Солунян 3 глава

Перше послання св. апостола Павла до солунян
Сучасний переклад → Перевод Еп. Кассиана

Тож не в змозі це більше витримати, ми вирішили самі залишитися в Афінах.

Потому, не терпя более, мы восхотели остаться в Афинах одни,

2-3 Ми послали Тимофія, нашого брата і товариша в праці Божій, у проголошенні Доброї Звістки про Христа. Ми послали його, щоб зміцнити вас і підбадьорити в вашій вірі, щоб ніхто не похитнувся через ці труднощі, які маємо ми зараз. Бо ви самі знаєте, що ми призначені на це.

и послали Тимофея, брата нашего и сотрудника Божия в Евангелии Христовом, чтобы утвердить вас и ободрить для укрепления веры вашей,

чтобы никто не колебался в этих скорбях. Ибо вы сами знаете, что так нам суждено.

Навіть коли ми були з вами, то наперед застерігали вас, що страждатимемо. Тож, як вам добре відомо, воно так і сталося.

Ибо и тогда, когда мы были у вас, мы говорили вам заранее, что предстоит нам скорбеть, как и произошло, и вы знаете.

Отже, не маючи змоги більше чекати, я вирядив Тимофія довідатися про вашу віру. Я боявся, щоб лукавий часом не спокусив вас, і щоб наш тяжкий труд не був марний.

Поэтому и я, не терпя более, послал узнать о вере вашей, как бы не искусил вас искуситель и не оказался тщетным труд наш.

Але Тимофій щойно повернувся від вас і приніс нам Добру Звістку про віру вашу і любов. Він сказав нам, що ви завжди тепло згадуєте про нас, і що маєте сильне бажання побачити нас так само, як і ми бажаємо побачити вас.

Но теперь, когда пришел к нам от вас Тимофей и принёс нам добрую весть о вере и любви вашей и о том, что вы всегда имеете добрую память о нас, горя желанием нас видеть, как и мы вас, —

Тож, брати і сестри, у всіх наших стражданнях і гоніннях ми підбадьорилися вірою вашою.

то мы были утешены вами, братья, при всей нужде и скорби нашей, вашей верою,

Так, ми тепер сповнені життя, бо знаємо, що ви міцно стоїте в Господі.

потому что теперь мы живы, раз вы стоите в Господе.

Яку подяку ми можемо віддати Богові за вас, за всю ту радість, що ми маємо перед нашим Богом?

Ибо какую благодарность можем мы воздать Богу за вас, за всю радость, которой радуемся о вас пред Богом нашим,

Ми ревно молимось і вдень, і вночі, щоб змогли ми вас побачити знов і дати вам усе необхідне, аби зміцнити вашу віру.

ночь и день премного молясь о том, чтобы увидеть ваше лицо и восполнить то, чего недостает вере вашей?

Тож нехай сам Бог наш і Отець і Господь Ісус спрямують наш шлях до вас.

Сам же Бог и Отец наш и Господь Иисус да управит путь наш к вам.

Нехай Господь примножить і збагатить вас любов’ю одне до одного й до всіх інших, так само, як і ми сповнені любові до вас.

А Господь да подаст вам возрастание и преизобилование в любви друг ко другу и ко всем, как и мы имеем её к вам,

Нехай Він зміцнить в вас бажання праведного життя і зробить вас невинними й святими перед Богом нашим і Отцем у час пришестя Господа нашого Ісуса з усіма Його святими людьми.

чтобы утвердить ваши сердца неукоризненными в святости пред Богом и Отцом нашим в пришествие Господа нашего Иисуса со всеми святыми Его.

« 2 глава 4 глава »