Бытие 32 глава

Первая книга Моисеева. Бытие
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Иаков тоже ушёл с того места, и на пути его встретили Ангелы Божьи.

І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

Увидев их, он сказал: «Стан Божий!» И назвал это место Маханаим.

А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.

Брат Иакова, Исав, жил в земле Сеир, в гористой стране Едом. Иаков послал впереди себя вестников к Исаву,

І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.

приказав им: «Поведайте моему господину Исаву о том, что его слуга Иаков говорит: „Все эти годы я жил у Лавана,

І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

есть у меня множество коров, ослов, мелкого скота, а также слуг и служанок. Господин, я посылаю эту весть с просьбой, чтобы ты принял нас”».

І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.

Вестники возвратились к Иакову и сказали: «Мы пошли к твоему брату Исаву, и он вышел навстречу тебе, и с ним четыреста человек».

І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.

Такая весть испугала Иакова, и он разделил всех людей, кто был с ним, и весь скот, и всех верблюдов на две группы,

І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“

подумав: «Если Исав придёт и уничтожит одну группу, то другая сможет спастись бегством».

І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

«Бог отца моего Авраама! — взмолился Иаков, — Бог отца моего Исаака! Господи, Ты велел мне возвратиться в мою землю, к моей семье, сказав, что это будет лучше для меня.

І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.

Ты был милостив ко мне и сделал мне много добра. Когда я впервые пересёк реку Иордан, у меня ничего не было, только дорожный посох. Теперь же у меня достаточно добра на два стана.

І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.

Прошу Тебя, спаси меня от брата моего Исава, так как я боюсь его. Боюсь, что он придёт и убьёт всех нас, даже матерей с детьми.

Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.

Господи, Ты сказал мне: „Я буду тебе благоволить, умножу твоё семейство и сделаю твоё потомство многочисленным, и как песчинок в море их будет не счесть”».

Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

Иаков остался на том месте на ночь и приготовил Исаву подарок.

А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.

Иаков взял 200 коз и 20 козлов, 200 овец и 20 баранов,

І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

30 верблюдов с верблюжатами, 40 коров и 10 быков, 20 ослиц и 10 ослов.

кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

Поручив стада своим слугам, Иаков сказал им: «Отделите оба стада друг от друга, идите вперёд и сохраняйте расстояние между стадами».

верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

Иаков дал слугам приказания, а слуге, отправлявшемуся с первым стадом, он сказал: «Когда мой брат Исав подойдёт к тебе и спросит: „Чей это скот? Куда ты идёшь и чей ты слуга?” —

І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.

то ты должен ответить: „Этот скот принадлежит твоему слуге Иакову, и он посылает его в дар тебе, господин мой Исав. Иаков же следует за нами”».

І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

То же самое приказал Иаков и второму и третьему слуге, а также и всем остальным. «Сделайте то же самое, когда встретите Исава, — повелел он. —

то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.

Скажите: „Это дар тебе, а твой слуга Иаков следует за нами”». «Если я пошлю вперёд людей с дарами, — думал Иаков, — то, может быть, Исав простит меня и примет».

І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,

И вот Иаков отослал дары Исаву, а сам остался на ночь в стане.

і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“

Поздно ночью Иаков поднялся и ушёл оттуда, взяв с собой своих жён, обеих служанок и одиннадцать своих сыновей, и перешёл вброд реку Иавок.

І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

Он послал через реку свою семью, а потом переправил и всё своё имущество.

І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

Прежде чем сам Иаков успел переправиться вброд, к нему подошёл Человек и стал бороться с ним, и боролся, пока не взошло солнце.

І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

Увидев, что не может одолеть Иакова, Человек коснулся его бедра и тут же вывихнул его.

І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

И тогда Человек попросил Иакова: «Отпусти Меня, так как восходит солнце», но Иаков ответил: «Не отпущу, пока не благословишь меня».

І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.

Человек спросил его: «Как твоё имя?» «Иаков», — ответил Иаков.

І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.

Тогда Человек сказал: «Отныне твоё имя будет не Иаков, а Израиль. Я даю тебе это имя, потому что ты боролся с Богом и с людьми и не был побеждён».

І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.

Тогда Иаков сказал Ему: «Прошу Тебя, скажи, как Твоё имя?» Но Человек ответил: «Для чего ты спрашиваешь о Моём имени?» И там Он благословил Иакова.

І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.

Иаков назвал это место Пенуэл, сказав: «В этом месте я встретился с Богом лицом к лицу, но моя жизнь была сохранена».

І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.

Когда Иаков проходил через Пенуэл, взошло солнце. Иаков же из-за своей ноги шёл, хромая,

І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.

и потому народ Израиля по сей день не употребляет в пищу мускул, который на бедре, так как именно в этот мускул был поражён Иаков.

І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.

« 31 глава 33 глава »