Євреїв 3 глава

Послання до євреїв
Переклад Огієнка → Библейской Лиги ERV

Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

И потому, святые братья и сёстры мои, призванные Богом, храните в мыслях Иисуса — Посланника и Первосвященника веры нашей.

що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

Он был верен Тому, Кто сделал Его Первосвященником, как был верен Моисей, и делал в доме Божьем всё, что было угодно Богу.

бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

Но Иисус был удостоен больших почестей, чем Моисей, подобно тому как строителю дома оказывают больше почестей, чем самому дому.

Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

Всякий дом построен кем-то, Бог же создал всё.

І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

Моисей был верным слугой в доме Божьем и рассказал людям о том, что Бог скажет в будущем.

Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

Христос верен, как подобает Сыну, Который правит домом Божьим. Мы же и есть этот дом Божий, если только до конца сохраним мужество и уверенность в великой надежде.

Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

Поэтому, как говорит Святой Дух: «Если вы сегодня услышите голос Божий,

не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

то не упрямьтесь, как тогда, когда восстали против Бога. В тот день, находясь в пустыне, вы испытывали Меня и Моё терпение,

де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

и сорок лет были свидетелями Моего могущества.

Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

Вот почему Я разгневался на них и сказал, что они всегда неправедны в своих мыслях. Они никогда не понимали Меня.

тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

И в гневе Своём Я поклялся: „Эти люди никогда не войдут в Мой покой!”».

Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Будьте осторожны, братья и сёстры, чтобы никто из вас не поддался греховным мыслям, которые могут заставить вас усомниться и отвернуться от живого Бога.

Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

Но ободряйте друг друга каждый день, пока ещё «сегодня», чтобы никто из вас не оказался обманутым грехом и не очерствел в упрямстве.

Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

Потому что все мы разделим с Христом всё, чем Он владеет, если до конца будем твёрдо держаться нашей веры с той же уверенностью, которую имели вначале.

аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

Как сказано в Писаниях: «Если вы сегодня услышите голос Божий, то не упрямьтесь, как тогда, когда восстали против Бога».

Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

Кем были те люди, которые слышали голос Божий и восстали против Него? Разве это были не те, кого Моисей вывел из Египта?

На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

И на кого был разгневан Бог в течение сорока лет?

Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

Кому поклялся Бог, что они никогда не войдут в Его покой? Разве не тем, кто ослушался?

І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

Итак, мы видим, что они не смогли войти в Его покой из-за своего неверия.

« 2 глава 4 глава »