Аввакума 1 глава

Книга пророка Авакума
Українська Біблія. Турконяк → Переклад Огієнка

Тягар, який побачив пророк Аввакум.

Пророцтво, яке бачив пророк Аваку́м.

Доки ж, Господи, кричатиму, і не вислухаєш? Кривджений, кричатиму до Тебе, — і не врятуєш?

Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“ та Ти не спаса́єш!

Навіщо Ти мені показав труднощі та болі, щоб поглянути на страждання і безбожність? Переді мною був суд, і суддя бере винагороду.

Для чого непра́вість мені Ти показуєш та позира́єш на му́ку? А передо мною грабі́ж та наси́льство, і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка.

Через це розсипається закон і не провадиться до кінця суд, бо безбожний утискує праведного. Через це вийде покручений суд.

Тому то Зако́н припиня́ється, і не виходить до чину наза́всіди право, бо несправедливий вигу́блює праведного, тому правосуддя вихо́дить покри́вленим.

Гляньте, зневажливі, подивіться, дивуйтеся подивом і зникніть, бо Я чиню діло у ваші дні, про яке не повірите, якщо хтось розповість.

Пригля́ньтеся ви до наро́дів, і диві́ться, і ду́же здиву́йтесь, бо вчиню́ Я за ваших днів ді́ло, про яке не повірите ви, коли буде розка́зане.

Тому що ось Я піднімаю вояків-халдеїв, гіркий і швидкий народ, що йде по ширині землі, аби успадкувати не свої поселення.

Бо оце Я поставлю халде́їв, народ лютий та скорий, що ґрасу́є по широкій землі, щоб захопи́ти оселі, які не його.

Він страшний і славний, з нього буде його суд, і його тягар з нього вийде.

Страшни́й та грізни́й він, — від нього само́го вихо́дить і право його, і вели́кість його.

І будуть краще скакати за леопардів його коні, а вони — прудкіші за вовків Аравії. І його вершники поскачуть і гнатимуться далеко, і ширятимуть, наче орел, жадний на їжу.

І від панте́р його коні швидші, і від вовкі́в вечеро́вих люті́ші. І розлетя́ться його́ верхівці́, а їздці́ його зда́лека при́йдуть, — вони будуть леті́ти, нена́че орел, що на їжу поспіша́є.

Кінець прийде на безбожних, що протистоять своїми обличчями супротивникам, і він збере полонених, наче пісок.

Він прихо́дить увесь на наси́льство, а ціль їх обличчя — вперед, і набере́ полоне́них, як то́го піску́.

І він розкошуватиме між царями, і тирани — його забава, він насміхатиметься з усякої твердині й накине земляний вал, і нею заволодіє.

І він глузу́є з царів, а князі́ — сміх для нього. Він сміється з тверди́ні усякої, бо на вал насипа́є землі, і її здобува́є!

Тоді змінить дух, перейде і надолужить. Це сила для мого Бога.

Тоді він несеться, як вітер, і пере́йде, і згріши́ть, бо зро́бить за бога свого́ оцю силу свою́.

Хіба Ти не від початку, Господи, мій святий Боже? Тож ми не помремо! Господи, Ти його поставив на суд. І Ти мене зліпив, щоб картати його напоумленням.

Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо! Господи, Ти для суду поставив його́, і, о Скеле, призначив його на кара́ння!

Чисте око, щоб не бачити зла, і не зможе дивитися на біди. Навіщо Ти дивишся на тих, що зневажають? Чи мовчатимеш, коли безбожний пожирає праведного?

Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на наси́льство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабі́жників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від се́бе?

І зробиш людей, наче риби моря і наче плазуни, що не мають провідника.

Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву́, що пана над нею нема.

Вигублення витягнув гачком і потягнув його в сіті, і зібрав його у своїх неводах. Задля цього його серце розвеселиться і зрадіє,

Усе́ це грабіжник витя́гує ву́дкою, своїм не́водом тя́гне оце́, та збирає оце́ в свою сітку, тому ті́шиться він та радіє.

через це принесе жертву своїй сіті й принесе ладан своєму неводу, бо ними великою зробив свою частку, і його їжа вишукана.

Тому жертву прино́сить він не́водові, — і ка́дить для сітки своєї, бо від них ситий у́діл його та добі́рна пожи́ва його!

Через це закине свою сіть і постійно не щадитиме, вигублюючи народи.

Чи на це випоро́жнює він свого не́вода, і за́вжди гото́в убивати наро́ди без милости?

« 3 глава 2 глава »