Бытие 32 глава

Первая книга Моисеева. Бытие
Библейской Лиги ERV → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

Иаков тоже ушёл с того места, и на пути его встретили Ангелы Божьи.
 
А Якуб пайшоў дарогаю сваёй. І сустрэлі яго анёлы Божыя.

Увидев их, он сказал: «Стан Божий!» И назвал это место Маханаим.
 
І сказаў Якуб, убачыўшы іх: «Гэта табар Божы». І назваў імя месца таго Маханаім.

Брат Иакова, Исав, жил в земле Сеир, в гористой стране Едом. Иаков послал впереди себя вестников к Исаву,
 
І паслаў Якуб пасланцоў перад сабою да Эзава, брата свайго, у зямлю Сэір, на поле Эдому.

приказав им: «Поведайте моему господину Исаву о том, что его слуга Иаков говорит: „Все эти годы я жил у Лавана,
 
І загадаў ім, кажучы: «Гэтак скажаце пану майму Эзаву: “Так кажа слуга твой Якуб. У Лявана я жыў, і заставаўся аж дагэтуль.

есть у меня множество коров, ослов, мелкого скота, а также слуг и служанок. Господин, я посылаю эту весть с просьбой, чтобы ты принял нас”».
 
І сталася, што маю вала і асла, і авечку, і слугу, і нявольніцу, і я паслаў сказаць пану майму, каб знайсьці ласку ў вачах тваіх”».

Вестники возвратились к Иакову и сказали: «Мы пошли к твоему брату Исаву, и он вышел навстречу тебе, и с ним четыреста человек».
 
І вярнуліся пасланцы да Якуба, кажучы: «Мы прыйшлі да брата твайго, да Эзава, і ён таксама ідзе насустрач табе, і чатырыста чалавек з ім».

Такая весть испугала Иакова, и он разделил всех людей, кто был с ним, и весь скот, и всех верблюдов на две группы,
 
І спалохаўся Якуб вельмі, і быў стрывожаны, і падзяліў людзей, якія былі з ім, і авечак, і валоў, і вярблюдаў на два табары,

подумав: «Если Исав придёт и уничтожит одну группу, то другая сможет спастись бегством».
 
І сказаў: «Калі Эзаў прыйдзе на адзін табар і выб’е яго, табар, які застанецца, уцячэ».

«Бог отца моего Авраама! — взмолился Иаков, — Бог отца моего Исаака! Господи, Ты велел мне возвратиться в мою землю, к моей семье, сказав, что это будет лучше для меня.
 
І сказаў Якуб: «Божа бацькі майго Абрагама і Божа бацькі майго Ісаака, ГОСПАДЗЕ, Ты сказаў мне: “Вярніся ў зямлю тваю, да родзічаў тваіх, і Я зраблю, каб было добра табе”.

Ты был милостив ко мне и сделал мне много добра. Когда я впервые пересёк реку Иордан, у меня ничего не было, только дорожный посох. Теперь же у меня достаточно добра на два стана.
 
Я ня варты ўсёй міласэрнасьці і ўсёй праўды, якую Ты ўчыніў для слугі Твайго, бо я з кіем маім перайшоў Ярдан гэты, а цяпер стаю з двума табарамі.

Прошу Тебя, спаси меня от брата моего Исава, так как я боюсь его. Боюсь, что он придёт и убьёт всех нас, даже матерей с детьми.
 
Выратуй, прашу, мяне з рукі брата майго, з рукі Эзава, бо я баюся яго, каб ён не прыйшоў, і не забіў мяне, і матак разам з сынамі.

Господи, Ты сказал мне: „Я буду тебе благоволить, умножу твоё семейство и сделаю твоё потомство многочисленным, и как песчинок в море их будет не счесть”».
 
Ты сказаў: “Робячы дабро, буду рабіць дабро табе, і зраблю насеньне тваё як пясок марскі, якога нельга палічыць дзеля мноства [яго]”».

Иаков остался на том месте на ночь и приготовил Исаву подарок.
 
І начаваў там у тую ноч, і ўзяў з таго, што прыйшло ў рукі яму, дары для Эзава, брата свайго:

Иаков взял 200 коз и 20 козлов, 200 овец и 20 баранов,
 
козаў дзьвесьце, казлоў дваццаць, авечак дзьвесьце і бараноў дваццаць,

30 верблюдов с верблюжатами, 40 коров и 10 быков, 20 ослиц и 10 ослов.
 
вярблюдзіцаў дойных з вярблюдзянятамі іхнімі трыццаць, кароў сорак і валоў дзесяць, асьліцаў дваццаць і асьлянят дзесяць.

Поручив стада своим слугам, Иаков сказал им: «Отделите оба стада друг от друга, идите вперёд и сохраняйте расстояние между стадами».
 
І даў у рукі слугам сваім кожную чараду асобна, і сказаў слугам сваім: «Ідзіце перада мною і трымайце адлегласьць паміж чарадой і чарадой».

Иаков дал слугам приказания, а слуге, отправлявшемуся с первым стадом, он сказал: «Когда мой брат Исав подойдёт к тебе и спросит: „Чей это скот? Куда ты идёшь и чей ты слуга?” —
 
І загадаў першаму, кажучы: «Калі сустрэне цябе Эзаў, брат мой, і спытаецца ў цябе, кажучы: “Чый ты і куды ідзеш? І чыё гэта перад абліччам тваім?",

то ты должен ответить: „Этот скот принадлежит твоему слуге Иакову, и он посылает его в дар тебе, господин мой Исав. Иаков же следует за нами”».
 
ты скажаш: “Слугі твайго Якуба. Гэты дар пасланы пану майму Эзаву І вось, таксама ён [ідзе] за намі”».

То же самое приказал Иаков и второму и третьему слуге, а также и всем остальным. «Сделайте то же самое, когда встретите Исава, — повелел он. —
 
І загадаў тое самае другому, і трэцяму, і ўсім, якія ішлі за чародамі, кажучы: «Паводле словаў гэтых кажыце Эзаву, калі знойдзеце яго,

Скажите: „Это дар тебе, а твой слуга Иаков следует за нами”». «Если я пошлю вперёд людей с дарами, — думал Иаков, — то, может быть, Исав простит меня и примет».
 
і скажаце таксама: “Вось, слуга твой Якуб [ідзе] за намі”». Бо ён казаў: «Умалю аблічча ягонае дарам, які ідзе перада мною, і потым убачу аблічча ягонае. Можа, ён узьніме аблічча маё».

И вот Иаков отослал дары Исаву, а сам остался на ночь в стане.
 
І перайшоў [ручай] дар перад ім, а ён начаваў у тую ноч у табары.

Поздно ночью Иаков поднялся и ушёл оттуда, взяв с собой своих жён, обеих служанок и одиннадцать своих сыновей, и перешёл вброд реку Иавок.
 
І ўстаў ён у тую ноч, і ўзяў дзьве жонкі свае, і дзьве нявольніцы свае, і адзінаццаць дзяцей сваіх, і перайшоў у брод Ябок.

Он послал через реку свою семью, а потом переправил и всё своё имущество.
 
І ўзяў іх, і перавёў іх праз ручай, і перавёў, што было ў яго.

Прежде чем сам Иаков успел переправиться вброд, к нему подошёл Человек и стал бороться с ним, и боролся, пока не взошло солнце.
 
І застаўся Якуб сам адзін. І дужаўся з ім Муж да ўзыходу зараніцы.

Увидев, что не может одолеть Иакова, Человек коснулся его бедра и тут же вывихнул его.
 
І Той убачыў, што не пераможа яго, і дакрануўся да сустава сьцягна ягонага, і пашкодзіў сустаў сьцягна Якуба, калі дужаўся з ім,

И тогда Человек попросил Иакова: «Отпусти Меня, так как восходит солнце», но Иаков ответил: «Не отпущу, пока не благословишь меня».
 
і сказаў: «Пусьці Мяне, бо ўзыйшла зараніца». І сказаў [Якуб]: «Не пушчу Цябе, пакуль не дабраславіш мяне».

Человек спросил его: «Как твоё имя?» «Иаков», — ответил Иаков.
 
І Ён сказаў яму: «Якое імя тваё?» А ён сказаў: «Якуб».

Тогда Человек сказал: «Отныне твоё имя будет не Иаков, а Израиль. Я даю тебе это имя, потому что ты боролся с Богом и с людьми и не был побеждён».
 
І сказаў: «Не Якуб будуць называць ужо імя тваё, але Ізраіль, бо ты змагаўся з Богам і з людзьмі, і перамог».

Тогда Иаков сказал Ему: «Прошу Тебя, скажи, как Твоё имя?» Но Человек ответил: «Для чего ты спрашиваешь о Моём имени?» И там Он благословил Иакова.
 
І спытаўся Якуб, і сказаў: «Скажы, калі ласка, імя Тваё». І Ён сказаў: «Навошта ты пытаешся імя Маё?» І дабраславіў яго там.

Иаков назвал это место Пенуэл, сказав: «В этом месте я встретился с Богом лицом к лицу, но моя жизнь была сохранена».
 
І назваў Якуб імя таго месца: Пэніэль, бо [казаў]: «Я бачыў Бога абліччам да аблічча, і захаваная душа мая».

Когда Иаков проходил через Пенуэл, взошло солнце. Иаков же из-за своей ноги шёл, хромая,
 
І ўзыйшло сонца, калі ён праходзіў Пэніэль, і ён накульгваў на сьцягно сваё.

и потому народ Израиля по сей день не употребляет в пищу мускул, который на бедре, так как именно в этот мускул был поражён Иаков.
 
Дзеля гэтага не ядуць сыны Ізраіля жылы цягліцы, якая на суставе сьцягна, аж да сёньня, бо Ён дакрануўся да суставу сьцягна Якуба, да жылы цягліцы.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.