Бытие 27 глава

Первая книга Моисеева. Бытие
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Исаак состарился, и зрение его притупилось настолько, что он стал плохо видеть. Однажды он позвал к себе своего старшего сына Исава и сказал ему: «Сын!» «Здесь я», — ответил Исав.

І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

Исаак сказал: «Я стар и, наверное, скоро умру!

І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

Возьми свой лук и стрелы, пойди в поле и налови мне дичи.

А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

Приготовь моё любимое кушанье и дай мне поесть, а затем я благословлю тебя перед смертью».

І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

Исав отправился на охоту. Ревекка слышала, как Исаак говорил всё это своему сыну Исаву,

А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

и сказала Иакову: «Я слышала, как твой отец разговаривал с Исавом

А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

и повелел ему: „Налови дичи и приготовь мне кушанье, чтобы я мог поесть, и тогда я благословлю тебя перед смертью”.

„Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

Теперь, сын мой, слушай и делай, что я говорю:

А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

пойди туда, где мы держим коз, и принеси мне двух козлят. Я приготовлю из них кушанье, которое любит твой отец,

Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

а ты отнесёшь эту еду отцу, и он благословит тебя перед смертью».

І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

Но Иаков сказал своей матери Ревекке: «Мой брат Исав покрыт волосами, я же не волосатый.

І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

Если отец дотронется до меня, то догадается, что я не Исав, и тогда не благословит меня, а проклянёт за то, что я хотел обмануть его».

Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

Ревекка же сказала ему: «Если так случится, я приму вину на себя. Сделай всё, как я говорю: пойди и принеси мне козлят».

І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

Иаков пошёл, взял двух козлят и принёс их матери, а мать приготовила их по-особому, как любил его отец.

І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

Потом Ревекка взяла одежду, которую любил носить её старший сын Исав, надела её на младшего сына Иакова

I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

и, взяв шкуры козлят, обернула ими руки и шею Иакова.

А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

Затем она взяла приготовленную еду и дала её Иакову.

І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

Иаков же пошёл к отцу и сказал: «Отец». Отец ответил: «Кто ты, сын мой?»

І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

«Я Исав, твой первенец, — ответил отцу Иаков. — Я сделал всё, как ты мне велел. Садись и поешь дичи, которую я для тебя наловил, а потом благословишь меня».

А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

Но Исаак спросил сына: «Как это ты так быстро нашёл и убил дичь?» Иаков ответил: «Господь, Бог твой, помог мне быстро найти дичь».

І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

Тогда Исаак сказал Иакову: «Подойди ко мне, я ощупаю тебя, сын мой, чтобы знать, ты ли мой сын Исав».

І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

Иаков подошёл к отцу своему Исааку, и тот, ощупав его, сказал: «У тебя голос Иакова, но руки все в волосах, как у Исава».

І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

Исаак не узнал Иакова, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и благословил Иакова.

І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

Потом он спросил: «Воистину ли ты мой сын Исав?» «Да, я», — ответил Иаков.

І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

Тогда Исаак сказал: «Принеси мне еду, я поем и благословлю тебя». Иаков дал ему еду, и он поел, потом Иаков дал ему вино, и Исаак выпил его.

І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

Исаак сказал Иакову: «Сын, подойди, поцелуй меня».

І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

Иаков подошёл к отцу и поцеловал его. Исаак почувствовал запах одежды Исава и благословил его, сказав: «Запах сына моего словно запах полей, благословенных Господом.

І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

Да пошлёт тебе Господь дожди в изобилии, чтобы был у тебя хороший урожай и вино.

І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

Да служат тебе люди, и да склонятся перед тобой народы. Ты будешь править братьями своими, и сыновья матери твоей склонятся перед тобой, и будут послушны тебе. Проклинающий тебя будет проклят, благословляющий же тебя будет благословен».

Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

Как только Исаак закончил благословлять Иакова и тот ушёл от отца, Исав возвратился с охоты.

І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

Приготовив кушанье, которое любил отец, Исав принес его отцу и сказал: «Отец, это я, твой сын, встань и поешь мяса убитой мной для тебя дичи, а потом благословишь меня».

І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

Но Исаак спросил: «Кто ты такой?» «Я — первенец Исав, твой сын», — ответил Исав.

І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

Исаак в гневе затрясся, сказав: «Тогда кто же это приготовил для меня еду и принёс мне её до того, как ты пришёл? Я поел и благословил его, и теперь уже поздно взять обратно моё благословение ».

І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

Услышав слова Исаака, Исав закричал в гневе и горести и взмолился к отцу: «Тогда благослови и меня тоже, отец!»

Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

«Твой брат перехитрил меня, он пришёл и забрал твоё благословение!» — сказал Исаак.

А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

«Не зря его зовут Иаковом!— сказал Исав. — Он перехитрил меня дважды: сначала отнял у меня право первородства, а теперь отнял и моё благословение ». Затем Исав спросил отца: «А для меня ты оставил какое-нибудь благословение?»

І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

«Слишком поздно, — ответил Исаак. — Я отдал Иакову власть над тобой и сказал ему, что все его братья будут его слугами, и благословил его зерно и вино, и нечего мне больше дать тебе, сын мой!»

А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

Но Исав продолжал с рыданиями умолять отца: «Неужели у тебя только одно благословение, отец? Благослови и меня тоже, отец!»

І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

И сказал тогда ему Исаак: «Не жить тебе на хорошей земле, и не будет у тебя обильных дождей.

І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

Тебе придётся бороться за свою жизнь, и будешь ты рабом брата своего, но в борьбе обретёшь свободу и вырвешься из-под его власти!»

І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

После этого Исав возненавидел Иакова за то, что тот получил благословение, и решил про себя: «После смерти отца, мы будем оплакивать его, а затем я убью моего брата Иакова».

І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

Узнав о том, что Исав задумал убить Иакова, Ревекка послала за Иаковом и сказала ему: «Послушай, твой брат Исав задумал убить тебя.

І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

Так вот, сын мой, сделай, как я говорю: мой брат Лаван живёт в Харане, пойди и спрячься у него.

А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

Побудь у него некоторое время, пока твой брат не перестанет сердиться.

І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

Твой брат скоро забудет о том, что ты ему сделал, и тогда я пошлю за тобой слугу, чтобы ты возвратился, а иначе я в один день потеряю обоих сыновей».

аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

Ревекка сказала Исааку: «Твой сын Исав женился на хеттеянках, и это меня очень печалит, потому что они не нашего рода. Если Иаков тоже женится на одной из таких, то к чему мне жить!»

І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

« 26 глава 28 глава »