Бытие 11 глава

Первая книга Моисеева. Бытие
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Когда-то на земле существовал всего лишь один язык и одно наречие.

І була́ вся земля — одна мова та слова́ одні.

Через некоторое время, люди, двигаясь с востока, нашли равнину в стране Сеннаар и поселились там.

І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.

И сказали люди: «Давайте сделаем кирпичи из глины и обожжём их в огне, чтобы они стали твёрдыми». Они стали пользоваться кирпичами вместо камней и дёгтем вместо извести.

І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“ І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно.

Потом люди сказали: «Давайте построим себе город и башню высотой до небес, тем самым прославив себя, и никогда не рассеемся во всей земле».

І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“.

Когда Господь сошёл вниз и увидел город и огромной высоты башню, которую строили люди,

І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.

сказал: «Все эти люди говорят на одном языке и объединились, чтобы построить этот город. И это лишь начало их свершений, скоро они смогут делать всё, что задумают.

І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.

Сойдём же вниз и смешаем их язык, тогда они перестанут понимать друг друга».

Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“.

Господь рассеял людей по всей земле, и поэтому они не закончили строительство города.

І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто.

Именно там Господь смешал язык всей земли, и поэтому этот город называют Вавилоном, так как Господь рассеял оттуда людей по всей земле.

І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.

Вот родословная семьи Сима. Через два года после потопа, когда Симу было 100 лет, у него родился сын Арфаксад.

Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.

После этого Сим прожил ещё 500 лет, и за это время у него родились другие сыновья и дочери.

І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.

Когда Арфаксаду было 35 лет, у него родился сын Сала.

А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.

После рождения Салы Арфаксад прожил ещё 403 года, и за это время у него родились другие сыновья и дочери.

І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.

Когда Сале было 30 лет, у него родился сын Евер.

Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.

После рождения Евера Сала прожил ещё 403 года, и за это время у него родились другие сыновья и дочери.

І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.

Когда Еверу было 34 года, у него родился сын Фалек.

Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.

После рождения Фалека Евер прожил ещё 430 лет, и за это время у него родились другие сыновья и дочери.

І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.

Когда Фалеку было 30 лет, у него родился сын Рагав.

Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.

После рождения Рагава Фалек прожил ещё 209 лет, и за это время у него родились другие сыновья и дочери.

І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.

Когда Рагаву было 32 года, у него родился сын Серух.

А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.

После рождения Серуха Рагав прожил ещё 207 лет, и за это время у него родились другие сыновья и дочери.

І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.

Когда Серуху было 30 лет, у него родился сын Нахор.

А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.

После рождения Нахора Серух прожил ещё 200 лет, и за это время у него родились другие сыновья и дочери.

І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.

Когда Нахору было 29 лет, у него родился сын Тера.

А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.

После рождения Теры Нахор прожил ещё 119 лет, и за это время у него родились другие сыновья и дочери.

І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.

Когда Тере исполнилось 70 лет, у него родились сыновья Аврам, Нахор и Харан.

Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.

Вот родословная семьи Теры. У Теры родились сыновья Аврам, Нахор и Харан. У Харана родился сын Лот.

А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.

Харан умер в своём родном городе Уре Халдейском ещё при жизни своего отца Теры.

Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.

Аврам и Нахор женились, жену Аврама звали Сара, а жену Нахора — Милка. Милка была дочерью Харана, Харан же был отцом Милки и Иски.

І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.

Сара была бесплодна и потому не имела детей.

А Сара неплідна була, — не мала нащадка вона.

Тера забрал свою семью и покинул Ур Вавилонский, чтобы отправиться в Ханаан. Он забрал с собой своего сына Аврама, внука Лота (сына Харана), и свою невестку Сару (жену Аврама). Они добрались до города Харан и решили там поселиться.

І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.

Тера дожил до 205 лет и умер в Харане.

І було́ днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.

« 10 глава 12 глава »