоў, але ня даў яму Бог зрабіць крыўду мне.

Один раз Лаван сказал: «Можешь взять себе всех пятнистых козлов, это будет тебе платой». После того как он это сказал, все животные стали приносить пятнистый приплод. Тогда Лаван сказал: «Я оставлю себе всех пятнистых козлов, а ты можешь забирать всех полосатых, это и будет твоё вознаграждение». После того как он это сказал, все животные стали приносить полосатый приплод.
 
Калі сказаў ён: “Стракатыя будуць платай тваёй”, нараджаліся ўсе авечкі стракатыя. А калі сказаў ён: “Пасастыя будуць платай тваёй”, нараджаліся ўсе авечкі пасастыя.

Это Бог забрал скот у вашего отца и отдал его мне.
 
І забраў Бог статак у бацькі вашага, і даў яго мне.

В то время, когда у скота бывает случка, мне привиделся сон, и я увидел, что случаются только полосатые и пятнистые козлы.
 
І было ў часе параваньня авечак, і ўзьняў я вочы мае, і бачыў у сьне, і вось, бараны, якія ўскочылі на авечак, былі пасастыя, стракатыя і пярэстыя.

Со мной во сне говорил Божий Ангел и сказал: «Иаков!» «Я здесь», — ответил я.
 
І сказаў мне анёл Божы ў сьне: “Якубе!” І я сказаў: “Вось я!”

«Посмотри, только полосатые и пятнистые козлы и козы случаются, потому что Я видел, сколько Лаван причинил тебе зла, и делаю это, чтобы тебе достались все козлята.
 
І Ён сказаў: “Узьнімі вочы твае і паглядзі: усе бараны, якія ўскочылі на авечак, пасастыя, стракатыя і пярэстыя, бо Я бачыў усё, што Ляван робіць табе.

Я — Бог, явившийся тебе в Вефиле, в том месте, где ты возвёл алтарь, возлил на него оливковое масло и дал Мне обет. И теперь Я хочу, чтобы ты возвратился в ту землю, где был рождён».
 
Я — Бог з Бэтэлю, дзе ты памазаў слуп і дзе абяцаў Мне абяцаньне. Цяпер устань, выйдзі з зямлі гэтае, і вярніся ў зямлю нараджэньня твайго”».

Рахиль и Лия сказали Иакову: «Нашему отцу нечего нам дать, когда он будет умирать.
 
І адказалі Рахель і Лея, і сказалі яму: «Ці ёсьць яшчэ ў нас частка і спадчына ў доме бацькі нашага?

Он относился к нам как к чужестранкам, продав нас тебе, а потом растратил все деньги, которые должны были достаться нам!
 
Ці не за чужых ён нас мае? Бо ён прадаў нас, і еў, зьядаючы срэбра нашае.

Бог отнял у него всё богатство, и теперь оно принадлежит нам и нашим детям, так что делай всё, что Бог тебе велел!»
 
Таму ўсё багацьце, якое забраў Бог у бацькі нашага, нашае яно і дзяцей нашых. І цяпер усё, што сказаў Бог табе, рабі».

Иаков собрался в дорогу, посадил своих сыновей и жён на верблюдов,
 
І ўстаў Якуб, і пасадзіў дзяцей сваіх і жонак сваіх на вярблюдаў.

и они отправились в обратный путь в землю Ханаанскую, где жил его отец. Впереди шли стада, которыми владел Иаков. Он забрал с собой всё, что приобрёл, пока жил в Падан-Араме.
 
І павёў усе статкі свае і ўсю маёмасьць сваю, якую прыдбаў, статкі ўласнасьці сваёй, якую ён прыдбаў у Падан-Араме, каб ісьці да Ісаака, бацькі свайго, у зямлю Ханаан.

В это время Лаван отправился стричь шерсть со своих овец. Пока отца не было, Рахиль зашла к нему в дом и украла принадлежавших ему идолов.
 
А Ляван пайшоў стрыгчы авечкі свае. І ўкрала Рахель балваноў, якія былі ў бацькі ейнага.

Иаков перехитрил арамеянина Лавана: не сказав ему, что уходит,
 
І ашукаў Якуб сэрца Лявана Арамейца, бо не сказаў яму, што ўцякае.

быстро собрал свою семью и всё, чем владел, и ушёл из его земли. Иаков пересёк реку Евфрат и направился к горам Галаада.
 
І ўцёк ён з усім, што ў яго; і ўстаў, і перайшоў праз раку, і скіраваў аблічча сваё да гары Гілеад.

Через три дня Лаван узнал, что Иаков бежал.
 
І паведамілі Лявану на трэці дзень, што ўцёк Якуб.

Тогда он собрал своих людей и отправился в погоню за Иаковом, и семь дней спустя настиг его недалеко от гор Галаада.
 
І ўзяў ён з сабою братоў сваіх, і гнаўся за ім дарогаю сем дзён, і дагнаў яго на гары Гілеад.

В ту ночь Бог явился Лавану во сне и сказал: «Будь осторожен! Не замышляй ничего злого против Иакова».
 
І прыйшоў Бог да Лявана Арамейца ў сьне ўначы, і сказаў яму: «Сьцеражыся, не гавары Якубу ані добрага, ані ліхога».

На следующее утро Лаван настиг Иакова. Иаков разбил лагерь на одном из холмов, а Лаван, вместе со своими людьми, остановился близ гор Галаада.
 
І дагнаў Ляван Якуба, а Якуб паставіў намёт свой на гары. І Ляван паставіў [намёт] з братамі сваімі на гары Гілеад.

«Почему ты обманул меня? — спросил Лаван Иакова. — Почему забрал моих дочерей, словно захваченных в бою пленниц?
 
І сказаў Ляван Якубу: «Што ты зрабіў? Ты ашукаў сэрца маё, і вывеў дочак маіх, быццам палоненых мячом.

Зачем убежал, ничего не сказав? Если бы ты дал мне знать, я бы устроил празднество в твою честь с песнями, танцами и музыкой.
 
Чаму ты патаемна ўцёк, і абакраў мяне, і не сказаў мне? І я адпусьціў бы цябе з радасьцю і сьпевамі, з бубнамі і гусьлямі.

Ты же мне не дал даже поцеловать моих внуков и дочерей на прощание. Безрассудно это с твоей стороны.
 
А ты не дазволіў мне пацалаваць сыноў маіх і дочак маіх. Гэта ты дрэнна зрабіў.

Клянусь Богом, в моей власти повредить тебе, но только прошлой ночью мне во сне явился Бог твоего отца и предупредил меня, чтобы я не замышлял ничего против тебя.
 
Ёсьць сіла ў руцэ маёй учыніць вам ліха, але Бог бацькі вашага ўчора ўначы сказаў мне, кажучы: “Сьцеражыся, не гавары Якубу ані добрага, ані ліхога”.

Я знаю, что ты ушёл, потому что хочешь возвратиться домой. Но зачем ты украл богов из моего дома?»
 
І цяпер ты, ідучы, пайшоў, бо ты сумуючы, засумаваў па доме бацькі твайго. Але навошта ты скраў багоў маіх?»

Иаков ответил: «Я ушёл, не сказав тебе, потому что боялся; я думал, что ты заберёшь у меня своих дочерей,
 
І адказаў Якуб, і сказаў Лявану: «Бо я баяўся, бо я казаў, што ты забярэш дочак сваіх у мяне.

но я не брал твоих богов. Если ты найдёшь здесь того, кто взял твоих богов, этот человек будет убит. Твои люди будут мне свидетелями: можешь искать то, что принадлежит тебе, и забрать всё своё». (Иаков не знал, что Рахиль украла богов Лавана).
 
У каго знойдзеш багоў сваіх, той ня будзе жыць. Перад братамі нашымі правер, што ёсьць у мяне, і вазьмі сабе». А ня ведаў Якуб, што Рахель скрала іх.

Тогда Лаван пошёл обыскивать лагерь Иакова. Он обыскал шатёр Иакова, потом шатёр Лии, потом обыскал шатёр, где были две рабыни, но не нашёл своих домашних богов. После этого Лаван пришёл в шатёр Рахили,
 
І ўвайшоў Ляван у намёт Якуба, і ў намёт Леі, і намёт дзьвюх нявольніцаў, і не знайшоў. І выйшаў з намёту Леі, і ўвайшоў у намёт Рахелі.

но она спрятала богов в седло своего верблюда, сама же села поверх. Лаван обыскал весь шатёр, но не нашёл богов.
 
А Рахель узяла балваноў, і палажыла іх пад вярблюджае сядло, і села на іх. І абшукаў Ляван увесь намёт, і не знайшоў.

Затем Рахиль сказала отцу: «Отец, не гневайся, что я не могу встать перед тобой, у меня месячные». И так обыскал Лаван весь лагерь, но не нашёл своих идолов.
 
І сказала яна бацьку свайму: «Няхай не ўзгарыцца гнеў у вачах пана майго, што я не магу ўстаць перад табою, бо слабасьць жаночая ў мяне». І ён шукаў, і не знайшоў балваноў.

Иаков был очень рассержен и сказал Лавану: «Что я такого сделал? Какой нарушил закон? Какое ты имеешь право устраивать за мной погоню и задерживать меня?
 
І ўзгарэўся гнеў Якуба, і ён сварыўся з Ляванам. І адказаў Якуб, і сказаў Лявану: «Якая віна мая, які грэх мой, што ты гнаўся за мною?

Ты обыскал всё моё имущество и не нашел ничего, принадлежащего тебе. Если ты что-то нашёл, то покажи мне, положи это вот сюда, чтобы все наши люди могли видеть, и пусть они рассудят, кто из нас прав.
 
Бо ты абшукаў усе рэчы мае. Ці знайшоў ты нешта з рэчаў дому свайго? Палажы іх тут перад братамі маімі і братамі тваімі. Няхай яны рассудзяць паміж намі двума.

Я работал на тебя двадцать лет, и за всё это время не умер ни один новорожденный козлёнок, ни один новорожденный ягнёнок, и я не брал баранов из твоих стад для еды.
 
Вось, дваццаць год я [быў] з табою. Авечкі твае і козы твае не скідалі, і бараноў з авечак тваіх я ня еў.

Всякий раз, когда дикие звери задирали овцу, я сам платил за неё, ни разу не принёс тебе задранную скотину и не сказал, что это не моя вина, меня же грабили днём и ночью.
 
Разьдзёртага [зьвярамі] я не прыносіў да цябе, я сам нёс віну, з рукі маёй ты шукаў гэта, ці яно было ўкрадзена ўдзень, ці ўкрадзена ўначы.

Днём солнце отнимало у меня силы, а ночью сон бежал от глаз моих из-за холода.
 
Было, што ўдзень жэрла мяне гарачыня, і мароз — уначы; і ўцякаў сон мой з вачэй маіх.

Двадцать лет я как раб трудился на тебя — первые четырнадцать лет за двух дочерей, а последние шесть лет за твой скот. Ты же за это время десять раз менял мою плату.
 
Гэтакія [былі] мае дваццаць гадоў у доме тваім. Я служыў табе чатырнаццаць гадоў за дзьве дочкі твае і шэсьць гадоў за авечак тваіх, і ты зьмяняў плату маю дзесяць разоў.

Но со мной был Бог моих предков, Бог Авраама и Страх Исаака. Если бы Бог не был со мной, ты отослал бы меня ни с чем. Но Бог видел, как я тружусь, как бедствую, и прошлой ночью Бог доказал мою правоту».
 
Калі б Бог бацькі майго, Бог Абрагама і [Той, Каго] баіцца Ісаак, ня быў са мною, дык цяпер пустым ты выслаў бы мяне. Пакуты мае і працу рук маіх бачыў Бог і рассудзіў учора ўвечары».

Лаван сказал Иакову: «Эти женщины — мои дочери, и дети их принадлежат мне, и весь этот скот — мой: всё, что ты здесь видишь, принадлежит мне. Но я не могу сделать ничего, чтобы удержать моих дочерей и их детей,
 
І адказаў Ляван, і сказаў Якубу: «Дочкі гэтыя — мае дочкі, і сыны гэтыя — мае сыны; і авечкі гэтыя — мае авечкі, і ўсё, што ты бачыш, — гэта маё. І дочкам маім, што я зраблю ім сёньня, або сынам іхнім, якіх яны нарадзілі?

поэтому я готов заключить с тобой договор; давай положим здесь груду камней в знак нашего соглашения».
 
А цяпер хадзі, заключым запавет я і ты, і ён будзе сьведчаньнем паміж мною і табою».

Тогда Иаков нашёл большой камень и положил его там в знак того, что заключает договор,
 
І ўзяў Якуб камень, і паставіў яго як слуп.

и велел своим людям найти ещё камней и положить их грудой, а потом они ели около этой груды камней.
 
І сказаў Якуб братам сваім: «Назьбірайце камянёў». І яны ўзялі камяні, і зрабілі крушню, і елі там на крушні.

Лаван назвал это место Иегар-Сагадуфа, Иаков же назвал его Галаадом.
 
І назваў яе Ляван Егар-Сагадута, а Якуб назваў яе Галед.

Лаван обратился к Иакову с такими словами: «Эта груда камней поможет нам обоим помнить о нашем договоре». Потому-то Иаков и назвал это место Галаадом.
 
І сказаў Ляван: «Крушня гэтая — сьведчаньне паміж мною і табою сёньня». Таму і назвалі імя ейнае Галед

«Пусть Господь будет свидетелем нам обоим, когда мы разойдёмся в разные стороны», — сказал тогда Лаван и назвал это место Мицфа.
 
і Міцпа, бо ён сказаў: «Няхай назірае ГОСПАД паміж мною і табою, калі разыйдземся адзін ад аднаго.

Затем Лаван сказал: «Помни, если обидишь моих дочерей, Бог накажет тебя. И если возьмёшь себе других жён, помни, что Бог — свидетель.
 
Калі ты будзеш уціскаць дочак маіх і калі возьмеш жонак акрамя дочак маіх, [хоць] няма чалавека з намі, глядзі, Бог — сьведка паміж мною і табою».

Вот камни, которые я положил между нами, и вот особый камень в знак того, что у нас с тобой договор.
 
І сказаў Ляван Якубу: «Вось крушня гэтая, і вось слуп, які я паставіў паміж мною і табою.

Эта груда камней и этот особый камень помогут нам помнить о нашем договоре. Я никогда не перейду к тебе за эти камни, чтобы воевать с тобой, и ты не должен переходить ко мне, чтобы воевать со мной.
 
Сьведкам [будзе] крушня гэтая і сьведкам [будзе] слуп, што ані я не перайду да цябе за гэтую крушню і за гэты слуп, ані ты не пяройдзеш да мяне за гэтую крушню і за гэты слуп з ліхім [намерам].

Пусть осудит нас Бог Авраама, Бог Нахора и Бог их предков за вину нашу, если мы нарушим этот договор». Отец Иакова, Исаак, называл Бога «Страхом», и потому Иаков поклялся этим именем.
 
Бог Абрагама і Бог Нахора, Бог бацькоў іхніх няхай судзіць нас». І прысягнуў Якуб на [Таго, Каго] баіцца бацька ягоны Ісаак.

Потом Иаков заколол животное и принес его в жертву на горе, а затем созвал всех своих родственников, чтобы они ели с ним вместе. Поев, они заночевали на горе.
 
І ахвяраваў Якуб ахвяру на гары, і паклікаў братоў сваіх есьці хлеб. І яны елі хлеб, і начавалі на гары.

Рано утром следующего дня Лаван поцеловал на прощание своих внуков и дочерей, благословил их и отправился домой.
 
І ўстаў Ляван рана раніцай, і пацалаваў сыноў сваіх і дочак сваіх, і дабраславіў іх, і пайшоў, і вярнуўся Ляван на месца сваё.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.