Бытие 32 глава

Первая книга Моисеева. Бытие
Библейской Лиги ERV → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

Иаков тоже ушёл с того места, и на пути его встретили Ангелы Божьи.
 
І Яков те ж верстав путь свою, і зустьріли його ангели Божі.

Увидев их, он сказал: «Стан Божий!» И назвал это место Маханаим.
 
Каже ж тодї Яков, зуздрівши їх: Се Божий полк, урочище те Маганаїм.

Брат Иакова, Исав, жил в земле Сеир, в гористой стране Едом. Иаков послал впереди себя вестников к Исаву,
 
Послав же Яков посли поперед собою до Езава, брата свого в Сеїр землю, в Едом поле;

приказав им: «Поведайте моему господину Исаву о том, что его слуга Иаков говорит: „Все эти годы я жил у Лавана,
 
І наказав їм, говорючи: Такенькі мовляйте панові мойму Езавові: Так говорить раб твій Яков: У Лабана пробував я та й загаявсь там і досї.

есть у меня множество коров, ослов, мелкого скота, а также слуг и служанок. Господин, я посылаю эту весть с просьбой, чтобы ты принял нас”».
 
І придбав я воли й осли, і вівцї, і раби, й рабині, і посилаю тепер тобі панові мойму, звістку, щоб запобігти ласки твоєї в очах твоїх.

Вестники возвратились к Иакову и сказали: «Мы пошли к твоему брату Исаву, и он вышел навстречу тебе, и с ним четыреста человек».
 
І вернулись посли до Якова, говорючи: Ходили ми до брата твого Езава, і се він сам іде на зустріч тобі, і чотири ста чоловіка з ним.

Такая весть испугала Иакова, и он разделил всех людей, кто был с ним, и весь скот, и всех верблюдов на две группы,
 
Злякався ж Яков вельми, і був у турботї; і подїлив людей, що були з ним, і вівцї, й воли, й верблюди на два коші.

подумав: «Если Исав придёт и уничтожит одну группу, то другая сможет спастись бегством».
 
І каже сам собі: Як наступить Езав на один кіш і побє його, тодї другий кіш пійде втеком.

«Бог отца моего Авраама! — взмолился Иаков, — Бог отца моего Исаака! Господи, Ты велел мне возвратиться в мою землю, к моей семье, сказав, что это будет лучше для меня.
 
Каже ж Яков: Боже отця мого Авраама й отця мого Ізаака, Господе, ти що заповідав менї: Вертайсь у рідну землю твою та до родини твоєї, і я таланити му тобі,

Ты был милостив ко мне и сделал мне много добра. Когда я впервые пересёк реку Иордан, у меня ничего не было, только дорожный посох. Теперь же у меня достаточно добра на два стана.
 
Не заробив я нїже всїх тих благ і всієї вірностї тієї, що виявив єси рабові твойму; з палицею бо сією перебрів я сю Йордань, а тепер виріс у два коші.

Прошу Тебя, спаси меня от брата моего Исава, так как я боюсь его. Боюсь, что он придёт и убьёт всех нас, даже матерей с детьми.
 
Визволь мене, благаю тебе, з рук брата мого, з рук Езава! Боюсь бо, щоб не прийшов та не вбив мене, матері із дїтками.

Господи, Ты сказал мне: „Я буду тебе благоволить, умножу твоё семейство и сделаю твоё потомство многочисленным, и как песчинок в море их будет не счесть”».
 
Ти ж глаголав єси: Благо тобі сотворю, і вчиню імя твоє яко пісок морський, що не злїчити його задля многостї.

Иаков остался на том месте на ночь и приготовил Исаву подарок.
 
І переночував там тієї ночі. І взяв із того, що прийшло йому в руки, гостиньця Езавові, братові свойму.

Иаков взял 200 коз и 20 козлов, 200 овец и 20 баранов,
 
Кіз двістї, а козлів двайцятеро, овечок двістї, а баранів двайцятеро,

30 верблюдов с верблюжатами, 40 коров и 10 быков, 20 ослиц и 10 ослов.
 
Верблюдиць дійних двайцятеро з їх жеребятами, та корів сорок, та бугаїв десятеро, ослиць двайцятеро, і десяток ослів.

Поручив стада своим слугам, Иаков сказал им: «Отделите оба стада друг от друга, идите вперёд и сохраняйте расстояние между стадами».
 
І приручив їх рабам своїм, усяке стадо окроме, і звелїв рабам своїм: Гонїтесь бридьма через річку, та чинїте прогалину між стадом і стадом.

Иаков дал слугам приказания, а слуге, отправлявшемуся с первым стадом, он сказал: «Когда мой брат Исав подойдёт к тебе и спросит: „Чей это скот? Куда ты идёшь и чей ты слуга?” —
 
І звелїв первому, говорючи: Як тебе зустьріне брат мій Езав, та спитає в тебе говорючи: Чий єси, і куди йдеш, і чиє се перед тобою?

то ты должен ответить: „Этот скот принадлежит твоему слуге Иакову, и он посылает его в дар тебе, господин мой Исав. Иаков же следует за нами”».
 
Кажи: Раба твого Якова. Се подарунок панові мойму Езавові. Ось він і сам позад нас.

То же самое приказал Иаков и второму и третьему слуге, а также и всем остальным. «Сделайте то же самое, когда встретите Исава, — повелел он. —
 
І звелїв другому й третьому, й усїм, що гнались із стадами. Сими словами мовляйте Езавові, як зустьрінете його,

Скажите: „Это дар тебе, а твой слуга Иаков следует за нами”». «Если я пошлю вперёд людей с дарами, — думал Иаков, — то, может быть, Исав простит меня и примет».
 
І кажіть: Ось раб твій Яков і йде за нами. Бо каже сам собі: Вгамую його подарунками, що йдуть поперед мене, а потім побачу лице його. Може прийме мене.

И вот Иаков отослал дары Исаву, а сам остался на ночь в стане.
 
Так ійшли дарунки поперед його. Сам же переночував ту ніч у коші.

Поздно ночью Иаков поднялся и ушёл оттуда, взяв с собой своих жён, обеих служанок и одиннадцать своих сыновей, и перешёл вброд реку Иавок.
 
Уставши ж тієї ночі, узяв обидві жени свої, і обидві рабинї, й одинайцятеро синів своїх, і перейшов бридьма брід Ябок.

Он послал через реку свою семью, а потом переправил и всё своё имущество.
 
І взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав.

Прежде чем сам Иаков успел переправиться вброд, к нему подошёл Человек и стал бороться с ним, и боролся, пока не взошло солнце.
 
Остався ж Яков один, і боровсь із ним хтось, аж покіль обутьріло;

Увидев, что не может одолеть Иакова, Человек коснулся его бедра и тут же вывихнул его.
 
Вбачаючи ж, що не подужа його, ударив його по стегну, по суставу, і потерпів у Якова стегенний сустав, як боровсь із ним.

И тогда Человек попросил Иакова: «Отпусти Меня, так как восходит солнце», но Иаков ответил: «Не отпущу, пока не благословишь меня».
 
І каже той: Пусти мене; бо вже день зоріє. Яков же каже: Не пущу; мусиш благословити мене.

Человек спросил его: «Как твоё имя?» «Иаков», — ответил Иаков.
 
Рече ж йому: Як на імя тебе? Він же каже: Яков.

Тогда Человек сказал: «Отныне твоё имя будет не Иаков, а Израиль. Я даю тебе это имя, потому что ты боролся с Богом и с людьми и не был побеждён».
 
І рече йому: Від тепер буде тобі імя не Яков, а Ізраїль; ти бо з Богом боровсь і над людьми брати меш гору.

Тогда Иаков сказал Ему: «Прошу Тебя, скажи, как Твоё имя?» Но Человек ответил: «Для чего ты спрашиваешь о Моём имени?» И там Он благословил Иакова.
 
І поспитав Яков його, і каже: Повідай менї, як на імя тебе звати? Про що питаєш, яке моє імя? І благословив його там.

Иаков назвал это место Пенуэл, сказав: «В этом месте я встретился с Богом лицом к лицу, но моя жизнь была сохранена».
 
І приложив Яков тому врочищу прізвище: Пенуель, бачив бо я Бога лицем до лиця, тай вирятувалась душа моя.

Когда Иаков проходил через Пенуэл, взошло солнце. Иаков же из-за своей ноги шёл, хромая,
 
Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно.

и потому народ Израиля по сей день не употребляет в пищу мускул, который на бедре, так как именно в этот мускул был поражён Иаков.
 
Тим же то й тепер не їдять сини Ізраїлеві жили, що на составі бедра, тому, що боровшийся зрушив жилу на составі бедра Якова.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.